таємниця козацького скарбу андрей кокотюха

Фізика 11 класс володимир сиротюк відповіді таємниця скарбу андрей козацького кокотюха література 40 50 років.

Таємниця козацького скарбу. Андрій Кокотюха. От не подобалося йому це заняття, та й усе. Куди краще м’яча ганяти. А тут закинеш, буває, вудку — і чекаєш, нудишся. Ще комарі гризуть, нема коли за поплавцем дивитися — ганяй комашню та чухайся. Зате Богдан цілу дорогу йому лише про рибу й торочив. Заодно про те, як він колись у одного свого приятеля на Десні раків ловив, один його за палець клешнями схопив, другий за хвіст першому вчепився. Слово за слово — витягнув Бодя тоді на одному пальці штук сім раків, здоровенних таких — кожен, наче кулак Василя Вірастюка. Це він захотів на риболовлю. І довелося Данькові йти за компанію. Все ж таки Бодя в його бабці гостює. Отже — і його гість. А гостей розважати треба. До річки йшли пішки. Містечко невелике, тихе. Пройтися ногами — саме задоволення. Великі будинки невдовзі змінилися маленькими. Одноповерхових було більше, і кожен двір потопав у буйній липневій зелені. Дихалося легко, машини куряви не здіймали. Поволі зник і асфальт, друзі ступали невимощеними вуличками. Вулички ці не були аж надто заплутані, та незнайома людина все одно могла б трошки поблукати. Тільки Данило крокував упевнено — чудово знав дорогу, і річка відкрилася їм раптово, виблискуючи водною гладдю в променях сонця, яке хоч і сповільна, але все ж рухалося до заходу. Від води потягло приємною прохолодою, і друзі, не змовляючись, наддали ходи. Вони саме підходили до річки. Богдан уже встиг розповісти історію про ще одного рака, тільки той уже був як два Вірастюкові кулаки. Данько хотів запитати, де це Бодя встиг побачити кулаки Василя Вірастюка, коли дорогу їм перегородив хлопчачий гурт. Побачивши того, хто виступив наперед, зрозумів Данило: що-що, а власні кулаки доведеться пускати в хід. Цього він дуже не любив, бо знав — поб’ють. Хоча якби билися один на один, він би ще ризикнув. А тут їх шестеро. І попереду — Льонька Гайдамака, гроза всіх містечкових хлопців-риболовів. Знав Данило, що напевне Льончика тут зустріне. Тільки Богдана не попереджав про небезпеку. Немає смислу — в Боді Майстренка така вдача, що сам піде пригод шукати. А п’ятеро хлопців за його спиною стали півколом, так, аби в разі чого швидко замкнути коло і взяти ворогів у кільце. Данило зрозумів їхню тактику, але не знав, що в таких випадках роблять. Зрозумів недругів і Богдан, а тому ступив на крок убік і зробив півкроку назад. — О! А я думав — по рибку! — виявляється, Льонька теж знав анекдот про зустріч двох глухих рибалок. — Нічого ви, люди, не наловите такими вудками. Гайдамака підійшов ближче. Богдан простяг йому вудилище. Льонька перехопив вудку двома руками, а тоді — р-раз! — і переламав її об коліно. — А хоч би й у мене. Тебе, — тицьнув він пальцем на Данька, — я, здається, десь тут бачив. Раз ти в наших краях буваєш, то правила маєш знати. А тебе, — палець перемістився на Богдана, — я ніколи не бачив. Всі були одягнені або в спортивні штани, або в шорти. На ногах у кожного — кросівки або сандалети. Футболки на всіх однакові: темно-червоні. — А ти думав! — хвалькувато вигукнув Льонька. — Я — Гайдамака, мене тут усі знають. Хто хоче рибу ловити, спочатку в мене дозволу питає, а потім кожну першу зловлену віддає. — Дурний ти! — махнув на нього рукою Гайдамака. — А якщо ти такий рибалка чи тобі так пощастить, що ти лише одну рибину зловиш?

Ми що, через тебе без своєї законної другої залишимося? Нє, хлоп’ята, перша — вона завжди перша! Бач, як класно придумано! Хто першої мені не віддає, той тут нічого не ловить. На перший раз вудки ламаємо, на другий раз — руки, ноги, і те-де, і те-пе. Ясно? А Богдан раптом стиснув ту руку міцно-міцно, присів, крутнувся, смикнув — і полетів Льонька Гайдамака через його плече на траву, тільки ноги в повітрі дригнули. Все, що спорту стосувалося, Бодя просто на льоту хапав. Показав шкільний фізкультурник колись своєму улюбленцеві кілька прийомів, от і знадобилося. Богдан Майстренко був не тільки сильний та спритний, а ще й зовсім не дурний. Коли ватажок гепнувся на землю, Богдан розвернувся, крикнув Данилові: «Тікаймо!» — і рвонув так, аж курява знялася. Сили свої він правильно оцінив: проти такої ватаги один у полі не воїн, адже друга свого за повноцінного бійця він не вважав. Хоч сильно поважав за розум та кмітливість. Але кожному — своє. Через те, тікаючи, Богдан не так себе рятував, як Данька. Поб’ють же обох, їх шестеро, по троє на кожного. Краще вже сьогодні чкурнути.

Для війни сили нерівні. За поламану вудку він уже помстився, а далі видно буде. Свою вудку Данило так само в бік кинув на бігу. Не шкода її, тут аби втекти. Нічогенько так собі перший день у бабусі в гостях починається.

На бігу озирнувся — усі шестеро мчали за ними, і переможений та лютий Льонька Гайдамака — попереду. Доженуть — ой буде, краще про це не думати. Добігти до будинків, а там заплутати вуличками чи в чийсь двір заскочити. Ризик є, зате порятуються. Бо пощади від розлюченого ватажка чекати не варто. Богдан біг трохи попереду Данила, і першим зрозумів — можна скоротити шлях, якщо не оббігати кущі, які ростуть на дорозі, а проламатися просто через них. Ворогів це трошки затримає, а втікачам удасться виграти кілька секунд для так потрібного їм рятівного ривка. Сахнувся назад — це врятувало від другого удару. Зате на нього налетів Данило, що саме шугнув у кущі. Обоє не втрималися на ногах, впали на землю. І побачили у себе над головами диво: просто з кущів стриміла тонка гнучка шия, на кінці якої прилаштувалася маленька пласка голова з міцним дзьобом. Дзьоб розкрився — і дивовижний птах люто зашипів. Так шиплять злобні індики, побачивши червоне. Але на жодному з хлопців червоного не було. Та й у кущах сидів не індик. Шия загрозливо гойднулася. Створіння спробувало дістати когось із хлопців своїм дзьобом ще раз. Данило з Богданом, не думаючи про наслідки, швиденько порачкували з кущів. Причому Данько рухався правильно, головою вперед. А Бодя сунув задом, для чогось чмокаючи на напасника губами. Вибралися обоє під загальний регіт. За кілька кроків від рятівних кущів вже вишикувалася уся Льончина ватага. Побачивши, як спочатку висунулася розпатлана голова одного, а потім — обтягнутий шортами зад іншого супротивника, хто завгодно міг би зареготати. Але не довго — ватага раптом дружно замовкла, а тоді перелякано закричала.

Птах знову погрозливо потягся дзьобом і мало не дістав ззаду Данила. Той скочив на ноги і погнав назад до берега. Та так дременув, що Богдан тепер ледь устигав за ним. Проте вони обидва не змогли б тепер наздогнати Льончину ватагу, адже гроза місцевої річки не біг — летів. Данило міг поклястися, що ноги ватажка ледь торкалися землі. Решта хлопців намагалися від нього не відставати.

Страус біг позаду і наздоганяв. Його сильні ноги робили величезні стрибки.

Можна тільки уявити собі силу удару кожної з них. Ніхто з утікачів не хотів відчути їх на собі.

Та його не слухали. Льонька раптом круто завернув до річки і за мить уже стояв у воді по пояс. Як був — у кедах, штанях та футболці. За ним той же маневр повторили інші. Останніми в річку забігли Данило з Богданом. Бодя навіть стрибнув і проплив подалі. Страус зупинився біля краю води, знову погрозливо вигнув шию, а тоді почав поважно походжати вздовж берега туди-сюди. Страус на прізвисько Футбол далі походжав берегом. Почувши ненависне «ціп-ціп», зупинився, повернувся до хлопців у воді, войовничо підстрибнув і знову зачалапав туди-сюди. Богдан стояв по шию в воді і чухав забиту маківку. Вдруге мати справу з цим дзьобом у нього бажання не було. Проте й сидіти в річці до ночі не дуже хотілося. Андрій Кокотюха — Таємниця козацького скарбу (скорочено) Стислий переказ, виклад змісту. Данило (Данько) ніколи не любив ловити рибу. Але його друг Богдан, який гостював у Данилової бабці у маленькому містечку, вмовив піти на рибалку. Данило добре знав дорогу до річки, і коли хлопці вже були близько, дорогу їм перегородив хлопчачий гурт на чолі з Льонькою Гайдамакою – грозою всіх містечкових хлопців-риболовів. Льоньчина банда налічувала шестеро хлопців. Данило не попередив Богдана, що можуть зустріти Льоньку, бо в Боді Майстренка така вдача, що сам піде пригод шукати. Богдан зрозумів, до чого йде. Гайдамака сказав, що такими вудками Данило і Богдан риби не наловлять. Попросив вудку, Богдан дав, а Льонька взяв і переламав її об коліно. Богдан розлютився. Гайдамака сказав, що берег належить їхній банді (усі хлопці були в темно-червоних футболках). Виходило так, що кожна друга зловлена риба – Льончина. Богдан, зробивши крок до Гайдамаки, простяг руку. Льонька, вдоволений собою по самі вінця, теж ступив йому назустріч. І тут Богдан смикнув його руку. Льонька Гайдамака полетів через Богданове плече на траву, тільки ноги в повітрі дригнули. Тому коли ватажок гепнувся, Богдан крикнув Данилові: «Тікаймо!» – і рвонув так, аж курява знялася. Богдан розумів, що сам не справиться з усіма хлопцями, а друг Данило не був повноцінним бійцем, хоч був розумним і кмітливим. Тікаючи, Богдан не так себе рятував, як Данька. Шестеро на чолі з Льонькою гналися вслід. Богдан біг трохи попереду Данила, і зрозумів, що можна скоротити шлях, якщо проламатися через кущі. У кущах щось вдарило Богдана, на нього налетів Данило і обидва впали. Хлопці побачили перед собою тонку гнучку шию, на кінці якої була маленька пласка голова з міцним дзьобом. Птах люто зашипів. Данило з Богданом швиденько порачкували з кущів. Вибралися під загальний регіт Льончиної ватаги. Але ватага раптом перелякано закричала. Бо просто на них із кущів вийшов справжнісінький страус! Усі хлопці кинулись тікати. Льонька забіг у річку. За ним і хлопці з ватаги. Останніми в річку забігли Данило з Богданом, який навіть проплив подалі.

Страус почав походжати вздовж берега. Льонька пояснив, що це місцевий страус Футбол, який на «ціп-ціп» відразу клює. Льонька, склавши долоні і приклавши їх рупором до рота, голосно крикнув: «Га-а-а-алко!». З-за пагорба вибігла дівчинка. Зросту невеликого, худенька, волосся у дві смішні кіски заплетене. У руках дівчинка тримала звичайний футбольний м’яч. Гайдамака сказав дівчині, що Данило і Богдан (яких дівчина ще ніколи не бачила) займала страуса.

Галка покликала: «Футику!», і страус повернув до неї голову. Тоді кинула м’яч, птах підскочив, влучним ударом правої ноги відбив м’яча, і коли той стукнувся об землю й покотився, страус почав ганяти м’яч берегом. Данило зрозумів, звідки таке прізвисько у птаха.

Дівчина пішла за страусом, а Богдан і Данило вилазили мокрі на берег. Але небезпека не минулася: ватага Гайдамаки теж виходила з води. Кільце стискалося. Данило і Богдан чудово розуміли: попри величезне бажання триматися достойно проти шістьох супротивників, битися з ними фактично доведеться лише Боді. Данило озирався на всі боки, сподіваючись помітити дорослих і гукнути на поміч.

Нікого не було, навіть Галки. Але Льонька Гайдамака зупинив своє військо і спитав Богдана, де навчився такого прийому.

Потім сказав, що хлопці «свої». Тепер друзі стояли в центрі звичайного хлопчачого гурту. Побачивши, що місцевий ватажок налаштований цілком мирно, Данило запитав про Галку і страуса.

Виявилося, що Галка – дочка бібліотекарки. «Нічого особливого» — сказав Льонька, але Данько зрозумів, що Гайдамака має до дівчини певний інтерес. Страус виявився приблудним: втік від сусіднього фермера і до Галчиного двору приблудився. Кривдника наче дзьобом чує. А якщо образити Галку, то краще тікати з міста. Тільки м’яч футбольний його й заспокоює. Галка його біля курника в дворі годує. Льонька перезнайомив хлопців: голомозого звали Валера, або Гоблін Два (його батька-міліціонера дражнять Гоблін, то й до Валерки прилипло Гоблін Два). Ще були Петько Рудий, Юрко Космонавт, ще один Юрко, тільки без прізвиська – Простий, Олег Князь та Ігор Харитоненко, якого кликали Харитон. Льонька розповів, що у містечку є старий панський маєток, який лякає людей, бо там живуть привиди. Данило сказав, що його тато різні старі будівлі відновлює, і Данило знає про цей будинок, навіть бачив: на околиці, на пагорбі, з видом на річку. Льонька сказав, що той, хто пізно вночі витримає годину в цьому будинку, може вільно ловити рибу на їхній території, і того вони будуть поважати і приймуть до гурту. Богдан сказав, що до ватаги не збирається, але Князь Олег сказав «Боїшся?», і Данько погодився замість друга. Компанії розійшлися. Тоді Богдан сказав Данькові: «Ти що, ненормальний? З глузду з’їхав?». Пора вже розповісти про дивну дружбу двох хлопчиків – Данила Ланового та Богдана Майстренка. Були вони однолітки, жили в одному будинку, у сусідніх під’їздах. Данько Лановий з дитинства любив книжки, відвідував спеціалізовану школу, старанно зубрив англійську мову, мав комп’ютер, але комп’ютерні ігри не грав, бо вважав їх марнуванням часу. У школі його називали Знайком і поважали. Не дружив він тільки з фізкультурою. Бодя Майстренко вчився у звичайній школі, учився дуже погано. Але все було добре з фізкультурою, завжди був капітаном команд. Богдан зв’язався зі старшими хлопцями, які курили і крали у молодших кишенькові гроші та мобільні телефони. Та одного разу Бодю забрав міліціонер. Богдан вирішив більше з цією компанією не ходити. Старі друзі гукали Бодю, але він тримався від них подалі. Одного разу ватага сказала Богданові вибирати: або він повернеться до них, або кожного дня його битимуть, або хай викупиться грошима. Бодя зрозумів, що його поб’ють. Раптом вороги розімкнули коло і розступилися, бо до них наближався величезний собака, чорний дог без намордника, з величезною пащекою. Надворі було темно і тому ще страшніше. Собаку тримав за повідок невисокий хлопчина, який сказав не чіпати його друга. Ватажок пообіцяв не чіпати Богдана. Хлопчина і Богдан пішли. Тим хлопчиною був Данило, а собака Лорд був позиченим. Після того випадку хлопці лише віталися, поки не випало Богданові віддячити Данилові. Одного разу Данько ключі в квартирі залишив, а замок там був такий, що сам закривається. Хлопець вибіг по хліб, бо поставив гріти суп. Богдан хотів виручити Данька, тому видерся по водостічній трубі на четвертий поверх і заліз у відчинену квартирку, а там уже газ вимкнув і двері відчинив. Та якась бабця бачила все і викликала міліцію. Приятелі саме доїдали перекипілий суп, коли до них міліціонери завітали. Впізнали Богдана, видзвонили батьків. Данилові довелося кілька разів усе пояснити.

Данилові батьки сварили сина, щоб не дружив з Богданом.

А коли наступного дня уся родина Майстренків прийшла у гості, батьки вирішили: нехай хлопці дружать, бо розумний Данько добре впливатиме на Бодю. Богдан навіть почав читати Данилові книжки про пригоди, правда, довго читав, і пальці слинив, гортаючи сторінки, чого Данило терпіти не міг.

У мікрорайоні Богдана сприймали як особистого Данилового охоронця. А вони просто подружилися і нерозлучними стали. Тому не дивно, що до Данилової баби на Полтавщину поїхали разом. Богдан не хотів іти в будинок з привидами і торкався гулі на голові, яку залишив йому страус. Данило раптом зрозумів, що Галка сподобалась другові. Та й і йому вона ніби подобалась. Данило взявся переконувати друга, що привидів не існує, а все, що показують по телевізору – вигадка.

Данило просив піти завтра вночі туди, посидіти там годинку, нехай всі заспокояться.

Данько навіть приблизно вже уявляв, що там на них чекає.

Бабуся Віра зовсім не здивувалася, коли рибалки повернулися не просто без риби, а й без вудочок. Посміялася з них трошки, потім нагодувала голубцями, з яких Данило ледь впорав один, а Богдан – чотири. Зранку хлопці скупалися і пішли до будинку аж на інший кінець містечка. Колись це явно була багата і велична споруда на невисокому пагорбі. Довкола паслися коні і корови. Зблизька колони та стіни виявилися облупленими, вікна зирили порожніми віконницями, величезні старі двері були забиті грубими дошками. Данило розповів про будинок те, що знав від батька. Ці землі належали козацькому полковнику Лиховію, який збудував тут перший маєток. Коли цариця Катерина козаків притисла, Лиховій відправив усю свою родину за Дунай, а сам лишився залагоджувати деякі справи. Але полковник тяжко захворів і, за чутками, поховали його десь тут, недалеко від містечка. А землі ці згодом були переписані якимось дворянам, котрі вірно служили цариці. Ну, а далі – революція, панів вигнали. Ось і вся історія.

Якби Данило вмів добре малювати, він намалював би величезне півколо – центральну залу маєтку, від якої розходилися майже однакові за розміром кімнати. До найдальшої з них вів невеличкий коридорчик, і Данько припустив, що тут колись була кухня і кімната для прислуги. Дерев’яні сходи, що вели з кухні на горище, збереглися і виявилися ще досить міцні. . Цього він дуже не любив, бо знав — поб’ють. А п’ятеро хлопців за його спиною стали півколом, так, аби в разі чого швидко замкнути коло і взяти ворогів у кільце. Нє, хлоп’ята, перша — вона завжди перша! Коли ватажок гепнувся на землю, Богдан розвернувся, крикнув Данилові: «Тікаймо!» — і рвонув так, аж курява знялася. Поб’ють же обох, їх шестеро, по троє на кожного. Проект присвячено дитячій літературі України. Рецензії на нові та призабуті книжки для дітей, наукові дослідження в галузі дитячої літератури, інформація про дитячих письменників та художників-ілюстраторів, інтерв’ю, дискусійний клуб. Проект посвящен детской литературе Украины. Рецензии на новые и забытые детские книги, научные исследования в области детской литературы, информация о детских писателях и художниках-иллюстраторах, интервью, дискуссионный клуб. Жанр: Детские остросюжетные. Введе’нский Александр Иванович (1856, Тамбов, — 7.3.1925, Ленинград), русский философидеалист и психолог, крупнейший представитель русского неокантианства. Профессор Петербургского университета (с 1890), председатель СанктПетербургского философского общества (с 1899). В сочинении «О пределах и приз. Читать дальше →. @ Кокотюха Андрій Анатолійович 0 2. Отзывы о книге. Авторизуйтесь или зарегистрируйтесь чтобы оставить комментарий. Категорія – реалізм Вік основної аудиторії – 10-15 років Жанр – пригодницький детектив Мова видання – українська Оцінка авторів проекту –.: а-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010. – 224. Колись мені вже траплялися дитячі детективи цього автора. Його твори… Ігри нашої уяви не лише примару можуть намалювати, особливо, коли потрапляєш у відповідний антураж закинутого особняку.

Пройшовши випробування на сміливість, щоправда, зовсім не так, як того домагався Льонька, друзі стають частиною досить цікавої компанії. А от скарби зовсім не уявні і, щоб їх розшукати, треба розгадати загадки минулого, зрозуміти логіку старого козацького полковника. Автор: Андрій Кокотюха Обкладинка: Женько Мусієнко Ілюстрації: Анатолій Василенко. Жанр: Казки, оповідання Вікова група: Молодший та середній вік Тип видання: тверда ґлянцева палітурка, чорно-білі ілюстрації Формат: 130×200 мм Кількість сторінок: 224 Рекомендована ціна: 90 грн. У продажу: з 1 серпня 2010 року ISBN 978-617-585-002-2 Замовити книгу онлайн. Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти — ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними школярами. Йдеться, звичайно ж, про козацький скарб — бочку золотих монет і золоту козацьку булаву. Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці… Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти — ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними школярами… Відгуки. Відгуків немає, поки що. Будьте першим, хто залишив відгук “Кокотюха Андрій “Таємниця козацького скарбу””“ Скасувати відповідь. Вам необхідно увійти, щоб залишити відгук. Схожі товари. Кокотюха Андрій. Здесь можно скачать книгу «Таємниця козацького скарбу» Андрей Анатольевич Кокотюха в формате fb2 либо читать ее онлайн. Есть также и другие книги Андрей Анатольевич Кокотюха в формате fb2, которые тоже доступны для чтения онлайн. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою… Таємниця козацького скарбу book. Read 3 reviews from the world’s largest community for readers.

Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому бе ніяк не тягне кокотюха на лаври нестайка… складні й недоладні речення, на слух часом сприймаються важкувато у 5-10 років, а сама українська якась не настільки милозвучна в нього, як чекав… може, надміру вередую? почитайте (дітям), позвітуйте. flag 1 like · Like · see review. Dec 08, 2015 Stas rated it it was ok. Электронная книга «Таємниця козацького скарбу», Эту книгу можно прочитать в Google Play Книгах на компьютере, а также на устройствах Android и iOS. Выделяйте текст, добавляйте закладки и делайте заметки, скачав книгу «Таємниця козацького скарбу» для чтения в офлайн-режиме. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою Ähnliche Suchanfragen wie андрій кокотюха таємниця козацького скарбу.

андрій кокотюха таємниця козацького скарбу скорочено. 2:20. Андрій Кокотюха «Таємниця козацького скарбу», Володимир Рутківський «Джури характерники». Букісмак. Aufrufe 391Vor 3 years. Андрій Кокотюха старожил конкурсу „Книга року ВВС». Вже третя його книжка стає номінантом на літературну 4:08. Письменник Андрій Кокотюха про свій творчий шлях та українське книговидавництво. От каменщика до любимца читателей: формула успеха от писателя Андрея Кокотюхи. Факти ICTV. Aufrufe 256Vor year. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою… Таємниця козацького скарбу Кокотюха.А. и еще 3 000 000 книг, сувениров и канцтоваров в Буквоеде. Будь в центре культурной жизни твоего города! Кокотюха.А. Тэги помогают другим читателям выбирать товары, книги и быстро понимать, о чем они. Пожалуйста, поддержите имеющиеся тэги или добавьте свои.

А Кокотюха Таємниця козацького скарбу Подробнее. А Кокотюха. «Таємниця козацького скарбу». Подробнее. Таємниця козацького скарбу Авт: Кокотюха Буктрейлер на книгу Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» Лубенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Андрій Кокотюха «Клуб боягузів» (Частини 1-4) Проект 1 Таємниця козацького скарбу Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Розділ 8, аудіокнига А Кокотюха Таємниця Козацького Скарбу. Галина Тарасюк 01:28 SD. Галина Тарасюк. А Кокотюха Таємниця Козацького Скарбу. Похожие видео. 02:17. Аудiокнига,, Скарб » Олекса Стороженко (Скорочено) ❤ Канал Ваша Саша ❤. 2 278 просмотров. 28:05. Андрій Кокотюха «Клуб Боягузів» (Частини 1-4). 1 813 просмотров. 01:14:06. Зірка Мензатюк «Таємниця Козацької Шаблі» (Частина Іі Із Іі). 107 732 просмотров. 57:05. Информация неактуальна? Код: 16232/64. Все предложения продавца. В наличии. Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти — ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними школярами Отзывы о компании Книжковий магазин «Країна Book» – Видавнича компанія АРС. Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» (7) -аудіокнига українською мовою для дітей (ГОЛОС МАМИ). Duration: 11:58. 5 889 просмотров. Андрій Кокотюха «Клуб боягузів» (Частини 1-4).

Duration: 2 028 просмотров. Таємниця козацького скарбу Кокотюха. Понад три століття ведуться пошуки скарбу — бочки золотих монет. І ось у наші дні школярі випадково наближаються до розгадки таємниці. Тепер на Даньку, Богдана і Галку чекають неймовірні пригоди! Перед Вами справжній детектив, у якому беруть участь хлопчаки-школярі — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою. А мова тут про про справжній козацький скарб — бочку золотих монет і золоту козацьку булаву. Кокотюха Андрей Андрей Кокотюха – журналист, сценарист, известный украинский писатель. Его часто называют «отцом украинского готического детектива», а практически все его произведения являются бестселлерами.

В своих работах он активно поднимает вопросы, связанные с актуальными социальными и общественными проблемами нашей страны. Добавить свой отзыв или задать вопрос. Хотите купить книгу ТАЄМНИЦЯ козацького скарбу? В интернет-магазине Book24 сделать покупку можно на лучших условиях: по доступной цене и с адресной доставкой по Украине в течение 1-5 дней. А Кокотюха bscribe18. «Таємниця козацького скарбу».ОЗЗСО «Монастирищенська спеціалізована школа №5». Views 14. 56:38. Л.Якимчук,. Кокотюха, О. Даниленко,. Литвинов, Б. Бенюк. У якому нарешті розгадано таємницю козацького скарбу.

Лопату таки підібрали — вона валялася там, де й мусила: під вікном маєтку. Гак хлопці зробили невеликий: тепер Данило ніс лопату, а Богдан — лом та мішок. Кокотюха Андрій — Таємниця козацького скарбу — скачать книгу. А Кокотюха Смотреть онлайн. Скачать видео быстро. Скачать 360p mp4. Опубликовано: 2016-11-03 Продолжительность: 01:27. 03:46. Блудный Крым возвращается домой в Украину. ЗОШ 80 Таємниця козацького скарбу БУКТРЕЙЛЕР. 00:12. Настоящая идиллия. 02:33. 00:10. Маленький прыгун. 00:11. Хулахуп. 0Розділ 8, аудіокнига Код товара: 426648. Есть в наличии. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці Автор. Андрей Количество страниц. 224. Купить книгу Автор: Андрій Кокотюха – Аннотация, отзывы. Лучший ассортимент и цены! Доставка по всей Украине!

✆ (044) 369-33-35. Лавка Бабуин. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці. Кокотюха Андрій за 95 грн на Bigl.ua, цена, фото и детальное описание товара. Гарантия и безопасная покупка на сайте (636814827).

Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти — ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними школярами Книга «Таємниця козацького скарбу» 70 грн. Рекламировать объявление Поднять в верх списка. Описание. Книга «Таємниця козацького скарбу» Книга в отличном состоянии. Опубликовано с мобильного в 14:13, 14 мая 2020. Перед тобою, любий читачу, справжній детектив, у якому беруть участь твої ровесники — тямущий Данько і спортивний Богдан, дівчинка Галка з навіженим страусом на прізвисько Футбол, кілька дорослих вуркаганів, а також непривітна ватага на чолі з Льонькою Гайдамакою. Понад три століття ведуться пошуки цього безцінного скарбу, і лише в наші дні двоє школярів під час літніх канікул випадково наближаються до розгадки таємниці. Пан чи пропав, втікати чи залишатися, жити чи вмерти — ось такі непрості дорослі запитання постають перед відважними школярами. Лучшая рецензия на книгу. Мій земляк Андрій Кокотюха не перестає дивувати мене жанрово-тематичним різноманіттям своїх літературних продуктів. Цього разу автор порадував мене дитячою книгою про пригоди двох хлопців зі столиці в селі у бабусі. На перший погляд, нічого нового під сонцем: відчайдушні хлопці-авантюристи, намагаючись знайти давній скарб у селі на Полтавщині, стикаються зі злочинцями місцевого розливу. Однак письменник пише про це так, що навіть дорослий читач забуває про реальність і починає вірити в існування давніх козацьких скарбів, мимохіть відшуковуючи у власному оточуючому світі якісь таємниці. Веселі пригоди сміливих дітей Данька, Богдана, Галки та страуса Футбика не залишать байдужими читачів будь-якого віку. Подробнее о книге. Літні пригоди Богдана та Данила. Вже стає (чи так і було завжди) традицією відправляти київських хлопчаків у село до бабусі (є ще варіант тітка-дядько) і там з’являються скарби, які варто знайти і злодії, яких потрібно покарати. Хоч все, як завжди і нового нічого немає, але виконання на належному рівні. Що сподобалося: — незвичні герої — протилежності — розумник Данько і спортсмен Богдан, відчайдуха Галка і страус, що зветься Футбол; -літня романтика- рибалка, природа, покинуті, занедбані маєтки; — скарб, який все-таки існує і який знайшли! — місце дії Полтавщина — моя батьківщина. Цікаво та інтригуюче. Дитинство – це безсумнівно найвеселіша та найцікавіша пора життя, коли наївно віриш в кожну легенду, страшилку чи просто давню історію про заховані скарби.

І саме це наповнює кожен день пригодами, що з часом стануть приємними спогадами. Приїхавши до бабусі на літні канікули Данько й Бодя навіть гадки не мали, що їх чекатиме. Тільки-но випадково почувши вже візитну історію села про заховані козацькі скарби – а це вам не будь-що, а як-не-як бочка золотих монет та справжня козацька булава із золота – хлопчаки сприймають її як виклик. Цікавість не приспиш, тому школярі разом з новою подружкою Галкою і страусом Футбиком не вагаючись приступають до пошуків захованих скарбів. І хоч лише лінивий не проводив своє розслідування з пошуків історичної спадщини, понад три століття історія про скарби… Як давно я не тримала в руках такої веселої і легкої книги!

Цей твір переконав мене, що українці вміють писати чудові пригодницькі книжки не гірше ніж закордонні письменники. Історія захоплює читача з перших хвилин розповіді. Давно я так не сміялася) Ми знайомимося з дружбою зовсім різних Сили та Розуму, з групою місцевих полтавських бандитів, веселою дівчинкою та розбишакою але дуже приємним Футбиком.

Ну і звісно не обійшлося без злодіїв та диваків. Книга читається на одному дихання і не відпускає до останньої сторінки. Вона підійде читачам будь-якого віку.Прочитавши її, я вам гарантую чудовий настрій і море позитиву:) Андрій Кокотюха «Таємниця козацького скарбу» Категорія – реалізм Вік основної аудиторії – 10-15 років Жанр – пригодницький детектив Мова видання – українська Оцінка авторів проекту. Його твори дотепні, пригодницькі і цілком придатні для читання підлітками. У новому циклі знову досить небагато персонажів: друзі Богдан і Данило, різні за вдачею та досить типові, бо один кмітливий, а інший сильний. Данило «книжний хлопчик», спорт йому не дається, а Богдан – дворовий, він почав читати книжки заради задоволення завдяки товаришеві, а не зі шкільного примусу. Його батьки дуже раді, що через це, здавалося б, випадкове знайомство їхній син вийшов з-під впливу поганої компанії. От тільки врятував від побоїв не Богдан Данила, а навпаки, бо кмітливий хлопчина зміг налякати кривдників великим догом, позиченим у сусіда під час прогулянки. Не мають шестеро нападати на одного. Богдан у боргу не залишився. Ще у творі є розумненька дівчинка зі страусом. Страус – окрема тема. Приблудився до села, підпустив до себе тільки Галку (як потім дізнаємося, вона змогла його осідлати, чим приручила) та став її персональним охоронцем.

Страус має неабиякий розум, і коли він з’являється в кадрі, веселий настрій читачам забезпечений.

Страус має ім’я. Його кличуть Футболом, бо птах дуже вправно грає з м’ячем.

А на «ціп-ціп» чи приниження реагує дуже агресивно. Якщо ж хтось образить чи бодай спробує зачепити його подругу, – начувайтеся.

Порятувати може тільки вода, яку Футбол не любить. Тільки ж річка не завжди під боком. Богдан і Данило їдуть у село, де одразу нариваються на неприємності. Льонька Гайдамака зібрав свій хлопчачий гурт, і тепер всі новенькі мають або віддавати йому, наприклад, половину улову, або пройти випробування – провести ніч у будинку з привидами. «Привидів не буває!» – заперечить читач, та це не зовсім так. Ігри нашої уяви не лише примару можуть намалювати, особливо, коли потрапляєш у відповідний антураж закинутого особняку. Якщо ж второпаєш що до чого, наприкінці квесту на тебе чекає приз – повна діжка золота із золотою булавою на додачу. Та за умовами квесту має бути додаткове ускладнення, і воно тут присутнє ледь не з самого початку: скарб шукають підприємливі ділки. Потрібно встигнути до них. Ще й страус з’являється то тут, то там. Описи розвитку взаємин між місцевою дівчинкою і хлопцями дуже цікаві. А між страусом і людьми – ще більше. Наприкінці всі вони стануть друзями, але до того ще йти і йти. Загалом книга дуже схожа на сценарій, не переобтяжений зайвими роздумами і досить динамічний. Персонажі прості, але тут вони і не мають бути ускладнені рефлексіями. Доволі прозорі конфлікти, а добро перемагає відповідно до вимог дитячого пригодницького детективу. Не обійшлося трохи без гендерних стереотипів у ставленні хлопців до дівчат, але вони досить легкі і загалом не принизливі. Особисто мене у книзі зацікавив дядько Семен. Якщо людина так погано ставиться до пригод і фантастики, та й до усіх книжок, які реально можуть розвинути дитину завдяки емоціям, а натомість змушує конспектувати твори давньогрецьких філософів «під соусом», що лише так можна стати гідними людьми, тут є велика пожива для роздумів. Бійтеся таких дорослих – вони стовідсотково гнилі зсередини. У творі також багато гумористичних сцен, і не лише зі страусом. Читання такого тексту добряче піднімає настрій у будь-якому віці. Висновок: Не зважаючи на всі нюанси та дещо фантастичні припущення, в цілому твір мені сподобався. Він легкий і цілком відповідає своєму жанру. Андрій Кокотюха «Таємниця козацького скарбу» Категорія – реалізм Вік основної аудиторії – 10-15 років Жанр – пригодницький детектив Мова видання – українська Оцінка авторів проекту.