класифікація сімейно-шлюбних відносин

Серія мій конспект екологія 11 клас відносин класифікація сімейно-шлюбних гдз 5 клас природознавство робочий зошит бітюк віркун гудзь відповіді.

. Основою сім’ї є шлюб як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує, їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов’язкиСім’я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилисяСоціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утвореньПолігамія – шлюб між одним індивідом і кількома індивідами іншої статіШлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками – поліандріяПричини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характерЗалежно від структури родинних зв’язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім’ю, що складається з батьків і дітейЯкщо в сім’ї є обоє з членів подружжя – це повна сім’я; якщо один відсутній – неповнаЯкщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім’яУ минулих століттях і на початку XX стбільшість населення Російської імперії та деяких не дуже розвинених країн Європи жили особливою різновидністю моногамної сім’ї – патріархальною сім’єюВона включала три і більше поколінь, або ж дві і більше нуклеарних сім’ї, які мешкали разом і були пов’язані спільним господарствомГоловою такої сім’ї вважали найстарішого в ній чоловіка, який вирішував усі питання її життєдіяльності, керував сімейним бюджетомЙого сини, навіть вже середнього віку, разом з власними сім’ями не мали права відокремитись, поки батько не помре чи не втратить працездатністьЦе були передусім селянські сім’ї, і в їх існуванні був вирішальним економічний сенс – чим більше в селянській родині робочих рук, чим досконаліший розподіл праці, тим більша ефективність її господарстваЗ цієї ж причини сільські сім’ї завжди були багатодітнимиПід структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, окрім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитетуНа цій основі виокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім’ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти – батькамДемократична сім’я заснована на розподілі ролей не відповідно до традицій (розподілі на «чоловічі» і «жіночі» обов’язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язківЦе витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім’ї, стала незалежною від чоловікаЧерез це в демократичній сім’ї немає офіційного «глави сім’ї», а є лідерСучасна сім’я стає егалітарною, де права і обов’язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і «право голосу» Основою сім’ї є шлюб як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує, їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов’язкиСім’я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилисяСоціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утвореньЗалежно від форми шлюбу розрізняють такі типи сімейної організації, як моногамія і полігаміяМоногамія — шлюб між одним чоловіком і однією жінкоюПолігамія — шлюб між одним індивідом і кількома індивідами іншої статіШлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками — поліандріяОскільки у нас спосіб мислення європоцентристський, ми природною формою вважаємо моногаміюОднак цікаві факти наводить Н.Смелзер у своєму дуже популярному в США підручнику «Соціологія»: під час дослідження 250 різних суспільств було виявлено, що в 145 з них панувала полігінія, в 40 переважала моногамія, а в 2 — поліандріяПричини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характерТак, полігінія існувала майже у всіх кочових народів, оскільки всі вони багато воювали як між собою, так і з землеробами, а тому чоловіки-кочівники гинули досить часто, і в суспільстві постійно існувала різниця між чисельністю чоловіків та жінок у дітородному віціДля того щоб забезпечити однаковий доступ усіх своїх членів до шлюбних відносин, ці суспільства виробили саме таку форму шлюбуУ давньому Тібеті орної землі, придатної для землеробства, було дуже мало, тому вона успадковувалася від батька всіма його синами, які не мали права ділити її і змушені були обробляти разомЗемлі було так мало, що власні сім’ї на своїх клаптиках землі вони не прогодували бЧерез це брати мали спільну дружину, і сини, народжені нею, надалі ставали спадкоємцями цієї ділянкиНа півдні Індії проживало плем’я тодасів, у яких поліандрія виникла вже не з економічних, а з культурних причинТривалий час в їхньому суспільстві існував звичай вбивати доньок-первісток, доки в родині не народиться хлопчикЧерез це в шлюбному віці жінок було менше, ніж чоловіківЗа дружину її батькам треба було сплатити великий викупІ братам з не дуже заможних сімей (а таких було більшість) доводилося мати одну дружину на всіхОскільки давні причини в більшості вже зникли, а співвідношення чисельності чоловіків і жінок майже у всіх суспільствах тепер стало приблизно однаковим, полігамія не знаходить значного поширення навіть там, де вона вважається можливоюВ Ірані, наприклад, тепер 99 відсотків сімей — моногамніЗалежно від структури родинних зв’язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім’ю, що складається з батьків і дітейЯкщо в сім’ї є обоє з членів подружжя — це повна сім’я; якщо один відсутній — неповнаЯкщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім’яУ минулих століттях і на початку XX стбільшість населення Російської імперії та деяких не дуже розвинених країн Європи жили особливою різновидністю моногамної сім’ї — патріархальною сім’єюВона включала три і більше поколінь, або ж дві і більше нуклеарних сім’ї, які мешкали разом і були пов’язані спільним господарствомГоловою такої сім’ї вважали найстарішого в ній чоловіка, який вирішував усі питання її життєдіяльності, керував сімейним бюджетомЙого сини, навіть вже середнього віку, разом з власними сім’ями не мали права відокремитись, поки батько не помре чи не втратить працездатністьЦе були передусім селянські сім’ї, і в їх існуванні був вирішальним економічний сенс – чим більше в селянській родині робочих рук, чим досконаліший розподіл праці, тим більша ефективність її господарстваЗ цієї ж причини сільські сім’ї завжди були багатодітнимиПід структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, окрім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитетуНа цій основі виокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім’ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти — батькамЦе, по суті, традиційна сім’я, коріння якої йде в глибоке минуле, коли панував «домостроївський» устрій сім’ї, згідно з яким дружина цілком підкорялася чоловікові і могла бути покарана нарівні з прислугою, а неслухняним дітям для виховання рекомендувалося «ламання ребер»Ми не маємо даних, який тепер відсоток таких сімейОднак мати уявлення про те, що вони поки що зберігаються, можна, адже серед мотивів розлучень близько 4 відсотків припадає на побої, жорстокість, бійкиДемократична сім’я заснована на розподілі ролей не відповідно до традицій (розподілі на «чоловічі» і «жіночі» обов’язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язківЦе витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім’ї, стала незалежною від чоловікаЧерез це в демократичній сім’ї немає офіційного «глави сім’ї», а є лідерПри цьому з одних питань авторитетним може бути чоловік, з інших — дружинаСучасна сім’я стає егалітарною, де права і обов’язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і «право голосу» 1325Основою сім’ї є шлюб як історична форма соціальних відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує, їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов’язкиСім’я існувала в усіх людських суспільствах, але форми шлюбу дуже різнилисяСоціологія виробила певні принципи типологізації сімейних утвореньПолігамія – шлюб між одним індивідом і кількома індивідами іншої статіШлюб між одним чоловіком і кількома жінками має назву полігінія, а між однією жінкою і кількома чоловіками – поліандріяПричини, що зумовили появу тієї чи іншої форми шлюбу, могли бути різними, але вчені вважають, що вони мали переважно економічний чи соціально-культурний характерЗалежно від структури родинних зв’язків виділяють: просту, або нуклеарну, сім’ю, що складається з батьків і дітейЯкщо в сім’ї є обоє з членів подружжя – це повна сім’я; якщо один відсутній – неповнаЯкщо діти перебувають у шлюбі, але живуть разом з батьками, утворюється складна, або розширена, сім’яУ минулих століттях і на початку XX стбільшість населення Російської імперії та деяких не дуже розвинених країн Європи жили особливою різновидністю моногамної сім’ї – патріархальною сім’єюВона включала три і більше поколінь, або ж дві і більше нуклеарних сім’ї, які мешкали разом і були пов’язані спільним господарствомГоловою такої сім’ї вважали найстарішого в ній чоловіка, який вирішував усі питання її життєдіяльності, керував сімейним бюджетомЙого сини, навіть вже середнього віку, разом з власними сім’ями не мали права відокремитись, поки батько не помре чи не втратить працездатністьЦе були передусім селянські сім’ї, і в їх існуванні був вирішальним економічний сенс – чим більше в селянській родині робочих рук, чим досконаліший розподіл праці, тим більша ефективність її господарстваЗ цієї ж причини сільські сім’ї завжди були багатодітнимиПід структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, включаючи, окрім відносин спорідненості, систему духовних, етичних відносин, у тому числі відносин влади, авторитетуНа цій основі виокремлюють так звану авторитарну структуру і авторитарну сім’ю, де дружина підлегла чоловіку, а діти – батькамДемократична сім’я заснована на розподілі ролей не відповідно до традицій (розподілі на «чоловічі» і «жіночі» обов’язки), а на однаковій участі кожного з членів подружжя в прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язківЦе витікає з того, що в наш час жінка практично нарівні з чоловіком бере участь в економічному забезпеченні сім’ї, стала незалежною від чоловікаЧерез це в демократичній сім’ї немає офіційного «глави сім’ї», а є лідерСучасна сім’я стає егалітарною, де права і обов’язки розподіляються за згодою подружжя, а діти також мають досить незалежне становище і «право голосу» Шлюб — це історично обумовлена форма відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їх взаємні права та обов’язкиУ зв’язку з цим розрізняють сім’ї полігамні і моногамніполігамний (груповий) шлюб — найпоширеніша у світі форма шлюбу, зустрічається в 5 разів частіше, ніж моногамний брак (шлюб одного чоловіка з однією жінкою)Полігамія буває двох видів: поліандрія і полігініяПоліандрія — це сім’я, в якій жінка має кількох подружжяМає місце в багатьох частинах світу: південно-східна Індія, Тибет, Цейлон, Нова Зеландія, Гавайські островиПолігінія — шлюб одного чоловіка з двома або більше дружинамиВін залежить від здатності чоловіка утримувати велику родину і яаляется більш характерним для заможних класівМає місце в Китаї, Туреччині, Ірані, країнах Близького і Середнього Сходунуклеарні (проста) сім’я може бути як повною, так і неповноюПовної нуклеарні сім’єю вважається сім’я, в якій є чоловік, дружина і дітиНеповною — сім’я без чоловіка чи дружини: зазвичай матір з дитиною, рідше батько з дитиноюаетоцентрістскіе сім’їУ таких сім’ях центром усіх турбот, основою сімейного життя є дитинаПідвищення матеріальних і духовних турбот про дітей — явище позитивнеОднак гіпертрофія боргу по відношенню до них призводить до несприятливих соціальних і моральних наслідків; подружня сім’яЗа словами соціолога ГолодуІ., в останні десятиліття з’являється новий тип сім’ї, який умовно названий подружнімУ цій родині основна вісь відносин визначається не батьківством і спорідненістю, а подружжям, тобто особистісними взаємовідносинами партнерівдистантних сім’яЖиття в неї досить специфічна з-за частої відсутності одного з подружжя, пов’язаного з особливістю професіїЦе в основному сім’ї військових, моряків і т

Останнім часом до таких сім’ям стали відносити сім’ї, де один з подружжя (найчастіше чоловік) проживає окремо від сім’ї з різних мотивівСтудентська сім’яВелика кількість шлюбів в наш час полягає серед студентівВисокая мотивація на шлюб у студентської молоді існує вже на першому курсі70% опитаних першокурсників вважають за можливе вступ у шлюб у студентські роки; 27% — вважають за краще спочатку здобути освіту, а потім створювати сім’ю; 3% — вже перебувають у шлюбіПогляд студентів на функціональне навантаження сучасної сім’ї відображає орієнтацію на психологізацію сім’ї: психологічна функція займає в ній домінуюче місце (близько 80%)Патріархальний тип сім’ї — надзвичайно стійкий тип сімейних відносин, його окремі риси зберігалися в нашій країні до середини 60-х роківЦе, як правило, авторитарні сім’ї, які представляють собою маленьке абсолютистська держава з авторитарним стилем правлінняАвторитет глави родини незаперечний: вирішення всіх питань життя сім’ї (господарсько-економічних, правових, політичних, виховних) знаходилося тільки в його рукахГлава авторитарної сім’ї розбирає сімейні сварки, є відповідальним за поведінку членів сім’ї перед громадою, представляє родину зовніСімейні відносини будуються на принципах іерархізма та нерівності членів сім’ї, на принципах примусового колективізму і централізму: індивідуальні інтереси окремих членів сім’ї повністю підкоряються інтересам сім’їегалітарна сім’я — це сім’я, заснована на демократичних відносинах, рівність чоловіка і жінки, стосунки партнерства, скасування будь-якої дискримінаціїЗа час індустріальної цивілізації відбулися докорінні зміни в родині: на зміну патріархальної сім’ї прийшла біархатная, егалітарна сім’яДо початку 30-х років, коли почалася індустріалізація, в Росії переважала патріархальна сім’я (80%)87.Майбутнє сім»ї Сім’я — головний осередок суспільстваВона відіграє надзвичайну роль уйого життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколіньзабезпечує можливість існування суспільстваУ сім’ї створюєтьсянайбільше суспільне багатство — людинаТут вона народжується іформується як особистістьЦе та клітинка, з котрої розпочинаєтьсябудь-яка державаНемає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносинБезсім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті,неможливе утворення всіх інших соціальних інституційСаме рівеньрозвитку сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний порядок,за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов.Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальнихпроцесів, що відбуваються в суспільствіОтже, сім’я — це ніби проміжнийстан між суспільством та індивідомЗ огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності суспільства соціологи приділяють багато уваги її вивченнюВідтоді, коли соціологія сім’ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життяЯк складний і багатоплановий соціальний феномен, сім’я є об’єктом вивчення багатьох наукОкрім соціології, її вивчають соціальна психологія, економіка, педагогіка, право, етика, історія, етнографія тощоКожна з цих наук має свій предмет вивченняТак, соціальна психологія вивчає динаміку сімейних груп, сімейні конфлікти; економіка має за об’єкт вивчення сім’ю як головний споживчий, а за умов ринку — і виробничий осередок; педагогіка зосереджує свою увагу на виховній функції сім’ї, право — на правових відносинах членів сім’ї тощоСоціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї як малої соціальної групи і як соціального інституту за конкретних культурних і соціально-економічних умов, її місце і посередницьку роль у суспільстві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститутами, з окремими індивідамиСоціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв’язання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-демографічної політикиУ науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім’я», що означають два найважливіші об’єкти вивчення соціології сім’їТермін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної, насамперед економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житловіСанкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відповідальність за його існування, установлює подружні й батьківські права та обов’язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відповідальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за майбутнє сім’ї88 Соціологія шлюбу і сім’ї — галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносинМожна виділити два основних напрями у цій галузі: дослідження історії сім’ї; аналіз сучасної сім’їПерший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її Розвитку в різних економічних, соціокультурних умовахДругий вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї і суспільства тощоСоціологія шлюбу і сім’ї як соціологічна теорія одержала значний розвиток за кордономШлюб — історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов’язки стосовно одне одного і дітейБританський соціолог ЕГідденс визначає шлюб як соціально визнаний і схвалений союз двох дорослих індивідів чоловічої і жіночої статіТаким чином, шлюб є соціальним інститутом, через який суспільство впорядковує й санкціонує статеве життя чоловіків і жінок, встановлює їхні подружні та батьківські права й обов’язкиСім’я є складнішим поняттям, ніж шлюб, адже поєднує в собі риси соціального інституту і малої соціальної групиЯк соціальний інститут сім’я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми тощоКожну конкретну сім’ю можна розглядати як засновану на шлюбі або кровній родинності малу соціальну групу, члени якої поєднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою тощоСім’я — об’єднання людей на основі шлюбу або кровної спорідненості, усиновленні, пов’язаних спільністю побуту, взаємними відповідальністю, піклуванням і допомогою89Характерним проявом кризи сучасної сім’ї є висока розлучуваність шлюбних парСоціальні наслідки цього негативні: більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час не мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб, а чимало розлучених жінок, які мають дітей, зовсім не вступають у шлюб; можливості дітонародження розлучених жінок залишаються нереалізованими, що негативно впливає на процеси розширеного відтворення населення; збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьківОбставини, які призводять до розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і в дітей; складною соціально-психологічною проблемою стає самотністьСоціологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблем, а навпаки, породжує новіІндивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми (частіше жінки), пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя і самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та інРозлучення є одним із найсильніших потрясінь у житті дорослої людиниПорівняння кількості психічно хворих серед розлучених, вдів, самотніх і тих, хто перебуває у шлюбі, свідчить, що найбільше хворих серед розлучених, найменше — серед одруженихРозлучені більш схильні до автомобільних катастроф, алкоголізму, фізичних захворюваньКількість самовбивств серед розлучених також значно вища, ніж серед одруженихВажко переживають розлучення батьків дітиВони часто відчувають провину, самоприниження, злість, образу, зазнають соціальної депривації, тобто позбавлення або обмеження матеріальних, духовних ресурсів, необхідних для розвитку особистостіРозлучення батьків значно збільшує вірогідність розлучення і в їхніх дітей Регулювання сімейно-шлюбних відносин за допомогою соціальної політикиРефератОсновні пріоритети соціальної політики, спрямованої на регулювання сімейно-шлюбних відносинСоціальна політика, спрямована на створення умов для виконання сім’єю своїх основних функційСоціальна політика як чинник реалізації репродуктивної функції сім’їВплив соціальної політики на здійснення сім’єю виховної функціїСтворення сприятливих можливостей для реалізації сім’єю економічної функціїРоль соціальної політики у здійсненні сім’єю господарсько-побутової функціїСеред напрямків соціальної політики, спрямованих на розвиток соціальних відносин, важливим є регулювання сімейно-шлюбних відносинВони, детермінуючись тими чи іншими сферами суспільних і насамперед соціально-економічних відносин, у свою чергу, істотно впливають на суспільне буття, розвиваючись водночас відносно самостійноТому підвищення ефективності процесу регулювання сімейно-шлюбних відносин, пошук шляхів його оптимізації є одним з пріоритетів у структурі соціальної політикиОдним з пріоритетних завдань процесу регулювання сімейно-шлюбних відносин є створення всебічних умов для зміцнення сім’ї як соціальної основи суспільства, підвищення її ролі в його життєдіяльностіА це неможливо без подолання суперечностей, що виникли між сім’єю та державою й суспільствомРозв’язання зазначених суперечностей пов’язане з подоланням процесу одержавлювання сім’ї, який призвів до її повної економічної, соціальної, духовної, правової залежності від держави, необґрунтованого втручання держави в сімейні справи, з підвищенням її відповідальності перед сім’єюВ основі нової філософії соціальної політики регулювання сімейно-шлюбних відносин має стати політика, спрямована на посилення ролі сім’ї як соціального інституту (нині триває процес її послаблення), створення умов для формування економічних, соціальних, духовних, правових основ для утвердження свободи сімейно-шлюбних відносин, сімейної незалежності, стабільності й цілісності її розвиткуПріоритетом такої політики є формування умов для відтворення природно-історичного характеру функціонування сімейно-шлюбних відносин, які були б адекватні сучасним реаліям суспільного буття, загальним демократичним тенденціям його розвиткуТака політика має передбачати створення умов для формування таких зв’язків і взаємозв’язків у системі сімейно-шлюбних відносин, які б відповідали сучасній системі прогресивних цінностей і норм сімейної організації суспільного буття на всіх етапах життєвого циклу сім’їОсновним завданням суб’єктів соціальної політики, спрямованої на розвиток сімейно-шлюбних відносин, є створення ними умов для повноцінного та успішного виконання сім’єю своїх основних функційФункції сім’ї — це способи прояву нею своєї життєдіяльності, соціальної активності в освоєнні суспільного буттяТакі функції відображають складну систему взаємозв’язків сім’ї й держави, сім’ї й суспільства, сім’ї й особиРозвиток суспільства, його тендерних процесів, соціодинаміки змінюють сутнісний зміст основних соціальних функцій сім’ї, додає до них багато нового, що детерміновано новими соціально-економічними, духовними реаліями в суспільній життєдіяльностіУ сучасних умовах радикальних соціально-економічних, духовних перетворень суспільства відбувається процес трансформації основних функцій сім’ї, особливо взаємовідносин сім’ї та державиСоціодинаміка, трансформація основних функцій сім’ї має відбуватися в напрямку посилення суверенітету й незалежності сім’ї, змісту та форм вибору нею способів свого життєздійснення, свободи реалізації свого потенціалуСоціальна політика, спрямована на розвиток сімейно-шлюбних відносин, має ґрунтуватися на законодавчому забезпеченні створення сприятливих умов для ефективного виконання сім’єю репродуктивної, виховної, економічної, господарсько-побутової функцій, функції проведення дозвілля та інших, дотримання на практиці конституційного принципу рівності жінки й чоловікаОсновна, перша функція сім’ї — репродуктивна, біологічна, функція дітонародження, відтворення населення, задоволення потреби особистості (як чоловіка, так і жінки) у дітяхА тому пріоритетним напрямком соціальної політики, спрямованої на розвиток сімейно-шлюбних відносин, є створення всебічних умов для реалізації сім’єю репродуктивної функції, що виявляється у зваженій демографічній політицістворення умов для повноцінного процесу відтворення населення, досягнення бажаного в довгостроковій перспективі оптимального для країни розширеного типу відтворення; стимулювання народження в сім’ях другої та третьої дитини; подання різнобічної допомоги молодим сім’ям; реформування національної системи охорони здоров’я, яке б сприяло створенню умов для зниження захворюваності й смертності, забезпечувало доступність медичної допомоги, підтримку багатодітних і малозабезпечених сімей, охорону материнства, підтримку ефективної діяльності мережі дитячих закладів; вивчення закономірностей відтворення населення в тих чи інших регіонах і на територіях; здійснення регіонального соціально-демографічного моніторингу; здійснення соціально-демографічного прогнозування, спрямованого на виявлення глибинних тенденцій розвитку демографічних процесів, особливостей функціонування демографічних структур тощоОсобливо суттєвим є забезпечення цілісності й системності демографічної політики у сприянні розвитку народонаселення, взаємозв’язок різноманітних заходів щодо її реалізації, які б ураховували реалії сучасного життя суспільства, суперечливий характер його розвиткуСеред важливих пріоритетів процесу розвитку сімейно-шлюбних відносин є створення суб’єктами соціальної політики всебічних умов для виконання сім’єю виховної функціїРеалізація сім’єю зазначеної функції є основною складовою процесу формування особистості, її соціологізації, особливо на ранніх етапах розвиткуОднак визначальним є моральне вихованняПри цьому основне місце в сімейному вихованні займають емоційні методи впливуВажливу роль у формуванні емоційного світу особистості, особливо дитини, її гуманістичного, морального бачення світу відіграють батькиВиховного впливу батьків з його яскравою емоційною основою не здатне замінити жодне, навіть досконале суспільне виховання як система цілеспрямованого впливу на особистість при всій її важливостіЗазначене зумовлює необхідність створення у процесі реалізації соціальної політики сприятливих умов для здійснення сім’єю виховної функції, гнучкої системи поєднання сімейного та суспільного вихованняОптимізація діяльності суб’єктів соціальної політики, спрямованої на розвиток сімейно-шлюбних відносин, передбачає створення умов для розширення соціальної, духовної основи для сімейного виховання, різноманітних варіантів самосоціологізації особистості в сім’ї, подолання залишків одержавлення сімейного вихованняЯк зазначалося, важливим у соціальній політиці, спрямованій на розвиток сімейно-шлюбних відносин, є створення її суб’єктами умов для виконання сім’єю своїх основних функцій, у тому числі й економічноїРадикальні перетворення, що відбуваються нині в соціально-економічному розвитку українського суспільства, багато в чому змінюють зміст цієї важливої функції сім’ї, яка в тоталітарному суспільстві недооцінюваласяНовий зміст економічної функції сім’ї суттєво видозмінює внутрішньосімейні економічні відносини, що формуються у процесі економічної діяльності батьків і дітей, норми економічної поведінкиВ основу нового змісту економічної функції сім’ї покладено процес посилення її ролі у примноженні й передаванні у спадок приватної власності, організації виробництва, зміцнення фінансової незалежності сім’ї, підвищення рівня її матеріального добробутуУкраїнське суспільство, що трансформується, зацікавлене в матеріальному достатку кожної сім’ї, її добробуті та економічній, фінансовій незалежності від держави, адже «багата сім’я — це багате суспільство і багата держава»Невипадково матеріальне, економічне становище сім’ї адекватне стану економічного розвитку суспільства, відображає рівень зрілості його суспільних відносинРеалізація економічної функції сім’ї пов’язана з її прагненням підвищити рівень матеріального добробуту, що є одним з найважливіших стимулів економічної діяльності людиниРинкові відносини суттєво змінюють основи економічної функції сім’ї, економічний аспект сімейно-шлюбних відносинЗадоволення матеріальних потреб має дедалі більше ґрунтуватися на родинній економіці, веденні домашнього господарства, формуванні й витрачанні сімейного бюджетуУ цьому зв’язку важливим завданням соціальної політики є створення умов для розв’язання сім’єю суперечностей між її потребами та можливостями їх задоволенняЦю проблему родинної економіки держава може розв’язати, якщо здійснюватиме активну соціальну політику, надаватиме адресну комплексну підтримку малозабезпеченим сім’ям, створить соціальні, економічні, правові умови для того, щоб кожна сім’я власними зусиллями забезпечувала свій матеріальний достаток, дбала про власний добробутДля розвитку сімейно-шлюбних відносин важливо створити умови, які б дали змогу сім «і виконувати господарсько-побутову функціюЦя функція має реалізовуватися сім’єю на основі створення умов для поєднання громадського обслуговування з процесом зниження трудомісткості домашньої праці, її полегшення, зменшення часу на ведення домашньої господарської діяльності за рахунок її автоматизації, в основі якої лежить використання досконалої побутової технікиРеалізація зазначеного допоможе членам сім’ї і насамперед жінкам успішніше поєднувати роботу в суспільному виробництві з веденням домашнього господарства, розв’язувати різні сімейні проблемиНевирішеність багатьох господарсько-побутових проблем посилює нерівноправне становище жінки в економічній сфері, виробничій діяльності, послаблює жіночу домінанту в суспільному житті, гальмує процес остаточного вивільнення жінки, встановлення фактичного рівноправ’я в подружньому життіВодночас залучення жінки-матері до суспільного виробництва суттєво загострює суперечність між сімейними і виробничими обов’язками жінки як трудівниці й сім’янинаУ цьому зв’язку важливим завданням соціальної політики регулювання сімейно-шлюбних відносин є створення умов для того, щоб дедалі більше жінок мали змогу концентрувати свою увагу на розв’язанні сімейних проблемУ міру економічного прогресу суспільства доцільно вирішити питання оплати (принаймні на першому етапі щодо багатодітних матерів) їхньої суспільно корисної діяльності з виховання дітей і ведення домашнього господарстваУ структурі функцій сім’ї особливе значення має функція використання вільного часуТому важливо створити умови для задоволення потреб членів сім «і в раціональному використанні вільного часу, зокрема проведення дозвілля, плюралізації інтересів людей при проведенні дозвілля, їх збагаченняВажливо, щоб вільний час (дозвілля) як час для відновлення фізичних, інтелектуальних і психічних сил індивіда сприяли збагаченню його сутнісних сил, задоволенню творчих інтересів, наповнювались одухотвореними формами діяльності, скорочували тривалість пасивного відпочинку, обмежували прояви антикультуриСоціальна політика має бути спрямована як на оптимізацію регулювання процесів організації вільного часу, дозвільної діяльності суспільства (що, зокрема, проявляється в розробці різноманітних програм раціонального використання людиною вільного часу), так і на створення умов для його свідомої внутрішньої саморегуляції особистістюРеалізація зазначеного сприятиме організації оптимальних режимів використання вільного часу, а отже, розвитку самовираження особистостіВодночас інтенсивність, змістовність використання вільного часу залежать переважно від особистості, її здатності повною мірою реалізовувати власний соціальний і духовний потенціал, збагачувати його у процесі освоєння й творення соціального буттяСтаростенко ГНовітні демографічні тенденції в Україні // Економіка України— 1998— № 5Стоян ОМСоціальна політика держави та профспілки // Україна: утвердження незалежності держави (1999-2001 pp.)—., 2001Стратегія подолання бідності // Соцполітика— 2001— № 149СупянБАмериканская экономика: новые реальности и приоритеты XXI века— М., 2001ТрощинсъкийПЕтнополітика держави // Україна: утвердження незалежності держави (1991-2001 p.)—., 2001УкраїнаЛюдський розвитокЗвіт 1995—., 1995Україна на порозі XXI століття: уроки реформ та стратегія розвитку // Матер, наукконф—., 2001Україна: поступ у XXI сторіччя // Л КучмаНацію звеличують великі цілі і діла—., 2000Яценко., Вінер МВ епіцентрі пенсійної реформи — Латвія, Угорщина та Польща // Україна: аспекти праці— 2000— № 3 Соціальні проблеми сім’ї і сімейно-шлюбних відносинРозпад сімей як соціальна проблема суспільства, його соціальні причиниСоціальні проблеми сімейТипи патогенної батьківської поведінкиХарактерні особливості неблагополучних сімейПроблеми родини, що має дітей, схильних до вживання наркотиківОтправить свою хорошую работу в базу знаний простоИспользуйте форму, расположенную нижеСім’я — це головна цінністьКровна сім’я — це цінність в першу чергуІ проблемі, кризової сім’ї потрібно допомагати на ранній стадії, поки вона ще не деградувалаСучасна сім’я в силу соціально-економічних потрясінь у країні відчуває величезні труднощіРосійське суспільство, що знаходиться в соціально-економічну кризу, не в змозі допомогти і підтримати інститут сім’їНе витримуючи зовнішнього деструктивного натиску, сім’я руйнуєтьсяОсновна мета сучасної сім’ї сьогодні — вижитиПроблеми сім’ї становлять інтерес як для фахівців, так і для неспеціалістів, тому що ці проблеми стосуються кожного і є одним з показників якості життя населення і благополуччя суспільстваСоціальні проблеми сім’ї відображають тісну залежність сім’ї від суспільстваСім’я виконує важливі соціальні функції в суспільстві і з цієї причини держава і громадські організації об’єктивно зацікавлені в тому, щоб створювати необхідні умови, проводити соціальну роботу, спрямовану на вдосконалення сімейно-шлюбних відносин та зміцнення сім’їБуло б утопією вважати, що високий рівень життя та соціальних послуг вирішить проблеми сімейно-шлюбних відносин і запобіжить розпаду сімей, вирішить інші проблеми сімейно-шлюбних відносинСтатистика показує, що в демократичному суспільстві при будь-якому рівні життя розпад сімей складає 30%При цьому слід враховувати, що при однаковій статистиці мотиви розпаду сімей, субординація цих мотивів, а також проблеми взаємин у сім’ях мають свої суттєві відмінності в різних соціальних системахДо однієї з основних соціальних проблем сім’ї можна віднести різке омолодження шлюбівНижня планка юридичної шлюбного віку досягла 16 роківСередній шлюбний вік становить 19-21 рікСтатистика також показує, що 40% молодих сімей у віці до 24 років розпадається через рік-два після одруженняУ цілому розпад сімей на сьогоднішній день становить 76-78% щорічноТаким чином, розпад сімей є найсерйознішою соціальною проблемою нашого суспільства- Пияцтво одного з подружжяДана причина посідала перше місце серед причин розпаду сімей і в радянський періодАле тоді з цієї причини розвалювалися до 50% сімей, сьогодні з цієї причини розпадається 80% сімей- Незгода з традиційним розподілом ролей в сім’їІсторично так склалося, що основне навантаження з ведення домашнього господарства виконується жінкамиСоціальна проблема полягає в тому, що жінка поряд з чоловіком і нарівні з ним бере участь у суспільному виробництвіТаким чином, відвойоване право для жінок брати участь у суспільному виробництві нарівні з чоловіком обернулося для неї не лише перемогою, але і поразкою, тому що додало жінці нові проблемиВищезгадана кваліфікація і розмежування причин має місце лише в теоретичному аналізіУ реальному житті психоемоційні, фізіологічні і соціальні причини тісно взаємопов’язаніПоряд з негативними явищами в сімейно-шлюбних відносинах, що призводять до розпаду сімей, позначилися і позитивні тенденції в зростанні самосвідомості подружжяТреба відзначити, що об’єктивною соціальною причиною погіршення сімейно-шлюбних відносин є і низький рівень соціальних послуг, соціальної роботи з сім’ями· в оточенні дитини відсутня людина, здатна зрозуміти його переживання, стати фігурою, що заміняє відсутнього або нехтуючого своїми обов’язками батьків· надзвичайно емоційне, раниме і хворобливе ставлення підлітків до своїх батьків та їхніх проблемЯкщо при цьому в родині домінує холодна в спілкуванні, не емоційна, сувора мати, то ситуація набуває найбільшої гостроти; · непослідовність у відносинах з дитиною: від максимального прийняття до максимального відхиленняДитину то наближають до себе, то віддаляють незалежно від особливостей її поведінки; · сплутані відносини і розмиті (невизначені) міжпоколінні межі, коли прабатьки активно втручаються в життя сім’ї, продовжуючи виховувати вже дорослих дітей, при цьому найчастіше по відношенню до онуків, виявляється гіперпротекція і потурання; Аналіз біографії наркоманів періоду дорослішання, а також дані, отримані в результаті реконструкції структури сімейних відносин на різних етапах життя сімей наркоманів, показують, що в період, що передує початку вживання наркотиків, 91% наркоманів мали високу тривожність у своїх сім’яхК.ГЮнг говорить про те, що, як правило, життя, яке не вдалося прожити батькам, вони намагаються передати «у спадок» дітям і змушують дітей вступити на шлях, який повинен компенсувати невиконані бажання батьків, тобто батьки в якійсь мірі шукають ідеальну дитину для себеУ дітей це часто викликає зворотну реакціюТому і виходить, що гіперморальні батьки мають найчастіше, аморальних дітей, безвідповідальний і бездіяльний батько має обтяженого честолюбством сина і т Найгірші наслідки, на його думку, має «штучна несвідомість» батьківПрикладом тому може служити мати, яка, щоб не порушити видимість благополучного шлюбу, штучним шляхом, несвідомо підтримує себе тим, що прив’язує до себе сина — певною мірою як заміну своєму чоловіковіІ це призводить до формування симбіотичного зв’язку між матір’ю і сином, що, в кінцевому рахунку, може бути однією з причин формування наркозалежностіДля дитини наркотик — це потужний аргумент в позбавленні від постійної залежності від батьків, придбанні внутрішньої свободи в боротьбі за самостійністьТак, несвідомо батьки підштовхують своїх дітей до поведінки з відхиленнямиДитина, стаючи наркоманом, дає можливість своїм батькам (зокрема, мамі) реалізувати себе, ставши дбайливими, люблячими, і, найголовніше, потрібними для ньогоА він, у свою чергу, використовує це у своїх цілях, знаючи про те, що батьки зроблять для нього всеФормується замкнене колоЗ одного боку — люблячі батьки, які хочуть бути потрібними і роблять для цього все, з іншого — підліток-наркоман, який використовує батьків для підтримки свого стануІ, насправді, в більшості випадків підсвідомо ніхто не хоче змінювати сформовану систему відносинУ такій ситуації часто відбувається патологічне об’єднання сім’ї, де всі потрібні один одномуСім’я згуртовується в боротьбі з наркоманією дитиниПісля реального усвідомлення того, що ця хвороба в найкоротші терміни може вбити дитину, батьки вживають заходів для його лікування, але потрібно, щоб цього захотіла і сама дитинаОднак у більшості випадків він починає лікуватися або з цікавості, або тому, що його привели батьки, або сприймає це як гру «Я лікуюся»Порушення сімейного функціонування є найважливішою причиною залучення дітей до наркотиківПрагнучи компенсувати сімейне неблагополуччя, дитина шукає контакти на стороні і легко може потрапити в групу наркоманів, де його з задоволенням приймутьСоціальні проблеми сім’ї відображають тісну залежність сім’ї від суспільстваСім’я виконує важливі соціальні функції в суспільстві, і з цієї причини держава і громадські організації об’єктивно зацікавлені в тому, щоб створювати необхідні умови, проводити соціальну роботу, спрямовану на вдосконалення сімейно-шлюбних відносин та зміцнення сім’їНеблагополучні сім’ї, як правило, стоять на обліку соціальних служб, і з ними проводиться робота, спрямована на реабілітацію або профілактику порушення сімейного функціонуванняАле питання повинне ставитися ширше: психопрофілактичну роботу необхідно починати саме з зовні благополучних сімейПодобные документыРоль соціології в забезпеченні наукового пізнання суспільних відносин, суспільної діяльностіАктуальні проблеми повсякденного життя людини й суспільстваСоціальні спільності та соціальні інститути, форми та методи організації соціального управлінняДержавна і соціальна політика щодо допомоги малозабезпеченим сім’ямАналіз проблем, які виникають у малозабезпечених сімейОсновні причини бідності українських сімейЗміст діяльності соціального працівника в роботі з малозабезпеченими сім’ямиАльтернативні форми опіки дітей та доцільність створення прийомних сімей для сиріт з функціональними обмеженнямиПрактика соціальної підтримки сімей, які виховують дітей з обмеженнями можливостямиАналіз поінформованості громадян про прийомну сім’юСучасна сім’я: поняття, сутність, тенденції розвиткуЗ’ясування впливу родини на становлення особистостіПроблеми молодих сімейПодолання подружніх конфліктівПроведення соціальної роботи, підготовка молодих людей до спільного сімейного життяСуть соціальних інститутівЕкономіка, політика і сім’я як соціальні інститутиЗміст поняття «соціальна організація»Типи соціальних організаційРоль соціальних інститутів і соціальних організацій у житті суспільстваФункції у суспільствіСоціально-економічне становище українського селаДжерело підтримки добробуту сільських сімейСоціальна сфера і розвиток громадПроблеми та перспективи земельних відносин на селіРоль особистих селянських господарств в життєдіяльності населенняПроблеми соціальної структуриЗміни в системі цінностей росіянАналіз культурних потребСтатистичні і реальні соціальні спільностіЕтноси як особливий вид реальних груприси матеріальної і духовної культури характерні для етнічної спільності Шлюб — це історично обумовлена форма відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їх взаємні права та обов’язкиУ зв’язку з цим розрізняють сім’ї полігамні і моногамніполігамний (груповий) шлюб — найпоширеніша у світі форма шлюбу, зустрічається в 5 разів частіше, ніж моногамний брак (шлюб одного чоловіка з однією жінкою)Полігамія буває двох видів: поліандрія і полігініяПоліандрія — це сім’я, в якій жінка має кількох подружжяМає місце в багатьох частинах світу: південно-східна Індія, Тибет, Цейлон, Нова Зеландія, Гавайські островиПолігінія — шлюб одного чоловіка з двома або більше дружинамиВін залежить від здатності чоловіка утримувати велику родину і яаляется більш характерним для заможних класівМає місце в Китаї, Туреччині, Ірані, країнах Близького і Середнього Сходунуклеарні (проста) сім’я може бути як повною, так і неповноюПовної нуклеарні сім’єю вважається сім’я, в якій є чоловік, дружина і дітиНеповною — сім’я без чоловіка чи дружини: зазвичай матір з дитиною, рідше батько з дитиноюаетоцентрістскіе сім’їУ таких сім’ях центром усіх турбот, основою сімейного життя є дитинаПідвищення матеріальних і духовних турбот про дітей — явище позитивнеОднак гіпертрофія боргу по відношенню до них призводить до несприятливих соціальних і моральних наслідків; подружня сім’яЗа словами соціолога ГолодуІ., в останні десятиліття з’являється новий тип сім’ї, який умовно названий подружнімУ цій родині основна вісь відносин визначається не батьківством і спорідненістю, а подружжям, тобто особистісними взаємовідносинами партнерівдистантних сім’яЖиття в неї досить специфічна з-за частої відсутності одного з подружжя, пов’язаного з особливістю професіїЦе в основному сім’ї військових, моряків і т Останнім часом до таких сім’ям стали відносити сім’ї, де один з подружжя (найчастіше чоловік) проживає окремо від сім’ї з різних мотивівСтудентська сім’яВелика кількість шлюбів в наш час полягає серед студентівВисокая мотивація на шлюб у студентської молоді існує вже на першому курсі70% опитаних першокурсників вважають за можливе вступ у шлюб у студентські роки; 27% — вважають за краще спочатку здобути освіту, а потім створювати сім’ю; 3% — вже перебувають у шлюбіПогляд студентів на функціональне навантаження сучасної сім’ї відображає орієнтацію на психологізацію сім’ї: психологічна функція займає в ній домінуюче місце (близько 80%)Патріархальний тип сім’ї — надзвичайно стійкий тип сімейних відносин, його окремі риси зберігалися в нашій країні до середини 60-х роківЦе, як правило, авторитарні сім’ї, які представляють собою маленьке абсолютистська держава з авторитарним стилем правлінняАвторитет глави родини незаперечний: вирішення всіх питань життя сім’ї (господарсько-економічних, правових, політичних, виховних) знаходилося тільки в його рукахГлава авторитарної сім’ї розбирає сімейні сварки, є відповідальним за поведінку членів сім’ї перед громадою, представляє родину зовніСімейні відносини будуються на принципах іерархізма та нерівності членів сім’ї, на принципах примусового колективізму і централізму: індивідуальні інтереси окремих членів сім’ї повністю підкоряються інтересам сім’їегалітарна сім’я — це сім’я, заснована на демократичних відносинах, рівність чоловіка і жінки, стосунки партнерства, скасування будь-якої дискримінаціїЗа час індустріальної цивілізації відбулися докорінні зміни в родині: на зміну патріархальної сім’ї прийшла біархатная, егалітарна сім’яДо початку 30-х років, коли почалася індустріалізація, в Росії переважала патріархальна сім’я (80%)87.Майбутнє сім»ї Сім’я — головний осередок суспільстваВона відіграє надзвичайну роль уйого життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколіньзабезпечує можливість існування суспільстваУ сім’ї створюєтьсянайбільше суспільне багатство — людинаТут вона народжується іформується як особистістьЦе та клітинка, з котрої розпочинаєтьсябудь-яка державаНемає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносинБезсім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті,неможливе утворення всіх інших соціальних інституційСаме рівеньрозвитку сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний порядок,за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов.Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальнихпроцесів, що відбуваються в суспільствіОтже, сім’я — це ніби проміжнийстан між суспільством та індивідомЗ огляду на особливу значущість сім’ї для життєдіяльності суспільства соціологи приділяють багато уваги її вивченнюВідтоді, коли соціологія сім’ї сформувалася як самостійна наукова галузь, проведено вже кількадесят тисяч досліджень щодо найрізноманітніших сфер сімейного життяЯк складний і багатоплановий соціальний феномен, сім’я є об’єктом вивчення багатьох наукОкрім соціології, її вивчають соціальна психологія, економіка, педагогіка, право, етика, історія, етнографія тощоКожна з цих наук має свій предмет вивченняТак, соціальна психологія вивчає динаміку сімейних груп, сімейні конфлікти; економіка має за об’єкт вивчення сім’ю як головний споживчий, а за умов ринку — і виробничий осередок; педагогіка зосереджує свою увагу на виховній функції сім’ї, право — на правових відносинах членів сім’ї тощоСоціологія сім’ї — це галузь соціологічної науки, котра вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї як малої соціальної групи і як соціального інституту за конкретних культурних і соціально-економічних умов, її місце і посередницьку роль у суспільстві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститутами, з окремими індивідамиСоціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв’язання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-демографічної політикиУ науковій літературі розрізняють поняття «шлюб» і «сім’я», що означають два найважливіші об’єкти вивчення соціології сім’їТермін «шлюб» відтворює сутність соціально-правової форми сімейно-родинних відносин як своєрідної, насамперед економічної угоди, що включає питання власності, фінансові й житловіСанкціонуючи шлюб, держава бере на себе певну відповідальність за його існування, установлює подружні й батьківські права та обов’язки, покладає на людей, що беруть шлюб, відповідальність за матеріальне забезпечення й виховання дітей, за майбутнє сім’ї88 Соціологія шлюбу і сім’ї — галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносинМожна виділити два основних напрями у цій галузі: дослідження історії сім’ї; аналіз сучасної сім’їПерший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її Розвитку в різних економічних, соціокультурних умовахДругий вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї і суспільства тощоСоціологія шлюбу і сім’ї як соціологічна теорія одержала значний розвиток за кордономШлюб — історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов’язки стосовно одне одного і дітейБританський соціолог ЕГідденс визначає шлюб як соціально визнаний і схвалений союз двох дорослих індивідів чоловічої і жіночої статіТаким чином, шлюб є соціальним інститутом, через який суспільство впорядковує й санкціонує статеве життя чоловіків і жінок, встановлює їхні подружні та батьківські права й обов’язкиСім’я є складнішим поняттям, ніж шлюб, адже поєднує в собі риси соціального інституту і малої соціальної групиЯк соціальний інститут сім’я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми тощоКожну конкретну сім’ю можна розглядати як засновану на шлюбі або кровній родинності малу соціальну групу, члени якої поєднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою тощоСім’я — об’єднання людей на основі шлюбу або кровної спорідненості, усиновленні, пов’язаних спільністю побуту, взаємними відповідальністю, піклуванням і допомогою89Характерним проявом кризи сучасної сім’ї є висока розлучуваність шлюбних парСоціальні наслідки цього негативні: більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час не мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб, а чимало розлучених жінок, які мають дітей, зовсім не вступають у шлюб; можливості дітонародження розлучених жінок залишаються нереалізованими, що негативно впливає на процеси розширеного відтворення населення; збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьківОбставини, які призводять до розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і в дітей; складною соціально-психологічною проблемою стає самотністьСоціологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблем, а навпаки, породжує новіІндивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми (частіше жінки), пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя і самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та інРозлучення є одним із найсильніших потрясінь у житті дорослої людиниПорівняння кількості психічно хворих серед розлучених, вдів, самотніх і тих, хто перебуває у шлюбі, свідчить, що найбільше хворих серед розлучених, найменше — серед одруженихРозлучені більш схильні до автомобільних катастроф, алкоголізму, фізичних захворюваньКількість самовбивств серед розлучених також значно вища, ніж серед одруженихВажко переживають розлучення батьків дітиВони часто відчувають провину, самоприниження, злість, образу, зазнають соціальної депривації, тобто позбавлення або обмеження матеріальних, духовних ресурсів, необхідних для розвитку особистостіРозлучення батьків значно збільшує вірогідність розлучення і в їхніх дітей