текст для читання 2 клас українською

Текст для читання 2 клас українською клас українською читання 2 для текст тематичне оцінювання з математики 6 класс мерзляк гдз.

Українська мова (читання), 2 клас. У 2 класі продовжується формування навичок усвідомленого, правильного, плавного читання вголос цілими словами, допускається поскладове читання слів складної складової структури. Велике значення для вдосконалення техніки читання учнів із ЗПР та уникнення ними різноманітних помилок мають спеціальні тренувальні вправи, які знайдуть своє місце у фронтальній та індивідуальній роботі. Вправи добираються вчителем таким чином, щоб вони були попереджувальними і включали слова тих складових структур, які для дітей є найважчими. Діти з допомогою вчителя відповідають на запитання „про кого і про що йдеться в творі?”. Викладають послідовність подій, визначають героя (персонажа) твору, коротко характеризують його вчинки. Знайомляться з найпростішими жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадки, казки, вірша, оповідання.

Опредмечують зміст ліпленням, ілюструванням, інсценізацією тощо. У цей період формуються у дітей уміння порівнювати предмети, явища загадки і відгадки, знаходити в них спільне. Діти вчаться визначати прикмети казки: зачин, кінцівку, повтори, звертання, постійні епітети, розуміти графічну форму тексту вірша (риму), ритм, настрій у вірші, автора твору. Дотримуються інтонації, мовленнєвих та позамовленнєвих засобів виразності (сила голосу, темпоритм, тон, міміка, жести).

Розуміють, що оповідання – це невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя, реалістичність подій у творі; а вчинки, поведінка героїв умотивовані, вчаться визначати тему та основну думку твору. У 2 класі формуються вміння знаходити й пояснювати смислові зв’язки між реченнями і частинами тексту, знаходити абзац, усвідомлювати роль абзаців у тексті. Діти вчаться складати картинний і простий словесний плани до невеликих творів, розуміти запитання вчителя і змістовно відповідати на нього, знаходити в тексті речення, які б підтверджували висловлену думку. Під керівництвом учителя ставлять запитання до тексту, усвідомлюють зв’язок заголовка твору зі змістом, основною думкою, добирають варіанти заголовків до тексту, називають найбільш вдалий. Продовжується формування умінь передавати свої враження, почуття від прочитаного з урахуванням специфіки мови твору, використовувати яскраві, образні вислови, вжиті в тексті твору. З допомогою вчителя діти визначають загальний емоційний настрій твору, вчаться адекватно емоційно реагувати на його зміст, відчувати радість, задоволення від повторного слухання та перечитування твору. У дітей формуються початкові вміння висловлювати найпростіші оцінні судження про вчинок персонажа, його ставлення до природи, людей, рідної землі, уміння обґрунтовувати свої судження. Діти беруть участь в ігрових ситуаціях, в яких виступають у ролі авторів, персонажів творів тощо. Колективно складають варіанти кінцівок до відомих казок, а також твори-мініатюри про казкових героїв, заповнюють пропуски у художньому описі предмета. Оповідання для дітей : О.

Буценя, В Сухомлинського,.

Карасьової,. Чередниченка,. Чухліба, Ю. Ярмиша, Г. Храпач,. Морозова, М. Стельмаха, Ю. Старостенка, П. Утєвської,. Семеняки та ін. Вірші українських поетів : Л. Глібова, Т. Шевченка, Лесі Українки,. Моруги, О. Сенатович, Г. Бойка, Марійки Підгірянки,. М’ястківського,. Костецького,. Малишка, О. Пчілки,. Павличка, Т. Коломієць,. Чередниченка, Л. Костенко, Н. Кир’ян, І. Гнатюка та ін. У 3 класі вдосконалюються всі характеристики читацьких навичок учнів, продовжується їхній мовленнєвий, інтелектуальний та літературний розвиток. Зважаючи на те, що школярі із ЗПР мають значні труднощі в оволодіння навичками читання, особлива увага приділяється вихованню інтересу до самостійного читання, бажання й уміння спілкуватися з книгами. Навчальна програма з читання для 3 класу спирається не на тематико-сезонний принцип, як це спостерігається у попередніх програмах, а на тематико-жанровий, художньо-естетичний та літературознавчий принципи. Тому в ній відсутня жорстка відповідність тематики текстів сезонним явищам. Різножанрові твори, які відображають засобами художнього слова явища природи в різні пори року, розміщені в одному розділі. Забезпечити засвоєння програми з читання учнями 3 класу із ЗПР допоможе використання педагогами методичного апарату, який виконує мотиваційну, інформаційно-пізнавальну та розвивально-навчальну функції. Мотиваційна функція методики навчання читанню – це стимулювання учнів до активної творчої діяльності, розвиток їхніх пізнавальних інтересів. Цьому сприяють різноманітні завдання, пов’язані з читанням тексту, а сам: добір текстів, які становлять пізнавальну новизну, особистісну значимість для школяра; спілкування з учнями, поєднання індивідуальних та колективних завдань; завдання, які сприяють активізації особистісного досвіду, виявлення власної думки, формулювання оцінних суджень тощо. Інформаційно-пізнавальна функція полягає в збагаченні уявлень про навколишній світ, засвоєнні понять про жанрові особливості казок, віршів, різних видів усної народної творчості, засвоєнні нових слів тощо. Розвивально-навчальна функція полягає в забезпеченні правильності читання, дотриманні наголосу в складних для вимови словах, у виконанні вправ на знаходження в тексті певних висловів, перевірці розуміння описаного явища, знаходженні опису подій, виявленні емоційності сприймання, почуттів, встановленні зв’язку прочитаного з ілюстраціями, поділі тексту на частини, озаглавлюванні кожної частини, складанні плану, спостереженні за мовою дійових осіб, виявленні характерних ознак їхніх вчинків тощо. У 3 класі удосконалюється плавне, виразне, безпомилкове читання цілими словами. Значне місце займає мовчазне читання без зовнішніх мовленнєвих рухів. Йому передують доступні, цікаві завдання, які слід перевіряти.

Варіантів завдань для читання мовчки дуже багато, адже їхній зміст зумовлений різними обставинами; чи вперше учні читають текст, чи перечитують його, який жанр твору, наскільки твір є складним для дітей тощо. Так, педагог може запитати: „Про що ти прочитав? Що з прочитаного зрозумів, а що ні?” Можна запропонувати учневі підготувати запитання або висловлення головної думки про прочитане; відповісти: де і коли відбувалася подія? що в творі вигадано, а що ні? яким ти уявляєш собі героя твору? тощо. Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчить про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. У 3 класі педагог використовує окрім мовчазного – читання в особах, ланцюжком, комбіноване, вибіркове; читання з метою переказу, розповіді, скорочення тексту Літературні казки:. Ушинський, І. Франко, Леся Українка, О. Іваненко,. Сухомлинський, Л. Письменна, Ю. Ярмиш та казки інших вже відомих дітям письменників. Поезія: вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні. Т. Шевченко, ЛесяУкраїнка, П. Тичина, М. Рильський, О. Олесь, І. Каменець, М. Вінграновський, П. Воронько, Н. Забіла, Л.

Костенко,. Костецький,. М’ястківський,. Лучук,. Жупанин,. Скомаровський,. Сосюра,, М. Стельмах, І. Січовик, О. Бойко,.

Білоус,. Чередниченко,.

Павличко, І. Жиленко, М. Сингаївський О. Буценя, Є.

Гуцало,. Григорук,. Сухомлинського,. Кави,.

Нестайко,. Чередниченка, Ю. Ярмиша,. Плачинди, Г.

Тютюнника,. Чухліба та оповідання вже відомих дітям авторів. Зарубіжна література: літературні казки. П. Єршов, О. Пушкін, Г.-Х. Андерсон, брати Грим,.

Ліндгрен, М. Носов, Божена Нємцова, З. Топеліус. Вірші:. Маршак,. Барто, Янка Купала. – читати мовчки, очима без зовнішніх мовленнєвих рухів у темпі 80-90 слів за хвилину; допускається читання багатоскладових та важких для розуміння слів мовчки із мовленнєвими рухами, а також читання пошепки; – читати вголос цілими словами та групами слів у темпі 60-75 слів за хвилину; допускається користування способом плавного складового читання з цілісним прочитуванням окремих слів; – мати цілісне уявлення про фактичний зміст твору; відповідати на запитання, пов’язані з розумінням фактичного змісту; допускається розуміння фактичного змісту, а основний смисл залишається неосвоєним та повне розуміння змісту та основного смислу творів з неточностями щодо розуміння підтексту; – виділяти в творі головних і другорядних персонажів, усвідомлювати стосунки між ними та мотиви їхніх вчинків, обґрунтовувати власне ставлення до них; – усвідомлено сприймати засоби художньої виразності в творі, спостерігати за мовою автора під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажа тощо; – самостійно визначати жанрові ознаки творів: казку, для якої притаманні вигадка, вимисел, фантазія, повтори, епітети; легенду – як твір-переказ про якісь факти, про людей, фантастичність, казковість легенди, її відмінність від казки; – виявляти й оцінювати стан героїв твору шляхом формування власних оцінних суджень (моральних, етичних), виявляти авторську позицію щодо зображеного; З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури у п’ятому класі упорядковуються раніше відомі жанри творів та імен. Поезія : твори Б. Лепного,. Симоненка, І. Драча, Усенка, Л. Полтави, Б. Чалого, Г. Черінь, І. Гнатюка,. Чередниченка, а також ряду авторів, які вже відомі дітям. Сходинки до монографічного вивчення творчості поетів : Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, Тичини, М. Рильського. Проза: уривки повістей, оповідання, легенди – М. Гоголь, М. Коцюбинський, Марко Вовчок, Остап Вишня, О. Довженко, О. Гончар, Дніпрова Чайка,. Близнець, О. Донченко,. Плачинда,. Пасічна, І. Сенченко,. Сухомлинський, Г. Тютюнник,. Чухліб, Г.

Храпач, Леся Храплива, Є. Гуцало та твори вже відомих дітям авторів. Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки повістей:. Чехов,.

Гюго, М. Твен, Р. Кіплінг,. Волкова, М. Пришвін,. Солоухін. Удосконалення техніки читання, дотримання відповідного темпу, уникнення замін і пропусків окремих частин слів; самостійне бачення помилок та виправлення їх при читанні слів. Усвідомлення на практичному рівні понять: чесність, порядність (у відношеннях між школярами, між учнем та вчителем; уміння відрізняти позитивні дії дітей від негативних та адекватно їх оцінювати. Формування вмінь читати віршований твір не за рядками, а за смисловими одиницями, які розрізняються розділовими знаками, римуванням. Уміння розрізняти вчинки персонажів казки, відділяти позитивне від негативного, співчутливо ставитися до персонажів, які потребують допомоги.

Дотримання інтонаційних мовних та позамовних засобів (сили голосу, тону, жестів) при декламуванні віршів та читанні прозових творів. Виявлення сили й динаміки почуттів автора, сприймання засобів художньої виразності, з допомогою яких він створює художній образ природи, персонажу. – правильно, плавно, свідомо читати вголос цілими словами у темпі 30-40 слів за хвилину наприкінці навчального року (допускається поскладове читання складних для дітей цієї вікової групи слів; – користуватися найпростішими інтонаційними засобами виразності: дотримуватись пауз, обумовлених розділовими знаками в тексті; регулювати темп читання, силу голосу (за завданням учителя); – брати участь у найпростіших формах інсценізації (читання за ролями, передача голосом, жестами, ходою, мімікою вдачі, рис характеру персонажів оповідань, казок – виявлення результатів описаних у тексті фактів, подій шляхом відповідей на запитання: “Що відбулося внаслідок того, що…?” або “Які зробив … в результаті …?”; – включення в активну форму мовлення термінів “причина”, “наслідок”, “результат” для самостійного виявлення дітьми причиново-наслідкових зв’язків у прочитаних текстах; – правильне, свідоме, виразне читання вголос цілими словами та групами слів прозових і віршованих творів усної народної творчості; – добір (з допомогою вчителя) та застосування під час читання казки мовленнєвих засобів виразності (тон, логічний наголос, логічні паузи); – визначення позитивного й негативного героїв казки (з допомогою вчителя); усвідомлення найпростіших жанрових ознак героїко-фантастичних (чарівних) казок; – уміння граматично й стилістично правильно висловити свою думку на основі прочитаного, а також самому виправляти свої помилки при оформленні речень; – Усвідомлення того, що байка – це невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, в якому у гумористичній формі зображуються людські вчинки та характерні недоліки; – чітко, виразно, плавно читати вголос цілими словами та групами слів у темпі, не нижчому 45-55 слів за хвилину (допускається плавне складове читання з цілісним прочитуванням окремих слів); – готуватися до виразного читання (самостійно та з допомогою вчителя), визначати загальний емоційний настрій твору, окремих його частин; емоційний стан героїв; добирати при читанні необхідний темп, силу голосу, тон; робити паузи, обумовлені розділовими знаками в середині та в кінці речень; виділяти голосом важливі слова, словосполучення; – в основному володіє навичками зв’язного читання оповідання вголос, добирає усні мовленнєві засоби виразності, має окремі орфоепічні помилки, іноді використовує поза мовленнєві засоби; – з допомогою вчителя і самостійно вибирає й застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, гучність, логічний наголос); – з’ясовує основні образи, картини твору, виявляє, якими художніми рисами наділені окремі образи та якими мовними засобами зображені герої твору; – з’ясовує, що в казках відображені погляди людей у далекому минулому, коли ще люди розглядали явища природи як надприродні істоти; – розуміння своєрідності мови казок: у ній часто зустрічаються стійкі вислови, тавтологічні повторення (жили-були), влучні епітети тощо; – розуміє неоднорідність за характером віршів: розрізняє вірш-опис пейзажу, вірш-діалог, вірш з елементом сюжетності, вірш соціально-історичного змісту та вірш з елементами роздумів; – при читанні ліричних віршів з елементами роздумів з допомогою вчителя залучає свої знання і власний досвід для розуміння їхнього змісту; – за завданням учителя при читанні знаходять слова, які слід вимовляти з різною силою голосу (тихо, голосно, лагідно, захоплено, з обуренням), виділяє речення, після яких має бути найдовша пауза; – прізвища, імена письменників-класиків та їхні твори (Шевченко, Леся Українка, І. Франко, Л. Глібов, М.

Коцюбинський, Рильський, Л. Костенко), а також тих письменників, твори яких читали під час навчання; – самостійно підготуватися до виразного читання, користуватися під час читання, декламації, інсценізації мовленнєвими та позамовленнєвими засобами художньої виразності; – самостійно відтворювати зміст тексту (з урахуванням виду переказу), використовувати елементи опису (природи, зовнішності персонажа); Подборка текстов для проверки техники чтения во 2 классе. методическая разработка по физкультуре (2 класс) на тему. Тексты для проверки техники чтения во 2 классе. Материал распределён по четвертям. Тексты имеют вопросы для проверки понимания прочитанного. Скачать: Предварительный просмотр: — Нет, Миша, это не кусок железа. Это осколок снаряда. Давно — давно была война. В этом лесу шло сражение. Здесь погибло много наших солдат. Я был ранен в грудь. Пошел темной ночью серый ежик по лесу гулять. Увидел красную клюквинку и наколол ее на серую иголочку. Увидел желтую лисичку и тоже наколол. Заметил, наконец, в голубой луже голубую звезду. Тоже хотел наколоть — да ничего не вышло. Подумал ежик, подумал и накрыл ее лопушком: пусть до утра полежит. — Эх, ворон, как посмотрю на тебя, — по твоему росту да красоте только бы тебе царем быть! И верно был бы царем, если бы у тебя голос был. . Для своей работы взяла Художник-Осень самые яркие краски и прежде всего отправилась с ними в лесТам и принялась за свою картинуБерёзы и клёны покрыла Осень лимонной желтизнойА листья осинок разрумянила, будто спелые яблокиСтал осинник весь ярко- красный, весь как огонь горитГлядит, а неподалёку, с краю поляны, густые развесистые липы и в кружок собрались, ветви вниз опустили“Им больше всего подойдёт тяжёлый убор из золотой парчи”В саду зелень кустов и деревьев уже потускнела, даже подсохла за летоНо зато как славно выглядывает из побуревшей листвы румяное яблоко или сизая слива! Уже закончился сбор вишни, крыжовника, смородины, малины, началась уборка яблок, слив и грушВ августе убирают только ранние сорта, а зимние ещё красуются на деревьях и ждут своей очередиЗаботливый садовод последний раз в этом году разрыхлил почву вокруг деревьев, под кормил их и теперь проверяет подпорки и собирает падалицуЗимаХитрый Лис думает: “Замёрзло озероТеперь Уточка моя, никуда от меня не денется: по снегу куда не пойдет, — наследит, — по следу ее и найду” На лестнице я встретил маленького щенка и принёс его домойЯ дал ему кличку Майка и стал его обучатьНедели через три она прыгала через обруч, стояла на лапкахПрошло лето, за тем и осень пришлаВ лесу появились грибыЯ часто ходил в лес с МайкойВ лесу она бегала за птицами, резвиласьСтал я обучать Майку находить грибыЗаметив грибы, она громко лаялаЗа восемь лет Майка была моей помощницей по сбору грибовЖивёт у нас в лесу птицаСама чёрная с белыми пестринками, а на затылке у неё перышки яркие, красныеНазывается эта птица дятелЦелый день дятел по лесу летает, еду себе ищетСядет на дерево, да не на ветку, а прямо на стволСидит дятел, клювом по дереву постукивает и достаёт из-под коры насекомыхИной раз на снегу под деревом много шишек валяетсяЭто дятел обедал — семена из шишек добывалВот стоит перед ней лес — хмурый, унылый“А дай-ка я разукрашу его по-своему, по- весеннему!” Взяла она тонкие неясные кисточкиЧуть-чуть тронула зеленью ветви берёз, а на осины и тополя поразвесила длинные розовые и серебряные серёжкиДень за днём всё наряднее пишет свою картину ВеснаНа широкой лесной поляне синей краской вывела она большую весеннюю лужуА вокруг неё, будто синие брызги, рассыпал первые цветы подснежника, медуницыЕщё рисует день и другойВот на склоне оврага кусты черёмухи; их ветки покрыла Весна мохнатыми гроздьями белых цветовИ на лесной опушке тоже все белые, будто в снегу, стоят дикие яблони, грушиРассердилась Муха и давай Человеку надоедать: то на сладкое блюдо сядет, то на нос ему перелетит, то у одного уха жужжит, то у другогоНадоела, сил нет! Человек ей и говорит: — Ну, ладно! Лети ты, Муха, в лес, на реку, в полеЕсли найдешь там зверя, птицу или гада, у которого хвост для красоты только привешен, можешь его хвост взятьЯ разрешаюНаконец, когда наступила зима, он совсем заскучал, попросил разрешения у начальников и послал соей жене письмо, чтобы она приезжала вместе с ребятишками к нему в гостиУдивительная это была прогулка! Они шли гуськом к роднику по узенькой тропкеНад ними сияло холодное голубое небо; как сказочные замки и башни, поднимались к нему остроконечные утёсы Синих горВ морозной тишине резко стрекотали любопытные сороки, меж густых кедровых вётвей бойко прыгали серьге юркие белкиПод деревьями, на мягком белом снегу, отпечатались причудливые следы незнакомых зверей и птицВот в тайге что-то застонало, загудело, треснулоДолжно быть, ломая сучья, обвалилась с вершины дерева гора обледенелого снега ТЕКСТЫ ДЛЯ ЧТЕНИЯ 2 КЛАСС— Нет, Миша, это не кусок железаОни шли гуськом к роднику по узенькой тропкеНад ними сияло холодное голубое небо; как сказочные замки и башни, поднимались к нему остроконечные утёсы Синих горВ морозной тишине резко стрекотали любопытные сороки, меж густых кедровых вётвей бойко прыгали серьге юркие белкиПод деревьями, на мягком белом снегу, отпечатались причудливые следы незнакомых зверей и птицВот в тайге что-то застонало, загудело, треснулоДолжно быть, ломая сучья, обвалилась с вершины дерева гора обледенелого снега Они шли гуськом к роднику по узенькой тропкеНад ними сияло холодное голубое небо; как сказочные замки и башни, поднимались к нему остроконечные утёсы Синих горВ морозной тишине резко стрекотали любопытные сороки, меж густых кедровых вётвей бойко прыгали серьге юркие белкиПод деревьями, на мягком белом снегу, отпечатались причудливые следы незнакомых зверей и птицВот в тайге что-то застонало, загудело, треснулоДолжно быть, ломая сучья, обвалилась с вершины дерева гора обледенелого снега ТЕКСТЫ ДЛЯ ЧТЕНИЯ 2 КЛАСС— Нет, Миша, это не кусок железаОни шли гуськом к роднику по узенькой тропкеНад ними сияло холодное голубое небо; как сказочные замки и башни, поднимались к нему остроконечные утёсы Синих горВ морозной тишине резко стрекотали любопытные сороки, меж густых кедровых вётвей бойко прыгали серьге юркие белкиПод деревьями, на мягком белом снегу, отпечатались причудливые следы незнакомых зверей и птицВот в тайге что-то застонало, загудело, треснулоДолжно быть, ломая сучья, обвалилась с вершины дерева гора обледенелого снега