процесуальне становище прокурор в кримінальному процесі

Гдз 3 клас англійська мова алла несвіт робо чий зошит процесі процесуальне кримінальному в становище прокурор гдз 8 класс украинская мова глазової.

. Здійснюючи нагляд за виконанням законів у стадії порушення кримінальної справи, прокурор, зокрема, має право скасувати постанову слідчого або органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи і порушити справу; скасувати їх постанову про порушення справи, якщо в цій справі ще не провадились слідчі дії, закрити кримінальну справу, якщо такі дії вже провадились, внести подання чи протест на постанову судді про відмову в порушенні кримінальної справивимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про прийняття, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або такі, що готуються, злочини; скасовує незаконні й необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі; володіння, обшук якого проводиться за постановою судді), відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених кпк; продовжує строк розслідування, дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому КПК; повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування; вилучає в органі дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного та об’єктивного розслідування; усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони порушили закон при розслідуванні справи; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримшальних справах; направляє або дає згоду слідчому на направлення кримвнальної справи до суду для вирішення питання про закриття справи у випадках, передбачених законом, дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим у тих випадках, якщо це передбачено КПК; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду; Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримшальних справ є для цих органів обов’язковимиОскарження цих вказівок прокуророві вищого рівня не зупиняє їх виконання, за винятком деяких випадків, передбачених КПК (ст227)[9;7] затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок; повергає справу органові дізнання або слідчому зі своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; закриває справу, склавши про це постанову з додержанням вимог статті 214 КІЖ ПрокурорПрокурор — суб’єкт кримінального процесу, на якого згідно зі ст121 Конституції України покладаються: нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, дізнання та оперативно-розшукової юрисдикції; підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов’язаних з обмеженням свободи громадянУ кримінальному процесі згідно КПК України прокурор виконує функцію нагляду, керівництва слідством, підтримання обвинувачення в суді та представництва інтересів громадян чи державиНагляд — це діяльність прокурора із забезпечення верховенства права, точного і однакового його розуміння і виконання, дотримання законів органами виконавчої влади, досудового слідства, забезпеченням прав і свобод людини у діяльності підприємств установ, організацій та посадовими особамиПрокурор втрачає наглядові повноваження під час розгляду справи в судіВін також не може виконувати нагляд виконання повноважень слідчого судді на досудовому слідствіУ суді прокурор, реалізуючи функцію обвинувачення чи представництва інтересів громадян та держави, стає однією з сторін процесу і, не маючи владних чи контрольних повноважень на рівних зі стороною захисту умовах у змагальному процесі, має реалізовувати покладені на нього задачіПредставництво прокурором інтересів громадян чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів держави та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, у разі неспроможності ними самостійно їх захищатиЧастково функція представництва може здійснюватись і в стадії досудового розслідуванняПідтримка державного обвинувачення — одна з функцій прокурора, яка полягає в безпосередній його участі в розгляді судом справи і використанні повноважень обвинувача для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, забезпечення правосуддя і невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочинЗгідно ч2 ст36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуваннямТобто він уособлює в собі керівника слідчого, обвинувача і прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням загалом, а, отже, і за керівництвом розслідуваннямФактично прокурорський нагляд буде включати і нагляд за самим собою як керівником органу розслідуванняТаке розширення повноважень прокурора на досудовому слідстві можливо було б доцільним у запровадженні характерного для багатьох країн Європи поліцейського розслідуванняЗа умов збереження ж інституту слідчого така концепція не тільки нелогічна, але й недоцільнаЗокрема, якщо зберігається і посада самого керівника органу розслідування, виникає не лише дублювання функцій керівництва слідством та збільшуються прояви бюрократіїФактично ліквідований принцип процесуальної самостійності і незалежності слідчого як важливої передумови об’єктивності розслідуванняСлідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій форміНевиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст40)Такі положення не корегуються з проголошеною процесуальною самостійністю слідчогоМіж тим прокуратура залишається чи не останньою інстанцією, де людина може знайти реальну, швидку і безоплатну допомогу в захисті своїх правВона є одним із традиційних для вітчизняної правової системи інституцій, яка має зміцнюватися та вдосконалюватися як багатофункціональна правоохоронна структураРозширення повноважень прокурора вимагає зміцнення його статусу незалежності від інших гілок владиВідносно організації і діяльності правоохоронних органів загалом і прокуратури, зокрема, має реалізовуватись принцип деполітизаціїЗгідно із ст122 Конституції України Генеральний Прокурор України призначається на посаду на п’ять років та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України та Президента УкраїниВерховна Рада України може висловити недовіру Генеральному Прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади»Одна з найважливіших проблем прокурорської діяльності, а відтак — ефективності, полягає в тому, що прокурор кожний день чекає свого звільненняІ, перш за все, тому, що його посада потрібна для все нових і нових політичних сил, які приходять до влади, та тому, що він не може виконати кожну їх забаганку»ВМаляренко цілком слушно ставить питання про те, з яких причин може бути висловлена недовіра, хто цю причину має встановлювати, документувати, доводити тощоЧи це може означати, що відставка допускається з мотивів «політичної доцільності»Аналізуючи позитивні моменти законодавства США, автор вносить пропозицію щодо розв’язання цього питанняНа слушну думкуМаляренка, яку ми цілком підтримуємо, питання недовіри прокурору має вирішуватись у спосіб, наближений до імпічменту Президента України2Більш прийнятною для української правової системи може бути класична модель, за якої прокурор як посадова особа державної влади в кримінальному процесі на досудовому слідстві виконує функцію нагляду за забезпеченням верховенства права і законності, а у судовому процесі — підтримує обвинуваченняПозитивними можна вважати положення нового закону, за яким прокурору не надано право відстороняти слідчого від справи, вилучати справу у одного слідчого і передавати її іншомуЗгідно п2 ч1 ст39 КПК України право відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування, надано керівнику органу досудового розслідуванняХоча сам керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі (ч3 ст39)Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, згідно із ст36 КПК України уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбаченому законом порядку; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за за питом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому закономГенеральний Прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідуванняПрокурор, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняєтьсяОргани державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурораПрокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї зацікавлені в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ст77 КПК України)За чинним КПК України, як це не парадоксально, прокурор не має якихось, чітко визначених обов’язківПроте їх можна узагальнити, виходячи з інших законів та підзаконних нормативних актівВідповідно до ст121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також після застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадянВиходячи з цього, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор зобов’язаний: забезпечити в передбаченій законом процедурі ефективний нагляд за неухильним додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили; вживати заходів до того, щоб були виконані завдання кримінального процесу, щоб жоден громадянин не зазнав незаконного та безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності або іншого незаконного обмеження в правах, щоб ніхто не був затриманий чи заарештований інакше як на законних підставах; під час розв’язання питання про підтримку клопотання перед судом щодо прийняття рішення про арешт, обшук житла чи іншого володіння, виїмку поштово-телеграфної кореспонденції, прослуховування телефонних розмов чи зняття інформації з каналів зв’язку, прокурор зобов’язаний ретельно проаналізувати матеріали, що обґрунтовують проведення названих заходів; вживати передбачених законом заходів для забезпечення верховенства права, законності, дотриманні прав і свобод людини при провадженні досудового розслідування; підтримуючи обвинувачення в суді, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяти виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановлений) судових рішень, що ґрунтуються на законі, вживати передбачених законом заходів для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, захисту інтересів держави і суспільства, законних інтересів юридичних і фізичних осіб, забезпечення справедливого розв’язання справи, не допускаючи засудження невинуватих(Дивтакож Закон України «Про прокуратуру»)Державне обвинувачення — процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушенняОбвинувач як учасник процесу з’являється в стадіях судового розгляду справиОбвинувач, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудногоПрокурор у кримінальному процесі, виконуючи функцію нагляду, керівництва слідством, чи функцію обвинувачення, має бути об’єктивним, неупередженим і не зацікавленим у справіВін не повинен бути втіленням строгості, нетерпимості і ненависті до обвинувачуваного, яке б тяжке кримінальне правопорушення не розслідувалося чи розглядалося судомСлід мати на увазі, що жодне покарання не замінить ту моральну травму, якої було завдано потерпіломуІ немає нічого жахливішого, ніж звинувачення в злочині невинуватої людиниПрокурор, як відзначавФКоні, не повинен оздоблюватись проти підсудного, звинувачувати його, щоб не трапилосьВін повинен бути дуже обачним в обвинуваченнях, виступати спокійно, усвідомлюючи свій сумний обов’язок Прокурор у кримінальному процесіПравовий статус прокурора, його роль у кримінальному судочинствіНагляд за проведенням дізнання і досудового слідстваПрава і обов’язки прокурора на стадіях кримінального процесу, його повноваження у судіЗабезпечення дієвості прокурорського наглядуОтправить свою хорошую работу в базу знаний простоИспользуйте форму, расположенную нижеВ Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової державиПроходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільстваЦе висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство законуКриміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршуєтьсяЗростає протидія силам правопорядкуМайже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмомЗлочинність стає більш організованоюВона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої безпеки державиХарактерною ознакою суспільних відносин стала зневага до законів та їх ігноруванняЗа такої ситуації правоохоронні, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших фактів беззаконняВсе це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини населення чинності законуНа стан законності та правопорядку негативно впливає також відсутність чіткого механізму виконання законів, що поряд з халатністю, безвідповідальністю та низькою дисципліною створює сприятливе середовище для пограбування держави, для корупції, хабарництва, інших службових злочинів, формує негативну думку в суспільствіЕлементи правового нігілізму сприяли послабленню виконавчої влади та зниженню в окремих регіонах України активності й результативності прокурорського нагляду за дотриманням законівУ зв’язку з продовженням розробки проекту нового закону України про прокуратуру активно обговорюються проблеми вивчення місця і ролі прокуратури в системі державних органів УкраїниЗалежно від того, якими функціями буде наділена прокуратура в нашій правовій державі, так і будуть вирішуватись її повноваження щодо здійснення вищого нагляду за дотриманням законів на території України28 червня 1996 року збулись віковічні мрії і прагнення українського народуВерховна Рада в цей день прийняла Конституцію — Основний Закон нашої держави, де вказано, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова державаПитанням регламентації діяльності прокуратури присвячено сьомий розділ Конституції, де вказано, що вона становить єдину систему, на яку покладається: 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадянОрганізація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються закономСуттєві зміни, що стосуються загального нагляду, внесені в Конституцію України в грудні 2004 рокуТобто за прокуратурою зберігається функція загального наглядуПісля прийняття і введення в дію окремих законів щодо регулювання позасудових функцій контролю та нагляду за виконанням законів будуть створені відповідні органиВищесказане зумовило вибір мною теми курсової роботи „Прокурор в кримінальному процесі”На мою думку, дана тема є надзвичайно важливою та актуальною на сьогоднішній деньПерш за все необхідно з’ясувати, що ж таке правовий статус? В юридичній енциклопедії під редакцією професора Шемшученка Ю.Свказується, що правовий статус — це сукупність прав і обов’язків фізичних та юридичних осібПравовий статус визначається Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою УкраїниДана юридична енциклопедія вказує, що прокурор — це збірне поняття, що вживається для означення прокурорських працівників, посадових осіб органів прокуратури, які здійснюють прокурорсько-наглядові функціїВ Україні — це Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей та їх заступники, військові прокурори регіонів та ВМС (на правах обласних) та їх заступники, начальники відділів і управлінь та їх заступники, прокурори цих відділів і управлінь, міські, районі, міжрайонні прокурори, їх заступники і помічники, відповідні працівники спеціалізованих прокуратурТермін „прокурор” застосовується як назва посади керівників органів прокуратури (Генеральний прокурор України, прокурори областей тощо), а також використовується для визнання процесуального статусу прокурорського працівника, який бере участь у розгляді судами кримінальних, цивільних і господарських справЗгідно із Законом України „Про прокуратуру” посаду прокурора можуть обіймати лише громадяни України з вищою юридичною освітою і необхідними діловими та моральними якостямиОсоби, вперше призначені на ці посади, приймають присягу працівника прокуратуриНа посади прокурора Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Сімферополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на суддівських посадах не менше 7 років, на посади районних і міських прокурорів — віком не молодше 25 років зі стажем роботи в прокуратурі або на суддівських посадах не менше 3 роківЗайняття прокурорської посади не може поєднуватись з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, за винятком наукової і педагогічної діяльностіПрокурор перебуває під захистом законуНанесення йому тілесних ушкоджень, образа, погроза щодо працівника прокуратури чи його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв’язку з виконанням прокурором своїх службових обов’язків тягнуть за собою встановлену законом відповідальністьТак, відповідальність за вчинення таких дій передбачається статтями 345, 347-349 Кримінального кодексу УкраїниЯк зазначається в юридичній літературі прокурор це єдина посадова особа, яка в тій або іншій формі бере участь в кримінальному процесі впродовж всього провадження у справіПрокурор володіє широкими повноваженнями в стадіях порушення кримінальної справи і попереднього розслідуванняТут він може ухвалювати наступні рішення: про порушення справи або відмову в цьому; її розслідуванні і перспективах передачі до суду або припиненні кримінальної справиВін здійснює нагляд за виконання законів органами дізнання і досудового слідства; має право витребувати кримінальну справу, давати вказівки щодо її розслідування, скасовувати або змінювати постанови органів досудового розслідуванняПрокурор має право прийняти справу до свого виробництва або доручити розслідування підлеглим йому особам, передати справу від одного слідчого іншомуПрокурор зобов’язаний негайно звільнити своєю постановоюпостановою кожного, хто знаходиться без законних підстав в місцях позбавлення волі або порушуючи закон затриманий, підданий попередньому ув’язненню або поміщений до судово-психіатричної установиПрокурорська діяльність здійснюється в суворо процедурно-нормативному порядку, який визначає зміст роботи окремих прокурорів і означає, що основні види дій здійснюються ними на основі наданих ним повноважень, у формі, передбаченій законом, і за наявності існуючих підставЦе спричиняє різний ступінь самостійності і відповідальності прокурорів, породжує необхідність ґрунтовного оволодіння матеріально-правовими і процесуальними нормами і, головне, постійної пошани до нихЗвичайно, діяльність прокуратури, хоч і поширюється на всі сфери життя суспільства, не тільки направляється, але і обмежується закономЯк відомо, прокурор не втручається в оперативно-господарську або соціально-культурну діяльність: обмежуючи себе, він реагує тільки на порушення законуРеальний зміст різних напрямів прокурорського нагляду, зрозуміло, може і повинно мінятися залежно від реального соціального розвитку і потреб охорони праваАле робота прокурора в цій області ініціюється на основі закону, здійснюється в рамках закону і прямо вказаними в законі методами (попередження, бесіда, протест і ін.) На відміну від судді і значною мірою від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовою самостійністюПрактично всі найважливіші рішення ухвалюються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціонованіЯк зазначає Ахпанов.М., у сфері прокурорської діяльності неможливе автоматичне застосування закону, а, отже, переконання прокурора грає найсерйознішу рольЯк професіоналів це зобов’язує прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правозастосовчої технікиСамостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіямиВ умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правової держави, який передбачає загальне без яких-небудь виключень підпорядкування закону всіх суб’єктів суспільних відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто зміцнення законностіУ зв’язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і одноманітним виконанням законів, що діють на території України, органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами і іншими органами державного і господарського управління і контролю, підприємствами, установами, організаціями і об’єднаннями, незалежно від їх підлеглості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами і громадянамиЗдійснюючи нагляд за виконання законів, прокурори виявляють порушення законності і приймають заходи, спрямовані на їх усуненняЦі заходи полягають в збудженні діяльності органів уповноважених державою вирішувати правові конфлікти, що виникають в суспільстві, відновлювати порушені права і притягати правопорушників до відповідальностіВзаємини прокурорів з працівниками інших правоохоронних органів, у функції яких входить боротьба із злочинністю, має два аспектиПерший полягає в прокурорському нагляді за виконання законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідствоОсновна діяльність по виявленню і розкриттю злочинів здійснюється посадовими особами органів Внутрішніх справ, органів Служби безпекиОперативно-розшукова діяльність в тій частині, в якій вона регламентована законом, піднаглядна прокурорамПрокурор бере участь в розгляді справ судом у випадках, передбачених процесуальним законодавством і інзаконамиНайважливішою функцією цієї діяльності прокурора є чинення кримінального переслідуванняРеалізується ця функція, перш за все, у ролі прокурора як державного обвинувачаПрокурор має право звернутися до суду з заявою або вступити в справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист прав громадян і інтересів суспільства або держави, що охороняються закономПідтримуючи перед судом державне обвинувачення, прокурор бере участь в дослідженні доказів, дає висновок з питань, що виникають під час судового розгляду, представляє суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання відносно підсудногоПри цьому прокурор керується не лише вимогами закону, але і своїм внутрішнім переконанням, заснованому на розгляді всіх обставин справи, тим паче, що тягар доведення провини лежить на німЗдійснюючи свою діяльність по державному обвинуваченню, прокурор забезпечує захист особи, її прав і свобод, інтересів суспільства і держави, швидке і повне розкриття злочину, викривання винних і правильність застосування закону з тим, щоб кожен хто скоїв злочин був підданий справедливому покаранню і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності і засудженийБагатогранна і складна діяльність прокурора, що наглядає за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, підпорядкована суворому правовому регулюванню і здійснюється в певних процесуальних формахПід формами нагляду за розслідуванням маються на увазі вказані в законі засоби (повноваження плюс порядок їх реалізації), які надані прокурору з метою забезпечити неухильне дотримання органами дізнання і досудового слідства встановлених правил розслідування злочинів і досягнення завдань кримінального судочинстваДеякі автори зазначають, що використання наданих прокуророві засобів становить не тільки його право, але одночасно і його обов’язок у всіх випадках, коли виникає необхідність перевірити хід і спрямування слідства, а також коли він виявить порушення органом дізнання чи слідчим норм кримінального чи кримінально-процесуального праваТаким чином, форми нагляду за розслідуванням характеризують процесуальне становище прокурора і максимально точно виражають суть його діяльності в стадії дізнання і досудового слідстваЛише дослідивши конкретний зміст цих форм, можна скласти правильне уявлення про дійову роль прокурора в цій стадії кримінального процесу і про його взаємовідношення з органами розслідуванняФорми нагляду за дізнанням і досудовим слідством встановлені Законом України «Про прокуратуру»Ці форми можуть бути класифіковані, виходячи з тієї безпосередньої найближчої мети, заради якої встановлена та чи інша з нихВ літературі рекомендується така класифікація форм прокурорського нагляду за додержанням законності в діяльності органів дізнання і слідства: Однак, на мою думку, необхідно зазначити, що ця класифікація значною мірою умовна, оскільки в практиці роботи органів прокуратури і в процесуальній теорії часто неможливо розмежувати дії прокурора щодо виявлення порушень закону і щодо їх усуненняНаприклад, в такій формі нагляду як прийом і розгляд скарг на дії органів розслідування можуть поєднуватись виявлення порушень і їх усунення, що, як правило, оформляється одним процесуальним документом — постановою прокурораТе ж саме відноситься і до вказівок прокурора органам розслідування: в одних випадках вони спрямовані на попередження порушень, в інших — на їх усуненняПрофесор Шумський П.Взвертає увагу на те, що існує декілька способів ознайомлення з матеріалами розслідуванняОсновний з них — витребування прокурором для перевірки кримінальних справ, документів, матеріалів та інших даних про вчинені злочини, хід розслідування і розшук злочинцівТаку вимогу прокурор може пред’явити органам дізнання і слідчому в будь-який момент провадження по будь-якій справіОсобливо важлива перевірка справи на найбільш відповідальних етапах розслідування: при притягненні як обвинуваченого, обранні міри запобіжного заходу, пред’явленні обвинуваченому для ознайомлення всіх матеріалів закінченого слідства, затвердження обвинувального висновкуПри перевірці справи, що перебуває в віданні слідчого, не виникає питання про межі прав прокурора на ознайомлення з матеріалами цієї справи; прокурор має право вимагати від слідчого, а слідчий зобов’язаний надати йому для огляду не тільки все формальне провадження, але й будь-які інші документи, довідки і т.п., що мають відношення до даного злочинуАле таке питання нерідко виникає, як тільки прокурор переступає приміщення органу міліції і починає знайомитися з матеріалами конкретного дізнанняВідомо, що порушення кримінальних справ і невідкладні слідчі дії в багатьох випадках вчиняються оперативними працівниками міліції на основі даних, отриманих негласним шляхомЦі дані не мають процесуального значення і не можуть бути використані як докази, тому вони не находять прямого відображення в матеріалах справиІ все ж працівники міліції враховують їх як досить корисні орієнтири при розробці версій, планів і загального плану розслідуванняПрокурор же, якому держава довірила надзвичайно відповідальну місію бути організатором і керівником, раніше не мав інформації про результати оперативно-розшукової діяльностіТепер він таке право має і вже може вимагати цих даних на цілком законних підставахХоча, на мою думку, ще не розроблено досить чіткого механізму реалізації прокурором цієї важливої функції — здійснення нагляду за проведенням відповідними органами оперативно-розшукової діяльностіОдночасно слід підкреслити, що прокурор не повинен втручатись в саму організацію оперативно-розшукової роботи, перевіряти виконання виданих органами внутрішніх справ інструкцій, вимагати матеріали про методи і джерела отримання оперативних даних і т.пВсі ці функції стосуються виключно компетенції керівників відповідних служб міліції, і брати їх здійснення на себе прокурор не може і не повиненПеревірка безпосередньо самого провадження по справі, є, без сумніву, найбільш результативним способом ознайомлення з тим, хто веде дізнання чи слідствоТому для забезпечення систематичного, повсякденного нагляду за розслідуванням злочинів по кожній справі ведеться так зване наглядове провадження, яке містить в собі копії всіх основних процесуальних актів, складених слідчим чи органом дізнанняКрім того, в наглядовому провадженні повинні находитись всі письмові вказівки прокурора, копії його постанов за скаргами на дії органів розслідування, а також копії вироку чи ухвал судуОдним із способів ознайомлення прокурора зі справою служить особиста доповідь слідчого (працівника органу дізнання) про виконану роботу і заплановані слідчі діїТакі доповіді практикуються періодично, але прокурор має право вимагати від слідчого доповісти справу в будь-який момент проведення слідстваСлідчий повинен за власною ініціативою доповідати справу кожного разу, коли він зіткнеться з будь-якими труднощами в розслідуванні чи коли для провадження слідчих дій вимагається санкція (згода) прокурора чи судуІз доповіді слідчого прокурор може взяти такі дані, які не вказані в слідчих матеріалах, але все ж мають певне значення для успіху розслідуванняПроцесуальною формою попередження і виявлення порушень закону є участь прокурора у провадженні слідства і дізнанняУчасть ця може виражатись як у присутності прокурора при провадженні окремих процесуальних дій слідчими (органом дізнання), так і в провадженні цих дій безпосередньо самим прокуроромНа практиці прокурор, звичайно, бере участь в допитах обвинуваченого, окремих свідків, проведенні очних ставок, огляду місця події, ознайомленні обвинуваченого з матеріалами закінченого слідстваЗалежно від особливостей конкретної справи прокурор може вважати необхідною свою участь у провадженні й інших слідчих дій (впізнання, обшук, експертиза тощо)Роль прокурора, що безпосередньо бере участь в розслідуванні, полягає в тому, щоб забезпечити проведення слідчих дій у точній відповідності із законом і сприяти досягненню швидкого і повного розкриття злочинуБеручи участь у розслідуванні, прокурор слідкує, щоб жоден з учасників процесу не був незаконно обмежений у своїх правах, припиняючи тут, на місці, будь-яку спробу слідчого перевищити межі наданих йому повноважень, відступити від закону чи відмежуватись формальним його виконаннямНормативне визнання цієї форми прокурорського нагляду постійно піддавалось критиціНа мою думку, визнавати ці заперечення обґрунтованими не можнаНе можна не погодитись з думкоюСавицького про те, що справжній повноцінний нагляд за органами розслідування неможливий без процесуального керівництва їх діяльністюАле як прокурор зможе здійснювати керівництво дізнанням і слідством, якщо він не буде приймати в них участь, не буде присутнім при провадженні окремих слідчих дій чи особисто проводити їх? Адже нагляд за розслідуванням є активна діяльність прокурора, він не може вестись кабінетним способом, на паперіЯкщо прокурор буде здійснювати нагляд тільки знайомлячись з матеріалами справи чи перевіряючи скаргу, то, виявивши порушення закону, він зможе, звичайно, притягти винних посадових осіб органів розслідування до встановленої відповідальностіВ кращому випадку він зможе усунути виявлені ним порушенняАле ж суть нагляду в іншомуУсунення порушень порядку розслідування і притягнення до відповідальності винних представляє собою недооцінку прокурором головної мети нагляду за розслідуванням — забезпечити нормальний відповідний вимогам закону хід розслідування, вчасно попередити порушення процесуальних норм, не допустити такого порушенняОднак попереджувальна сторона діяльності прокуратури не може бути повністю реалізована до тих пір, поки активна участь в провадженні розслідування не стане для прокурора однією з обов’язкових форм наглядуКоли прокурор приймає рішення особисто виконати ту чи іншу слідчу дію по справі, що перебуває у провадженні слідчого чи органу дізнання, він передбачає, що в даній ситуації саме така форма його участі в розслідуванні буде сприяти успішному відшуканню істиниДо цього все частіше його змушують такі, наприклад, обставини, як тимчасова відсутність слідчого, необхідність одночасного провадження ряду слідчих дій чи більш кваліфікованого підходу до виконання деяких з нихІнколи прокурор може засумніватись в результатах допиту, огляду і т.пі з метою перевірки фактів, що його цікавлять, сам провести необхідні слідчі діїЗвичайно, встановити наявність таких обставин прокурору не вдається без того, щоб повністю не вникнути в суть справи, розібратись з сукупністю зібраних доказів, з’ясувати здатність особи, що проводить розслідування, належним чином виконати завдання, що стоїть перед нимТому провадження прокурором тих чи інших слідчих дій не можна розцінювати як «втручання» в нормальний хід розслідування, порушуючи чи докорінно міняючи йогоПри правильній постановці нагляду, коли прокурор з моменту порушення кримінальної справи тримає під наглядом всі найважливіші дії слідчого і визначає направленість розслідування, особиста його участь стане логічним продовженням тієї лінії, яка з самого початку проводиться по справі, і не буде розходитись з послідуючими діями слідчого, знову ж таки, контрольованими прокуроромАле, на мою думку, необхідно підкреслити, що розслідування не повинно перетворюватися у звичайну нормальну функцію прокурора, оскільки для цього існує спеціальний орган — слідчийЛише в необхідних випадках, як це прямо вказано в законі, прокурор може і повинен особисто вести розслідування по будь-якій справіПрокурор є передусім органом нагляду за виконанням законів в діяльності органів розслідування, і займатись безпосередньо провадженням слідства він вправі лише у виключних випадках, коли інакше неможливо забезпечити додержання законності в цій стадії кримінального процесуТому нема резону вважати прокурора слідчім поряд із слідчими органів прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки УкраїниПрокурор зобов’язаний в строки, встановлені законом, розглядати адресовані йому та ті, що надійшли до нього, скарги на дії органів дізнання і слідства і повідомляти скаржникам про рішення за скаргамиДеякі автори вважають, що для прокурора, що здійснює нагляд за розслідуванням, прийом і розгляд скарг — одна з процесуальних форм його діяльності, спосіб виявлення і подальшого усунення порушень закону, допущених слідчим органом дізнанняВраховуючи особливу роль прокурора, як органу охорони законності, заборонено піддавати будь-якій цензурній перевірці адресовані йому скарги, коли вони виходять від обвинуваченого (підозрюваного), що перебуває під вартоюШвидке і правильне реагування прокурора на скарги сприяє підвищенню якості розслідування злочинівПеревіряючи скаргу, прокурор має право витребувати для ознайомлення кримінальну справу та інші необхідні матеріали, витребувати пояснення від слідчого чи особисто допитати заявникаОскільки оскарження дій органів розслідування і розгляд скарги прокурором має, безсумнівно, процесуальний характер, все провадження по справі повинно бути в кримінальній справіЦе, з одного боку, сприяє в майбутньому суттєвій допомозі суду при перевірці дотримання прав громадян на дізнанні і слідстві, а з іншого — дозволить йому більш ретельно розібратись в скарзі, якщо вона буде знову заявлена в ході судового розгляду справиНеобхідно також розглянути форми усунення порушень закону, допущені при розслідуванні злочинівВ основі кожної з цих форм лежить певне повноваження прокурораДля усунення порушень закону прокурор має право: Особливо важливою формою нагляду за розслідуванням є право прокурора давати органам дізнання і досудового слідства обов’язкові вказівки по наявних в них у провадженні кримінальних справахВажливість цієї форми в тому, що вона, як ніяка інша, з найбільшою повнотою виражає відмінну особливість прокурорського нагляду по процесуальному керівництву діяльністю органів розслідуванняСаме з цієї причини законодавець сформулював спеціальну функцію в Конституції України — нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідствоВказівки прокурора відрізняються від його рішень (постанов) тим, що передбачають наявність виконавцяВказівки як юридичні факти породжують певні процесуальні відносини між прокурором і органом дізнання, якому вони адресованіАле правозастосовчими в прямому і безпосередньому значенні цього питання є тільки дії самого органу розслідування, направлені на виконання вказівок прокурораЗакон не знає таких категорій кримінальних справ, по яких прокурор не був би наділений правом давати вказівкиНі вид розслідуваного злочину і його юридична кваліфікація, ні складність фактичної фабули справи, ні відомча приналежність слідчого чи органу дізнання, зайнятого розслідуванням, не перешкоджають прокурору прийти до використання цього свого повноваженняНіяких обмежень з цього приводу в законі не встановленоБільше того, прокурору надане право давати обов’язкові вказівки і начальнику слідчого відділу, що контролює підлеглих йому слідчих, які беруть участь у провадженні попереднього слідства чи в безпосередньому розслідуванні справиТакож закон не обмежує прокурора будь-яким конкретним моментом, коли він може дати вказівкиПорушивши справу, прокурор направляє її слідчому чи органу дізнання з вимогою прийняти її до свого провадженняНема такої процесуальної чи слідчої дії, щодо якої прокурор не зміг би дати свої вказівкиТаким чином, із аналізу віднесених до цієї форми нагляду постанов чинного законодавства виходить, що вказівки прокурора можуть бути дані: Встановивши, що постанова слідчого чи органу дізнання не відповідає закону і не обґрунтована матеріалами справи, прокурор приймає рішення про її скасуванняМета, яка перед ним стоїть, — виправити помилку, відновити порушене право, продемонструвати надійність гарантій законностіТака відміна — різновид кримінально-процесуальних санкцій правовідносного характеруСкасовуючи незаконне рішення, прокурор виносить постанову, в якій викладаються мотиви скасування і за необхідності — вказівки слідчому чи органу дізнання, що і як слід зробити для виправлення допущеної помилкиЯкщо, наприклад, прокурор вважає, що слідчий необґрунтовано відмовив обвинуваченому в клопотанні про відвід експерта, що раніше проводив експертизу, він скасовує постанову слідчого і рекомендує залучити як експерта для проведення експертизи іншу особу, незацікавлену у справіСкасування незаконної постанови — засіб у вищому ступені радикальний; в деяких випадках застосування його може докорінно змінити весь хід процесу, наприклад, якщо орган розслідування закрив справуАле для цього воно й надане прокурору — керівнику процесуальної діяльності органів дізнання і досудового слідстваТакі повноваження повністю відповідають вирішальній ролі прокурора в стадії розслідуванняАле цій ролі зовсім не відповідає рекомендація про можливість для прокурора, що виявив незаконну постанову, обмежитись вказівкою «у формі рекомендації» особі, що винесла постанову, скасувати їїПрокурор може скасувати будь-яку постанову слідчого чи органу дізнання, якщо визнає її незаконною і необґрунтованоюНіяких винятків тут закон не передбачаєЗдійснюючи нагляд за розслідуванням, прокурор має право відсторонити слідчого чи особу, що проводить дізнання, від подальшого ведення слідства чи дізнання, якщо ними допущено порушення закону при розслідуванні справиЗалежно від характеру порушення до цих осіб після відсторонення їх від розслідування можуть бути застосовані різні заходи і стягнення аж до кримінального покаранняНавіть якщо покарання і не настане, «сам факт відсторонення від ведення слідства являє собою специфічну кримінально-процесуальну санкцію каральної дії»Підставами для усунення слідчого (особи, що проводить дізнання) можуть бути заяви обвинуваченого, його захисника, потерпілого та інших учасників процесу, а також безпосереднє виявлення порушення прокуроромПричини порушення закону інколи криються в недостатній загальній і професійній підготовці слідчого, рідше — в навмисному відступі від закону, продиктованому неправильно зрозумілими завданнями розслідуванняАле найчастіше всього в скаргах прокурору заявники посилаються на особисту зацікавленість слідчого в справі, тобто на обставини, які слугують підставою до його відводуВказані обставини, оскільки вони відомі слідчому, повинні бути причиною самовідводуСвою заяву з викладом мотивів, за якими він вважає необхідним усунутись від участі в розслідуванні даної справи, слідчий направляє для вирішення прокуроруЯкщо відводу слідчого вимагають учасники процесу чи інші особи, то їх заяви разом із своїми поясненнями слідчий зобов’язаний упродовж доби направити прокурору, не зупиняючи провадження по справіРозглянувши упродовж трьох діб заяву про відвід, прокурор викладає своє рішення в мотивованій постанові, яка разом із заявою приєднується до справи, і в копії повідомляється заявниковід) залишити справу в органі дізнання, рекомендуючи начальнику цього органу доручити розслідування іншому працівникові замість відведеногоВ останньому випадку прокурор не має права вказувати конкретну особу, яка повинна вести дізнання, оскільки це питання не процесуальне і підлягає адміністративній владі начальника відповідного органу дізнанняЗ метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування прокурор має право вилучити будь-яку справу із органу дізнання і передати її слідчому, а також передати справу від одного слідчого іншомуЗа загальним правилом, розслідування проводиться в тому районі, де вчинено злочинЯкщо слідчий встановить, що злочин вчинено в іншому районі, він зобов’язаний провести всі невідкладні слідчі дії, а потім передати справу прокурору для направлення по підслідностіВ окремих випадках, для досягнення найбільшої швидкості, об’єктивності і повноти розслідування, він може дозволити ведення досудового слідства за місцем виявлення злочину або там, де перебуває підозрюваний (обвинувачений) чи більшість свідківВищестоящий прокурор має право в будь-який момент слідства вилучити справу від слідчого, до компетенції якого вона відноситься, і передати її слідчому прокуратури іншого району чи старшому слідчому вищестоящої прокуратури, якщо визнає таку міру корисною і необхідноюРеалізуючи надане йому повноваження, прокурор має право вилучити будь-яку справу від слідчого органів внутрішніх справ чи Служби безпеки України і передати її слідчому прокуратуриЦе, безперечно, ні в кого сумнівів не викликаєЗворотної передачі справ закон не передбачаєУчасники кримінального судочинства користуються свободою використання і розпорядження наданими їм процесуальними правамиІншими вловами, на органи правосуддя не треба покладати обвинувальні за своїм змістом і характером повноваження, а на прокурора — функцію досудового слідстваВиходячи з особливого значення закріпленого в Конституції України принципу презумпції невинуватості особи, неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення невинуватостіСтаттею 129 Конституції до основних засад судочинства віднесено підтримання в суді державного обвинувачення, що відповідно до ст.121 покладається на прокуратуруТаким чином, суди звільнено від протиприродної функції підтримання обвинувачення і доведення вини особиТому при відданні особи до суду слід у всіх справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, визнавати обов’язковою участь у судовому засіданні державного обвинувача — прокурораВБойко вказує, що у Конституції вперше закріплено основні засади судочинства: законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода у поданні доказів і доведенні перед судом їх переконливості, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, забезпечення обвинуваченому права на захист, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, обов’язковість рішень судуЗ прийняттям Конституції України у розвитку органів прокуратури розпочався новий етапВиходячи з ситуації, що склалася в державі, вже визначені пріоритетні напрями діяльності прокурорської системи УкраїниУчасть прокурорів у судах набуває якісно нового характеруНині їх конституційним обов’язком є підтримання державного обвинуваченняПублічні виступи прокурорів у судах мають бути не тільки бездоганними з погляду права, а й відповідати вимогам ораторського мистецтваОстаннім часом ускладнилась участь прокурорів у розгляді справ у судахЗначне зростання злочинності, демократизація судочинства поставили нові вимоги до підтримання державного обвинуваченняПублічне обвинувачення в суді — це найгостріше реагування прокурора на злочинне порушення законуВ юридичній літературі звертається увага на те, що проводячи кримінальну політику держави, спрямовану на посилення боротьби зі злочинністю, корупцією, прокурори прагнули до того, щоб за кожен тяжкий злочин призначалось відповідне покарання, а до хабарників, до тих, хто зловживає владою, застосовувалося б додаткове покарання — позбавлення права займати певні посадиОтже, прокуратура як самостійний незалежний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю має сприяти реалізації головної ідеї нової Конституції України — захисту прав та інтересів кожної особи нашої державиЧинне законодавство покладає на прокурора обов’язок підтримання в суді державного обвинувачення (чи відмовитись від нього, якщо воно не підтверджується даними судового слідства)По-перше, вимагає уточнення сам характер обвинувачення, з підстав і відносно якого і здійснюється кримінальне судочинствоІснуюче тепер формулювання суперечить суті прокурорського нагляду, хоча фактично він здійснюється і в кримінальному судочинствіСуть питання полягає не стільки в тому, що прокурор як представник вищого нагляду за законністю, в тому числі і за законністю обвинувачення, не повинен сам займатися цією діяльністюРаніше вже зазначалось, що прокурор може включитись в процесуальну діяльність з метою отримання детальної інформації про її хід, що забезпечує оптимальні можливості для оцінки її законностіТому його діяльність є формою активного здійснення наглядуГоловне полягає в тому, що правосуддя в Україні здійснюється тільки судомЗвідси виходить принципове положення про те, що ніхто не може бути визнаний винним у скоєні злочину, а також бути підданий кримінальному покаранню інакше, як за вироком суду і у відповідності з законом, причому вирок є єдиним актом, що виноситься судом від імені державиТільки в ньому знаходить свій вираз ставлення держави до особи, що вчинила злочинДо вступу вироку в законну силу обвинувачений, підсудний державою ще не обвинувачується і обвинувачуватись не можеРозгляд справи в суді проводиться тільки відносно обвинувачених і по тому обвинуваченню, по якому вони віддані до судуА це обвинувачення формулюється слідчим (органом дізнання) від його імені і тому носить публічний, а ніяк не державний характерА тому і в судовому розгляді є публічне а не державне обвинуваченняЯк вважають деякі вчені, із Закону України «Про прокуратуру» та кримінально-процесуального законодавства, на мою думку, термін обвинувачення повинен бути виключений і замінений на поняття «публічне обвинувачення», тим самим будуть чітко визначені три рівні обвинувальної діяльності: приватне обвинувачення, публічне і державне (судове)Але навіть така суттєва поправка не здатна принципово виправити схему організації прокурорського нагляду за законністю кримінального судочинстваКрім того, залишається відкритим питання про те, хто повинен підтримувати публічне обвинуваченняЦю функцію може виконувати прокуратура або інший соціальний органПоки ж доводиться задовольнятися діяльністю прокурора в кримінальному судочинстві, побудованій на дачі ним в кінцевому рахунку висновку про законність чи незаконність обвинувачення, по якому обвинувачений був відданий до суду, а також думка щодо можливої міри покаранняНа думкуБойкова, прокурор-обвинувач повинен першим допитати підсудного, потерпілого, свідків, експертів, оскільки вони в суді є з ініціативи прокурора і з метою обґрунтування обвинувачення, на якому буде наполягати прокурорЄ й інша, протилежна точка зоруТак, М.НМаршунов вважає, що водночас прокурор — орган нагляду за законністю — не стає на позицію обвинувачення і, звичайно, не повинен допитувати першим викликаних осібТому в рамках концепції статусу прокурора як органу нагляду за законністю представляється необхідним зберегти існуючий порядок в цілому з урахуванням необхідних уточнень і реформувати його в інших випадках, причому з одним важливим доповненням: прокурору повинно бути надано право задавати питання підсудному, потерпілому та іншим учасникам процесу в будь-який момент допиту, в тому числі і допиту судом, оскільки, виступаючи як орган нагляду, він не повинен бути пов’язаний з вирішенням функцій інших учасників процесуСтримуючим від зловживань цим правом фактором повинні виступати швидше моральні засади правової діяльності, в даному випадку в суді, вказуючи, зокрема, підкреслено шанобливе ставлення до суду, а не до приписів процесуального законуТаким чином, в законодавстві про прокурорський нагляд, і перш за все в процесуальному законодавстві, повинен більш послідовно висвітлюватись статус прокурораУ зв’язку з цим необхідні відповідні корективи законуРеорганізований на такій правовій основі прокурорський нагляд буде дійсно наглядом, а не обвинувальною діяльністю, до якої зводиться роль прокурора в суді по кримінальних справахТим самим і інститут прокурорсько-наглядового права, що визначає умови і порядок діяльності прокурорів по нагляду за виконанням законів, при розгляді справ у судах набуває послідовного і закінченого видуОдним з дискусійних питань в теорії обвинувачення є питання про процесуальне становище прокурора в суді, про те, яку функцію він там виконує: чи є обвинувачем, чи лише наглядає за виконанням судом законодавства, чи виконує ту й другу функції водночасВ умовах демократизації суспільства і реалізації ідей про докорінну судову та прокурорську реформу відповідь на це запитання має велике практичне значенняУ кримінально-процесуальній літературі трапляються різні точки зору з цього питанняОдна група вчених розглядає прокурора в процесі лише як обвинувача, сторону, вважаючи, що підтримання державного обвинувачення в суді є не що інше, як одна з функцій нагляду за законністюНа думку вчених, прокурор у стадії судового розгляду кримінальних справ займає подвійне становище: є не лише стороною, а й органом охорони законностіДвоєдиність процесуального становища прокурора вони вбачають у тому, що він реалізує нагляд у двох формах: підтримує обвинувачення і дає висновок, тобто виконує в судовому розгляді дві процесуальні функції: обвинувачення і нагляду за законністюЧисленна група вчених додержується погляду, що прокурор виступає в суді завжди як представник органу найвищого нагляду за точним виконанням законів, не зв’язаний односторонніми інтересами будь-кого з учасників процесу і покликаний своєчасно вживати заходів до усунення будь-яких порушень закону, ким би вони не допускалисяПідтримання державного обвинувачення в суді, на їх думку, лише одна з форм здійснення цього наглядуСуперечливий характер суджень про процесуальне становище прокурора в судовому розгляді має свої причиниЯк слушно зазначає МТутишкін, «аналізуючи їх, неважко помітити, що більшість авторів правове становище прокурора пов’язують з його процесуальними функціямиІ виходить — яка функція, таким і є процесуальне становищеА деякі вчені угледіли в його діяльності одночасно дві функції: обвинувачення і наглядуЦе дозволило зробити висновок про двоєдине процесуальне становище прокурора»На мою думку, твердження, що прокурор порад з функцією підтримання обвинувачення водночас при розгляді справ у суді ще наділений і функцією нагляду за законністю суперечить конституційним принципам про незалежність судуЩо ж до повноважень прокурора при розгляді справи в суді — вважає ЄСмоленцев, — то він ніяким правом нагляду за діяльністю суду не може бути наділенийТаке право суперечить усім принципам правосуддя, обмежує верховенство і незалежність судуПраво прокурора в судовому процесі має бути рівним до права захисникаЛише за такої умови наш процес буде справді змагальнимЗмагальність — це найважливіший принцип перевірки доказів і спосіб відшукання істини в справі, а рівність прав учасників судового розгляду у поданні і дослідженні доказів, заяв, клопотань є правовою основою реалізації цього демократичного принципуПідсумовуючи вищезазначене слід зробити висновок, що прокурор — це суб’єкт кримінального процесу, на якого покладені функції нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове слідство, дізнання та оперативно — розшукову діяльність, а також підтримання державного обвинувачення в судіЗаконом встановлено, що прокурор здійснює нагляд за органами дізнання і досудового слідства починаючи з стадії порушення кримінальної справиШироке коло повноважень, які надані прокурору дають йому можливість скасовувати незаконні рішення, вживати заходів відповідного реагуванняНагляд за провадженням дізнання і досудового слідства здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами відповідно до статті 225 Кримінально-процесуального кодексу УкраїниСвої повноваження в кримінальному судочинстві прокурор здійснює незалежно від будь-яких органів і посадових осібПрокурор підкорюється тільки законуУ всіх стадіях кримінального судочинства прокурор зобов’язаний вживати передбачених законом заходів до усунення будь-яких порушень чинного законодавства, незалежно від кого ці порушення виходятьДля забезпечення дієвості прокурорського нагляду, закон зобов’язує слідчого і орган дізнання терміново направляти прокурору копії основних процесуальних рішеньПрокурор наділений правом санкціонувати рішення слідчого і органу дізнання по ряду важливих кримінально-процесуальних питаньПисьмові вказівки прокурора є обов’язковими для виконанняОскарження отриманих вказівок вищестоящому прокурору не зупиняє їх виконанняПрокурор є важливим суб’єктом кримінально-процесуальної діяльності, який наділений широким спектром повноважень, необхідних для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства15Тутышкин Н.ППроцессуальное положение и функции прокурора в судебном разбирательствеАктуальные проблемы советского уголовного процесса- Свердловск, 1987-С.108-109Подобные документыСутність та значення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідстваПовноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідстваПеревірка прокурором справиПовноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідстваПеревірка прокурором справи з обвинувальним висновком та прийняття по ній рішенняНаправлення справи до судуЗ’ясування правової природи і характерних ознак повноважень прокурора на початковому етапі досудового розслідування, а також проблем їх практичної реалізаціїЕфективність прокурорського наглядуПроблеми участі прокурора у кримінальному провадженніОрганізаційна роль в досудовому кримінальному провадженні керівника органу досудового розслідування та розмежування його повноважень з повноваженнями прокурораПорядок призначення прокурора, який здійснюватиме повноваження у кримінальному провадженніПравові підстави діяльності прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва під час проведення дізнання та досудового слідстваПовноваження прокурораНапрямки взаємодії органів прокуратури України з компетентними установами іноземних державСутність прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідстваДіяльність прокурора щодо усунення порушень законів при досудовому розслідуванні злочинівПрокурорський нагляд при порушенні кримінальної справиПрокуратура як самостійний державно-правовий інститут владиЗавданням прокурора при розгляді справ у судіВідмінність статусів прокурора та представника у процесіПредставництво прокурора в цивільному, адміністративному і господарському судочинстві Представництво прокурором інтересів громадян чи держаки а суді Нагляд за додержанням законів органами досудового слідств, дізнання та оиеративно-розшукової юрисдикції Підтримка державного обвинувачення в суді Як відомо процесуальне становище прокурора на будь-якій із стадій кримінального процесу особливе, і відрізняється від процесуального статусу інших учасниківВзагалі місце державного обвинувача, об’єм повноважень, критерії оцінки ефективності його діяльності залежить від тих правових традицій і форм кримінального процесу, які склалися в тій чи іншій країніСтатус прокурора неодноразово привертав увагу науковцівПроблема його процесуального становища на будь-якій із стадій кримінального процесу була завжди актуальною, а особливо в теперішній час, коли ставлення до прокурора, як до процесуальної фігури різнеУ кримінальному процесі беруть участь обвинувачі, підсудні, захисники, потерпілі та інші особиПроцесуальне становшце будь-кого з них у стадії судового розгляду визначається нормами КПК, а процесуальне положення прокурора-ше й Законом України «Про прокуратуру»Чинним КПК (ет264) та Законом України «Про прокуратуру» (ст36) так визначається правовий статус прокурора в судовому розгляді: підтримання перед судом державного обвинувачення, участь у дослідженні доказів, подання суду міркувань з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудногоУ разі коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитись від обвинуваченняФактично ж чинне кримінально-процесуальне законодавство України допускає нерівність прав і можливостей учасників процесуУ главі ПІ КПК прокурор не названий учасником процесуОтже, законодавець вюначив йому особливу роль у кримінальному процесіТривалий час точилися суперечки з приводу ролі прокурора в судовому засіданніОдна група вчених наполягала, що прокурор поряд з підтриманням державного обвинувачення виконує ще й функціюВ даній курсовій роботі ми спробуємо стати на бік одної, або іншої сторони і прийняти їхню думку, а можливо висунути свої факти щодо процесуального становища прокурорапредставництво інтересів громадян або держави в суді у визначених законом випадках; нагляд за додержанням законів органами досудового слідства, дізнання та оперативно-розшукової юрисдикції; підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні примусових заходів, пов’язаних з обмеженням свободи громадянПредставництво прокурором інтересів громадян чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів держави та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, у разі неспроможності ними самостійно їх захищатиЧастково функція представництва може здійснюватись і в стадії досудового розслідуванняФормами представництва є: звернення до суду з позовними заявами, участь у судовому розгляді справи і використання при цьому своїх повноважень обвинувача та представника, внесення апеляційного та касаційного подання на судові рішення або заяви про перегляд справи в порядку виключного провадження за ново-виявленими обставинами[2] Прокуратура представляє інтереси громадянина чи держави в суді від імені держави, здійснюючи це представництво через прокурорів, які є уповноваженою на це державною інституцієюТому ніяких довіреностей чи доручень прокурору не треба, оскільки він не представляє інтереси конкретної особи чи органу владиВ межах своєї компетенції, визначеної законом, він діє як представник держави, маючи водночас і всі процесуальні права позивачаПрокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення й може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченомузакономПраво прокурора на позов регламентовано нормативними актами, а також конкретизовано наказами Генерального прокурора УкраїниВін зобов’язаний використати це право для забезпечення захисту прав громадян, а також відшкодування шкоди, завданої державі, державним підприємствам, установам і організаціям, стягнення заборгованості перед бюджетом, пенсійним фондом та інПравозахисну діяльність прокуратури не протиставляють аналогічній діяльності судуВона лише доповнює їїБільше того, на свій розсуд суд може визнати необхідним обов’язкову участь прокурора в суді для надання висновків з метою здійснення покладених на нього обов’язківНагляд за додержанням законів органами досудового слідств, дізнання та оперативно-розшуковоїюрисдикції— це діяльність прокурора із забезпечення додержання законів органами дізнання, досудового слідства та іншими органами, що ведуть боротьбу зі злочинністюсуворо наглядати за тим, щоб жоден громадянин не зазнав незаконного та безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності або іншого незаконного обмеження в правах, стежити за неухильним додержанням встановленого кримінальним законодавством порядку провадження дізнання, оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства;— при вирішенні питання про підтримку клопотання перед судом щодо прийняття рішення про арешт, обшук житла чи іншого володіння, виїмку поштово-телеграфної кореспонденції, прослуховування телефонних розмов чи зняття інформації з каналів зв’язку прокурор зобов’язаний О.МОбушенко 2 pageРоль і значення теми для діяльності працівників міліціїУ результаті вивчення цієї теми курсанти набуватимуть знання про заходи забезпечення кримінального провадженняВивчення цієї теми є важливим для діяльності працівників міліції, оскільки необхідність дотримання принципу законності, вивчення питань, що стосуються обрання, зміни та скасування заходів забезпечення кримінального провадження є запорукою успішної та ефективної роботи органів досудового розслідування, дотримання прав громадян та недопущення їх порушеньПід час вивчення даної теми необхідно знати : поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх видиПравила застосування заходів забезпечення кримінального провадженняВиклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привідПорядок здійснення викликуПовістка про викликПривід та порядок його виконанняНакладення грошового стягненняПорядок вирішення питання про накладення грошового стягненняТимчасове обмеження у користуванні спеціальним правомПорядок та строки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правомВідсторонення від посади: порядок застосування та строкиТимчасовий доступ до речей і документівРечі і документи, до яких заборонено доступВиконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документівТимчасове вилучення майна: підстави та процесуальний порядок проведенняАрешт майнаПідстави для арешту майнаКлопотання про арешт майна та його розглядПоняття, підстави та мета застосування запобіжних заходівМісце запобіжних заходів серед інших заходів процесуального примусуВиди запобіжних заходівОбставини, що враховуюються при обранні запобіжного заходуКлопотання про застосування запобіжного заходуОсобисте зобов’язанняОсобиста порукаДомашній арештЗастава, визначення її розміру та порядок внесенняПідстави і процедура звернення застави у доход державиЗастосування електронних засобів контролюТримання під варту як запобіжний західПідстави та процесуальний порядок тримання особи під вартоюСтроки тримання під вартою і порядок їх продовженняЗатримання з метою приводуЗатримання особи без ухвали слідчого судді, судуСтроки затриманняЗастосування запобіжних заходів щодо неповнолітніхПідстави і процесуальний порядок скасування чи зміни запобіжного заходуВміти: давати кримінальну процесуальну характеристику заходам забезпечення кримінального провадження; ефективно застосовувати запобіжні та інші заходи забезпечення кримінального провадження, що забезпечуватимуть належну поведінку підозрюваних, обвинувачених, підсуднихПерелік службових та процесуальних документів, які складаються під час вивчення теми: рапорт, протокол, клопотання№ теми Назви розділів і тем Всього годин Кількість годин за видами занять Самост.ріндив.рВикористання ТЗН та інших дидактичних засобів Взаємозв’язок з іншими дисциплінами З викладачем Всього Лекцій Семінарів Практичн1Поняття, суть і завдання кримінального процессу мультимедійна презентація Крим.право — Т.12Кримінальний процесуальний закон мультимедійна презентація Крим.право — Т.23Засади кримінального процессу мультимедійна презентація СПОУ Т.2 ДС — Т.2 4Суб’єкти кримінального процесу мультимедійна презентація ОРП ДС Т.- 2 Модульний контроль №1 — — — — — — Усього за модуль Докази і доказування у кримінальному процесі мультимедійна презентація Доказуваня у кримсудочинстві Т1-2; Відшкодування шкоди у кримінальному процесі мультимедійна презентація ДосрозслТ.6 Процесуальні строки і судові витрати мультимедійна презентація ДосрозслТ.1; Заходи забезпечення кримінального провадження мультимедійна презентація ДосрозслТ.6 Модульний контроль № 2 — — — — — — Усього за модуль Усього за семестр Форма підсумкового контролю ЗалікОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття, суть і завдання кримінального процесуКримінальне процесуальне право і його місце в системі інших галузей праваІсторичні форми кримінального процесуКримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-правознавцівПоняття стадії кримінального процесуСистема стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливостіКримінально-процесуальні функції: поняття і видиПоняття, структура і особливості кримінально-процесуальних правовідносинКримінально-процесуальна формаОсобливості кримінально-процесуальної формиУніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми удосконалення кримінально-процесуальної формиГарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристикаКримінально-процесуальні акти, їх види і значенняФіксування кримінального провадженняОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: кримінальне процесуальне право – самостійна галузь праваДжерела кримінального процесуального права УкраїниПоняття кримінального процесуального закону та його значенняСтруктура Кримінального процесуального кодексу УкраїниПоняття, структура і види кримінальних процесуальних нормЧинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осібЗначення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної прокуратури України для кримінального судочинстваУмови застосування кримінального процесуального закону за аналогієюОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття та значення засад кримінального провадженняКласифікація засад кримінального провадженняСистема засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізаціїСуть та значення окремих засад кримінального процесу: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя; змагальність; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового розгляду; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне судочинствоОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинствіСторони та інші учасники кримінального провадженняКласифікація суб’єктів у теорії кримінального процесуСуд, суддя в кримінальному процесіФункції та повноваження суду (судді)Слідчий суддя в досудовому провадженніПрокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних стадіях кримінального процесуОргани досудового розслідування та їх компетенціяКерівник органу досудового розслідуванняПроцесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесіПроцесуальна самостійність і незалежність слідчогоПідозрюваний та обвинувачений, їх права та обов’язкиПотерпілий як учасник кримінального процесуЗахисник і його процесуальне становищеЗалучення захисника до кримінального провадженняПредставники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язкиЕксперт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому процесуальному становищіСвідок, його права та обов’язкиОсоби, які не можуть бути допитані як свідкиПроцесуальне становище перекладача в кримінальному провадженніЦивільний позивач та відповідач, їх представникиСекретар судового засідання та судовий розпорядникОбставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженніВідводи, самовідводи і порядок їх вирішенняДержавний захист працівників суду і правоохоронних органівЗабезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженніОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття, сутність і значення кримінально-процесуального доказуванняДоказове правоЕлементи кримінально-процесуального доказуванняПредмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному провадженніОбов’язок доказування у кримінальному процесіОсобливості доказування в окремих стадіях кримінального провадженняПоняття доказів, та їх класифікаціяПоняття джерел доказів та їх видиСпособи збирання доказів та їх процесуальних джерелПеревірка і оцінка доказів та їх джерелНалежність, достовірність і допустимість доказівУмови визнання доказів недопустимимиДостатність доказів для прийняття рішення у кримінальному провадженніМоральні засади доказуванняПоказання свідків і потерпілихПоказання осібПоказання з чужих слівРечові докази, строки і порядок їх зберіганняДокументи, як джерела доказівВирішення питання про речові докази і документиВисновок експерта і його доказове значення2Поняття, значення, предмет та підстави цивільного позову про відшкодування майнової (моральної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням3Відшкодування майнової (моральної) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю правоохоронних органів та судуОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття шкоди завданої кримінальним правопорушеннямВідшкодування (компенсація) шкоди потерпіломуПоняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженніПереваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального провадженняФорма і зміст позовної заявиПідстави і порядок пред’явлення цивільного позовуДоказування цивільного позовуОсобливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позовПроцесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майнаВирішення цивільного позовуВідшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та судуОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: процесуальні строки і їх правова природаПоняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строківОбов’язковість додержання процесуальних строківПорушення процесуальних строків і їх наслідкиПорядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строківПроцесуальні витрати, їх поняття, види і значенняВизначення розміру та розподіл процесуальних витратЗменшення розміру процесуальних витратЗвільнення від оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витратВитрати, що покладаються на державуРішення щодо процесуальних витратОсновні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх видиПравила застосування заходів забезпечення кримінального провадженняВиклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привідПорядок здійснення викликуПовістка про викликПривід та порядок його виконанняНакладення грошового стягненняПорядок вирішення питання про накладення грошового стягненняТимчасове обмеження у користуванні спеціальним правомПорядок та строки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правомВідсторонення від посади: порядок застосування та строкиТимчасовий доступ до речей і документівРечі і документи, до яких заборонено доступВиконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документівТимчасове вилучення майна: підстави та процесуальний порядок проведенняАрешт майнаПідстави для арешту майнаКлопотання про арешт майна та його розглядПоняття, підстави та мета застосування запобіжних заходівМісце запобіжних заходів серед інших заходів процесуального примусуВиди запобіжних заходівОбставини, що враховуюються при обранні запобіжного заходуКлопотання про застосування запобіжного заходуОсобисте зобов’язанняОсобиста порукаДомашній арештЗастава, визначення її розміру та порядок внесенняПідстави і процедура звернення застави у доход державиЗастосування електронних засобів контролюТримання під варту як запобіжний західПідстави та процесуальний порядок тримання особи під вартоюСтроки тримання під вартою і порядок їх продовженняЗатримання з метою приводуЗатримання особи без ухвали слідчого судді, судуСтроки затриманняЗастосування запобіжних заходів щодо неповнолітніхПідстави і процесуальний порядок скасування чи зміни запобіжного заходуРекомендована література до Теми 8: 1.11; 1.13; 1.14; 1.15 -1.17; 2.1-2.3; 2.25; 4.1.-4.31; 6.7; 6.8; 6.10; 7.1; 7.15;8.2; 8.4; 8.22; 9.1; 9.2; 9.13; 9.17; 9.20; 9.31; 9.72; 9.73-9.751Напрями удосконалення кримінально-процесуального законодавства щодо процесуальної діяльності органів досудового розслідування5Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї як конституційна засада правосуддя у кримінальному провадженні21В яких випадках упровадженні приймає участь перекладач? Які вимоги до нього ставляться та які він має права та обов’язки в процесі? 4Слідчий суддя, його права і обов’язки при здійснені судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні Прокурор, його функції та повноваження в кримінальному процесі1Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняєтьсяОргани державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора2Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках — особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 4Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України чи за нововиявленими обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні службові особи органів прокуратури вищого рівня: Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступникиГенеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівняУ судовому провадженні з перегляду судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами можуть брати участь службові особи органів прокуратури вищого рівня5Генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування6Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники і заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього КодексуПро скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування1Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідуванняУ разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів