енеїда перший твір нової української літератури

Класифікація сімейно-шлюбних відносин нової твір енеїда перший літератури української игру формула 1 2021 через торрент на русском.

Енеїда» — перший твір нової української літератури. 1798 рік – знаменний в українській культурі. Тоді в далекому Санкт-Петербурзі була надрукована “Енеїда” Івана Петровича Котляревського (три перші частини), від якої починається нова доба в історії української літератури і літературної мови. “1798 рік, рік появи “Енеїди”, став поворотною історичною датою в розвої української літературної мови, став бо її наріжним каменем” (І.Огієнко). Травестійна тому, що автор переодяг античних героїв Вергілієвої «Енеїди» в український одяг, переніс їх в історичні умови українського життя XVIII століття, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, життя чиновників і простого люду. Тема: глузливе зображення панівного класу України XVIII ст. з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й моральною нікчемністю. Головна ідея: утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.

Тема і фабула поеми І. Котляревського були запозичені у античного поета Вергілія — мандри Енея після зруйнування Трої до далекої Латинської землі. Однак, зберігши класичний «маршрут», І. Котляревський вкладає в поему свої власні думки, переінакшує ідею, зміщує акценти. Ідея поеми Вергілія — героїчне освячення імперії, феодальної монархії, ситуації у нього ідеалізовані, герої подані в патетичному плані. У І. Котляревського ж свій задум, своя ідея — утвердження українського народу, його багатовікових традицій, його волелюбних прагнень, духу свободи і побратимства, а тому і стиль, і прийоми зображення було вибрано інші. Сміх, іронія, комічне зображення ситуацій і образів (і богів, і троянців), поєднання дійсності й вигадки, серйозного і нісенітниці обумовили ту неповторну атмосферу, що приваблює своїм життєствердним настроєм і сьогодні. Запозичена у Вергілія «висока» тема у І. Котляревського мала буденно-побутове трактування і оповідалася підкреслено низьким, бурлескним стилем. Представники Олімпу не тільки спущені І. Котляревським на українську вулицю, а й наділені далеко не «божественними» вчинками: «Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав», «Нептун іздавна був драпічка» і тому подібне. “Енеїда” І. Котляревського суто народний твір. Головним героєм твору є наші люди. “Троянське військо, на чолі якого стоїть “Еней”, – це представники українського народу. Це люди виняткового здоров’я, могутньої плоті, здатні винести на своїх плечах гори. Коли вони починають воювати, а вступають вони в бій охоче, тільки й чути хрумтіння вибиваних зубів, крики й лайку – цілі каскади лайок у всіляких словесних комбінаціях. Але ці “пройдисвіти”, “харцизяки”, “розбишаки”, “п’яниці” – у той самий час лицарі і герої. Всією своєю поемою Котляревський продемонстрував незвичайну силу і волю народу до життя. І це не було його романтичним уявленням про рідний народ – він бачив цю силу по селах і містах, на полі битви, в образах, створених народним генієм. Українські люди в поемі виступають під античними псевдонімами. Але досить придивитися до кожного такого героя з давньоримським ім’ям, і перед нами, “як буряк, червоний, горлань, верлань, кулачник страшний і щирий кундель-степовик” – запорожець, один з тих, кого Котляревський знав не тільки з фольклору, а й особисто. Незважаючи на бурлескність зображення, поема стала не так “героїко-комічною”, як героїчною” (О.Білецький). В образах троянців Іван Котляревський змальовує могутність українського народу, сміливих запорозьких козаків, які своїм героїзмом дивували світ. Це ті самі люди, підкреслював О.Білецький, сильні, відважні, невтомні в походах, яким не треба багатства, але потрібна передусім свобода, без якої і життя для них немає. Це люди, здатні голими руками взяти розпечене ядро, які зневажають фізичний біль (“ось казали, що болить, коли з живого шкіру здирали, а воно наче комарі кусають”). Вони помруть, але не стануть рабами. У поемі письменник-гуманіст засудив кріпацтво як велике зло, а панів та інших народних кривдників помістив у пеклі. Перехід від «природних» традицій народної самосвідомості, життєвим проявом яких була сфера патріархального народного побуту і звичаїв, що дістала художнє відображення у фольклорі (зокрема, у народній сміховій культурі), до суспільної свідомості нового часу з його відокремленням соціального життя від «природи» і «природного» життя людини яскраво виявився в «Енеїді» Котляревського у прагненні не тільки наблизити суспільні порядки до розумного («природного») начала, а й якось поєднати інтереси українського народу з ідеєю загальноімперського «общого добра». «Енеїда» І. Котляревського — перший твір нової української літератури. Шкільний твір. «Енеїда» І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту.

Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору і дотепності, краси і глибокого змісту. «Енеїда» — перший твір нової української літератури. У чому ж полягало новаторство письменника? Насправді, цей твір принципово відрізняється від усього, що було створено українськими письменниками до того часу. Тому нова українська література починає свій відлік саме з цього твору. Пишучи поему, І.

Котляревський спирався на попередню традицію. У творі відчутні впливи філософії Сковороди, бурлескної літератури, інтермедій, вертепної та шкільної драми, поетичної традиції (зокрема, творів Некрашевича), а найбільше — впливи самого життя, народних звичаїв та традицій, народного характеру. Справа в тому, що у своєму творі Котляревський змалював життя народу, тоді як попередня література часто була далека від народного життя. Великий внесок І. Котляревського полягає також і в залученні народної мови до літератури. Я навіть сказав би, що це неоціненний внесок. Народна мова і раніше зустрічалася у творах, але здебільшого це були твори «низьких жанрів» і вживалася вона з певною настановою, переважно для того, щоб підкреслити чиюсь неосвіченість тощо. І лише прочитавши поему видатного українського поета, ми одразу розуміємо, наскільки ця мова була багатою! Існують навіть словники української мови, складені на основі творів І. Котляревського. Ціла мовна система, величезна кількість різноманітних синтаксичних конструкцій, художні засоби комічного, синонімічні ряди — усе це було в нашій мові ще стільки років тому! Про багатство мови «Енеїди» створено окремі наукові праці, але й звичайний читач захоплено спостерігає, як міниться різними відтінками барвиста мова «Енеїди»!

Підрахували, що тільки на позначення поняття «ходити» Іван Котляревський вживає не менш як сорок синонімів! Ніхто до Котляревського не зображував так яскраво народні звичаї. Сцени весілля, святкувань, народних гулянь прописано з такою точністю, стільки назв ігор, страв, одягу ми зустрічаємо в поемі, що недаремно «Енеїду» називають енциклопедією тогочасного народного життя! Я із захопленням прочитав цей твір, бо він поєднує у собі все необхідне для того, щоб зацікавити читача: прекрасне почуття гумору, колоритне зображення характерів, точне відображення дійсності, хоч і далекої від нас, але не менш цікавої, багатство мови. Вислів «над книжкою твоєю «Енеїди» нащадок схилить радісне чоло» спочатку здавався мені надто пафосним, але прочитавши «Енеїду», я цілком погоджуюся з його автором. Я впевнений, що ще багато років нащадки діставатимуть справжнє задоволення від читання цього надзвичайного твору! «Енеїда» – перший твір нової української літератури. Іван Франко писав, що «1778-й рік вважається початком нової української літератури», бо тоді вперше була надрукована «Енеїда» Котляревського, твір глибоко народний і за змістом, і за формою. Цією надзвичайною, яскравою і талановитою поемою письменник відкрив нові горизонти української літератури. Після появи його творів вперше заговорили про українську літературу як самостійну, самобутню, національну. Своєю поемою «Енеїда» він заклав підвалини нової літератури, основою якої пізніше стала творчість Т. Г. Шевченка. Всю ж величну будову української. Серед численних перекладів знаменитої поеми Вергілія «Енеїда» вперше зазвучав «переспів» цього світового шедевру українською мовою. Та якою мовою! Котляревський вперше звернувся до животворних джерел народної мови, зробив її літературною, використавши для цього багатющі скарби фольклору рідного народу.

Піду я до дідів старих: Та це не єдине художнє відкриття письменника. Багатство його художньої палітри, майстерне володіння всіма струнами рідної мови – це теж ознака нової літератури. Майстерні порівняння, метафори, синоніми, лаконічна мова, переплетіння літературної мови з народними приказками, прислів’ями, легкий вірш і прекрасна рима. І. П. Котляревський ввів до української літератури нові жанри: бурлескну поему, комічну оперу, водевіль. Він став основоположником українського національного театру. Котляревського – перший твір нової української літератури Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]. Перший класик нової української літератури Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника.

Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання.

З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває […]. Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]. Енеїда Котляревського як бурлескно-травестійна поема Енеїда Котляревського як бурлескно-травестійна поема “Енеїда” – перший друкований твір нової української літератури. (“Енеїда” – оригінальний реалістичний твір, у якому змальовані життя й побут українців кінця XVІІІ – початку XІX століття.) ІЖанр поеми. 1. Травестія, або переодягання. (Котляревський переодяг героїв Вергілія в український одяг, дав їм українські імена. Вони вживають національні […]. М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях Літературна та культурна діяльність Шашкевича – запорука розвитку нової літератури в Галичині. (Маркіян Шашкевич народився в листопаді 1811 року. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, вчився в народній школі, потім в Бережанській гімназії. 1829 року вступив до Львівської духовної семінарії і од­ночасно відвідував лекції з філософії при університеті. У 1830 році […]. Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі Котляревського Простежити долю свого народу, ментальність, його життя із притаманними йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня література. Саме з цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, яка нас цікавить. Найяскравішим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема ” Енеїда ” Бурлескно-травестійний твір, який є переробкою однойменної поеми […]. “Маруся” перша україномовна повість нової української літератури Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – наш славетний земляк, автор багатьох прозових і драматичних творів українською й російською мовами. Його повість “Маруся” – перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою. За жанром це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що. викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми. В основі сюжету повісті […]. Історичні передумови написання поеми «Енеїда» Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. «Енеїда» Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? Котляревському судилося жити на межі двох століть – ХVІІІ […]. “Марія” Уласа Самчука – найсенсаційніший твір та перший художній донумент української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим тво­ром Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич чя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли пи­сався твір, в Україні лютував голод, […]. Твір на тему: “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми переслідування, ув’язненнями намагався усіляко перешкоджати […].

Історичні передумови написання поеми Котляревського Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. ” Енеїда ” Котляревського – перший твір нової української літератури.

Котляревському судилося жити на межі двох століть […]. Використання засобів народної сміхової культури в поемі «Енеїда» «Енеїда» Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. «Енеїда» багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона,. Блюмауєра, Осипова. Але на відміну від […]. Суспільне та історино-літературне значення поеми Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого попереднього шляху й починає якусь […]. Твір на тему: “Енеїда Котляревського – відтворення сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв батьківщини” і Напевно, мало хто з нас замислювався над тим, яким насправді шедевром є поема Котляревського “Енеїда”. А це дійсно епохальний твір, що відтворює життя українського народу на перехресті XVIII – XIX століть, сердечне тепло і тонкий гумор наших співвітчизників та змальовує живі барви нашої батьківщини. Майже двісті років ця геніальна поема живе в […].

Внесок Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]. Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було […]. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже псі верстви населення тогочасної України. Місце і роль «Руської трійці» в історії української літератури За назву цього твору я взяв головний девіз гуртка української прогресивної інтелігенції який був створений на початку тридцятих років XIX століття. Сьогодні, коли всі ми є свідками численних гострих дискусій щодо місця, ролі й перспектив розвитку сучасної української мови, історія діяльності цього літературно-політичного об’єднання мас стати для українців актуальним досвідом. В історію української літератури (а […]. Значення творчості та діяльності Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії.

Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Рентель (1862) він писав: «Кращого від українців в […]. Використання засобів народної сміхової культури в поемі Котляревського “Енеїда” Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Утвердження сили народного духу в поемі «Енеїда» Поема Котляревського «Енеїда» побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на «окраїні» Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, […]. На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […].

Твір на тему: “Образи панів i чиновників у поемі Котляревського “Енеїда” Поема відомого українського письменника, поета і драматурга Котляревського “Енеїда” по праву може називатися енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і насправді, про що тут тільки не написано. І про українські традиції – поминки та вечорниці, і про багатства народного фольклору – пісні, казки, прислів’я, і про національний побут – одежу, страви, напої. Але не […]. У кабінеті української мови і літератури (твір-опис приміщення) Скільки себе пам’ятаю, мені завжди хотілось ходити до школи.

Спочатку мене приваблювало те, що це великий будинок, з багатьма кабінетами, дуже багато простору. Потім, коли подорослішала, зрозуміла, чому так. Мені подобалися кабінети з різних предметів, а найбільше – кабінет з української мови та літератури. Це велика світла кімната. Навпроти дверей – три великих вікна. Через […]. Торування Драгомановим шляху для української літератури Ми живемо у час відродження незалежності нашої країни, відродження її звичаїв, традицій, культури. Від кожного з нас залежить майбутнє України. Як наші далекі предки, ми повинні турбуватися, щоб українська мова, українське слово чули не тільки ми, а й в усьому світі. Бо у світі завжди поважали і поважатимуть людей, які дбають про свою національну культуру, […]. Твір на тему: “Микола Вороний – “ідеолог” модернізації української літератури” Микола вороний народився у один рок з Лесею Українкою в той час, коли український народ і українська мова переслідувалися і принижувалися, а літературна творчість замовчувалася і переслідувалася. На свободолюбивого і гордого українця були накладені кайдани усвідомлення своєї другорядності і меншовартості. Та вільну душу не спроможні стримати ніякі пута, українці їх одразу робивають: “Душа бажає скинуть […]. Твір на тему: “Майбутнє української мови” Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. В нашій українській Конституції закріплено, що державною мовою в Україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в Україні. Цілком зрозуміло, що їй надаються різні привілеї перед іншими мовами. Таким чином, громадяни України заохочуються до того, […]. Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]. Твір на тему: “Мовний портрет української нації у публіцистичному стилі” Нація – це об’єднання людей із спільною культурою, походженням, етносом, мовою та релігійними уподобаннями. Через капіталістичні відносини сучасні нації формуються значно швидше. Проте національна самосвідомість є основним фактором формування нації. Коли багато людей не тільки із спільними інтересами але й спільною ідеєю об’єднуються, то формується по справжньому сильне угрупування, здатне на великі звершення. Тільки коли […]. Твір на тему: “Ствердження величні визвольного подвигу народу в творах української літератури” Одна з провідних традиційних тем в українській літературі є тема історичного розвитку і ствердження величі визвольного руху українського народу. Одним з перших творів про боротьбу слов’ян проти загарбників є відоме усім нашим сучасникам “Слово о полку Ігоревім”, твір, який висвітлює події, пов’язані з походом князя Ігоря Святославича на половців. Особливу увагу славетній історії українського народу […]. Гоголівський період української літератури “Ти” і “Я” – Гоголь і Шевченко – два генії, два з’явища, що творять разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку національної літератури одного відтинку історичного буття народу. І не лише в сенсі “ти смієшся, а я плачу”, себто емоційного ставлення до дійсності, а в суті перетворюючій і народотворчій. Дивно “плакав” Шевченко і […]. Головні риси української літератури XX століття На зламі віків відбулися певні зміни особистості й її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XІX століття передає літера “П”: позитивізм (самовпевненість, раціоналізм, пізнаванність світу), посада, прагматизм (вага людських зусиль).

На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія.

Для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. Митці XX […]. Народознавство у поемі «Енеїда» «Енеїда» Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за ВерГілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства ІІ половини ХVІІІ століття. […]. Котляревського – енциклопедія українознавства Іванові Котляревському, як і Тарасові Шевченку, відводять особливе місце у розвитку української літератури.

Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії Кобзаря “зазвучала” душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського “Енеїда”. Котляревський – один із перших, хто відкрив красу української мови: йо­го поему “Енеїда” недарма називають “енциклопедією українознавства”. У Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ століття поширюються переважно в рукописах. Історія зберегла імена лише небагатьох письменників: Сковороди, Кониського, Некрашевича,. Дівовича, Козачинського, Малицького та ін. Авторів інших творів, що збереглися й пізніше були опубліковані, ми не знаємо. Інколи відомі тільки ініціали автора. Так, автор сатири, в якій Екзаменаційний твір з української літератури: Жіночі образи в романі Панаса Мирного Панас Мирний Чиновницькій Полтаві був відомий сумлінний службовець губернських установ Панас Якович Рудденко, а для українського народу він став улюбленим письменником, захисником прав знедоленого люду. Епічні художні твори Панаса Мирного, його соціально-психологічні романи ознаменували собою цілу епоху в розвитку української прози. Письменник відобразив у своїх творах правдиву картину суспільного життя на Україні, реалістично змалював тяжке Що дало мені вивчення української літератури в школі «Книга – морська глибина», – сказав Я. Франко. Справді, вона – надійний і мудрий учитель, невичерпне джерело знань, великого натхнення і краси. Глибину життя, почуттів осягне людина, коли читатиме гарні вірші, оповідання, романи. Замислюючись над власним життям, я доходжу висновку, що література стала джерелом всього найкращого в моєму жимі. Звичайно, не всі книги стають Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори «Енеїда» і «Наталка Полтавка» стали її класичним надбанням. Хоч для «Енеїди» Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса «Наталка Полтавка» – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід Перший твір нової української літератури. “Енеїда” – це справжня енциклопедія життя українського народу. “Мало не кожна строфа поеми для тих, хто уміє ту енциклопедію читати, може розгорнутися в цілу наукову розвідку про той чи інший аспект сучасної І.Котляревському дійсності. Письменник завжди дотримувався правди життя, яка повнокровно струмує в кожному рядку поеми. Зрозуміти предмет, явище, подію, ім’я, назване в поемі, – тільки половина справи. Друга, не менш важлива, – з’ясувати, в якому контексті твору, а разом з тим і реальної дійсності, історичної доби постає все, що складає зміст поеми. У ній не те, що строфи, – рядка, жодного слова немає, вжитого просто так, для зв’язку між епізодами. Все працює, все несе смислове навантаження, кожне слово – там, де йому належить бути. І в усьому – виняткове знання буття українського народу, його психології, його характеру” (О.Ставицький). За влучним висловом Валерія Шевчука, всю тканину “Енеїди”, “як коштовний килим, виткано з візерунків літератури бароко й української народної творчості: пісень, казок, героїчного епосу, все це приправлене традиційним класицизмом. “Енеїді” Котляревського судилося стати епохальним твором, що посприяло суспільно-естетичній традиції, у нас трохи й запізненій, – засвоєнню народної мови як основної літературної, а всі інші звівши до другорядних: польську та книжне язичіє в Західній чи російську в Східній Україні, також книжну та латинську в Закарпатті… Із цього погляду “Енеїда” й справді стає твором не давньої, а таки нової літератури, а коли говорити вже зовсім точно, то вона завершила в собі літературу давню й породила нову, отже, стала ніби своєрідним птахом Феніксом нашої літератури в час його згоряння та воскресіння. Що за легендою відбувалося в одному гніздові і водночас”. “Енеїда” мала великий вплив на формування самосвідомості українського народу, на її зростання. Твір поширювався в рукописних копіях, бо тираж опублікованої “Енеїди” був досить малий. Але ще й до появи її в друці, твір читали в рукописному вигляді. Він став популярним. “Україна з захопленням читала чудовий твір могучого пера, – писав біограф Котляревського.П.Стеблін-Камінський: легкість розповіді, вірність барв, тонкі жарти, живі ескізи звичаїв, побуту були в повній мірі нові, чарівні… Змальовуючи з натури свої картини, автор ніде не схибив проти істини: народність відбивається в його поемі, немов у дзеркалі, тут є і сувора мораль, і простота, і високе сердечне почуття”. Україна й сьогодні з великим задоволенням читає “Енеїду” І.Котляревського, де возвеличено наших людей – основного героя поеми, а особливо талановито оздоблену Анатолієм Базилевичем, де кожна сторінка (в ювілейному виданні) розкішно ілюстрована. І не тільки із насолодою читає вона. Якось слухав радіопередачу, як під час Другої світової війни білорус, що лежав у лікарні тяжко поранений, з великим задоволенням читав “Енеїду” І.Котляревського і від душі реготав, і той сміх, викликаний поемою, допоміг йому одужати. Недаром кажуть, що сміх лікує людей. І це передано в сатирично-гумористичних тонах. Що ж до гумору, який оповив усю поему, то, за словами О.Ставицького, “вона також енциклопедія культури сміху українського народу”. А О.Білецький влучно писав: “Народна сила в поемі вирвалась на волю в несамовитому сміху, що поступово з несвідомого “животного” реготу стає сміхом критикуючого розуму”, і далі вдається до аналогій. “Кажуть, – зазначає він, – Котляревський був любителем живописців фламанської школи. Однак не з Рубенсом, а з далеко пізнішим великим російським художником І.Ю.Рєпіним, творцем картини “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” хочеться зіставити автора “Енеїди”. Працюючи над цією картиною, Рєпін писав. Стасову про українців: “Ніхто в усьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності і братерства”. Цей народ, про який згадує І.Рєпін, – прямі родичі “троянцям” І.Котляревський був великим гуманістом і вболівав за долю свого народу, покривдженого й зневаженого, ставав на його захист. А тому й писав О.Білецький: “Однак в “Енеїді” Котляревського є й ще дещо, чого не могли не відчути читачі поеми. За героями відчувається автор – носій гуманних і прогресивних ідей, хоч він і прикриває своє справжнє обличчя комічною маскою. Він далекий від усяких думок про революційний переворот, але, зіставляючи дві правди – мужичу і панську: Як актуально звучить ця думка сьогодні, коли в нас народ живе за однією правдою, а ті, від яких здебільшого залежить матеріальне й духовне життя його, мають свою правду. Хоч на словах виглядає, що всі живуть за однією правдою. На жаль, слова розходяться з ділом. А цього не повинно бути. Справжня правда буває тільки одна. “Енеїда” І.Котляревського ввійшла в золотий фонд не лише української, а й світової культури. Краси й сили їй надала ще й чарівна музика Миколи Лисенка, який створив оперу за цією поемою. Її озвучив також і Лев Лопатинський. “Енеїда” органічно вплелася і в образотворче мистецтво українських художників. Вона живе разом з її автором, бо те, що служить народові, не вмирає. «Енеїда» Котляревського — перший твір нової української літератури. «Енеїда» «Енеїда» — перший твір нової української літератури. Народна мова і раніше зустрічалася у творах, але здебільшого це були твори «низьких жанрів» і вживалася вона з певною настановою, переважно для того, щоб підкреслити чиюсь неосвіченість тощо. Про багатство мови «Енеїди» створено окремі наукові праці, але й звичайний читач захоплено спостерігає, як міниться різними відтінками барвиста мова «Енеїди»!

Підрахували, що тільки на позначення поняття «ходити» Іван Котляревський вживає не менш як сорок синонімів! Сцени весілля, святкувань, народних гулянь прописано з такою точністю, стільки назв ігор, страв, одягу ми зустрічаємо в поемі, що недаремно «Енеїду» називають енциклопедією тогочасного народного життя! Я із захопленням прочитав цей твір, бо він поєднує у собі все необхідне для того, щоб зацікавити читача: прекрасне почуття гумору, колоритне зображення характерів, точне відображення дійсності, хоч і далекої від нас, але не менш цікавої, багатство мови… Вислів «над книжкою твоєю «Енеїди» нащадок схилить радісне чоло» спочатку здавався мені надто пафосним, але прочитавши «Енеїду», я цілком погоджуюся з його автором.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

криптопро pdf 2 0 серийный номер

модификация рхл 14 торрент