класифікація рекреаційної діяльності

Збірник завдань для підсумкових контрольних робіт 4 клас 2021 рік діяльності рекреаційної класифікація математика о с істер 6 класс.

Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ. 2.3. . Розглянемо детальну структуру рекреаційної діяльностіНайчастіше в основі класифікації рекреаційної діяльності лежать: мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування в певному місці рекреанта, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять і т.дТаблиця 2.1 За характером використовуваних транспортних засобів Автомобільна (індивідуальна), автобусна, авіаційна (рейсова і чартерна), залізнична, теплохідна (морська, річкова, круїзна) За ступенем рухливості — Стаціонарна — Кочова За кількістю учасників — Індивідуальна — Групова За віковою ознакою — Дитяча — Доросла — Змішана За характером організації — Регламентована (планова) — Самодіяльна: організована, неорганізована За сезонністю — Цілорічна — Сезонна: літня, зимова За територіальною ознакою — Приміська (місцева) — Внутрірайонна (загальнодержавна) — Міжнародна За тривалістю — Короткочасна — Тривала За правовим статусом — Національна (внутрішня) — Міжнародна (іноземна) За характером використання рекреаційних ресурсів — Кліматолікувальна, бальнеологічна, грязелікувальна — Маршрутна, прогулянкова і спортив­на, промислово-прогулянкова, купально-пляжна, водно-спортивна, водно прогулян­кова, підводне плавання, риболовля, мисливська, гірськолижна, альпінізм — Натуралістична, культурно-історична За головним мотивом рекреації — Лікувальна — Оздоровча і спортивна — Пізна­вальнаЛікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязіУ відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікуванняВ залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікуванняОздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішоюВеликою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинокВідпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м’яч на пляжі, водні лижіПрогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природиМаршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагаліВін може бути спортивним і любительськимЗа характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірськийВеликого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так і спортивнийЦі види включають водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт і т.дЯк правило, ці види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах морів, озер і річокДо інших видів туризму долучаються підводний спортивний туризм, археологічний підводний туризм, риболовний туризм, полювальний туризм, гірськолижний туризм, альпінізмКожен з цих видів має свої особливості і поширення в різних регіонахПізнавальна рекреаціяПізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занятьОднак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним «споживанням» культурних цінностей, т.боглядом культурно-історичних пам’яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об’єктамиПоділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний є важливим в методичному відношенні, оскільки служить основою при вивченні структури відпочинку і використання вільного часу для рекреаційної метиДиференційований таким чином вільний час дозволяє розглянути рекреаційну діяльність за періодичністю і територіальною ознакоюВикористання щоденного вільного часу і повсякденна рекреація безпосередньо пов’язані з житлом і міським середовищем та їх просторовою організацієюЩотижнева рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об’єктівВикористання щорічного вільного часу пов’язане з розміщенням рекреаційних об’єктів курортного типуВиходячи з наведеної диференціації вільного часу, виділяють рекреацію всередині населеного пункту; щоденну у вихідні дні -приміську (місцеву); щорічну в період відпусток і канікул (може бути внутрішньо-районною, загальнодержавною, міжнародною, рис2.1.)Рис2.1Умовна відповідність між періодами вільного часу і вибором рекреаційних просторів 1 — щоденний відпочинок; 2 — щотижневий відпочинок; 3 — щорічний відпочинокЗа характером організації рекреація ділиться на регламентовану (або сплановану) і самодіяльнуРегламентована, або, як вона часто називається, планова, рекреація — це подорож і перебування за точним, раніше оголошеним регламентомРекреанти забезпечуються комплексом послуг згідно з попередньо придбаною путівкою на певний термінПід самостійною неорганізованою рекреацією розуміють самостійну подорож рекреанта, не пов’язаного будь-якими взаємними обов’язками з рекреаційними закладамиЗа кількістю учасників розрізняють індивідуальний і груповий туризмПід індивідуальною розуміють подорож не тільки однієї людини, а й сім’їЗа ознакою рухливості туризм ділиться на стаціонарний і кочовийЦе досить умовний поділ, оскільки туризм, по-перше, обов’язково пов’язаний з переміщенням з місця проживання в місце відпочинку, а по-друге, туристи навіть в так званих місцях відпочинку відрізняються великою рухливістюПри визначенні стаціонарного туризму підкреслюється, що в даному випадку подорож здійснюється заради перебування на певному курортіДо стаціонарних форм туризму належать лікувальний туризм і окремі види оздоровчо-спортивного туризмуКочовий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебуванняСтупінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсівНаприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів для пішого і, тим більше, стаціонарного туризмуБагато видів рекреації мають сезонний характер в силу як природних, так і соціально-економічних причинПерш за все сезонність знижує рентабельність експлуатації рекреаційної інфраструктури, створює «піки» і «провали» в зайнятості трудових ресурсів і завантаженні сфери обслуговування і транспортуТак, зайнятість в приморських рекреаційних районах в зимові місяці знижується в 3-4 рази в порівнянні з липнем-серпнемБільшість людей намагається відпочивати влітку, в сонячний періодСонце, таким чином, виступає найсуттєвішим об’єктивним фактором сезонностіІз зростанням тривалості відпусток проявляється тенденція поділу відпустки на дві частиниСезонність в рекреації пояснюється тим, що промислові підприємства і заклади виробили такий ритм роботи, який передбачає надання відпустки більшості робітникам і службовцям саме протягом літаТакий же ритм має і система освітиРяд видів рекреації, особливо лікувально-курортного типу, має цілорічний характер, хоча і тут спостерігається нерівномірність рекреаційного потокуЗа характером використовуваних транспортних послуг туризм поділяється на автомобільний (індивідуальний), автобусний, авіаційний (рейсовий або чартерний), залізничний, теплохідний (морський, річковий, озерний) Умови лікувально-оздоровчої рекреаціїПутівки на оздоровлення в пансіонатах і оздоровчих комплексах профспілкового туризмуРеалізація державної молодіжної програми відпочинкуДинаміка розвитку агротуризмуВизначення тематики та виду екскурсіїОтправить свою хорошую работу в базу знаний простоИспользуйте форму, расположенную нижеРекреаційна діяльність — управлінські та економічні заходи, що спрямовані на використанні вільного часу для оздоровчої, лікувальної та культурної діяльностіНайчастіше в основі класифікації рекреаційної діяльності лежать: мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування в певному місці рекреанта, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять і т.дЗа характером використовуваних транспортних засобів рекреаційна діяльність поділяється на автомобільну (індивідуальна), автобусну, авіаційну (рейсова і чартерна), залізничну, теплохідну (морська, річкова, круїзна) Маршрутну, прогулянкову і спортивну, промислово-прогулянкову, купально-пляжну, водно-спортивну, водно-прогулян¬кову, підводне плавання, риболовлю, мисливську, гірськолижну, альпінізмЛікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязіУ відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікуванняВ залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікуванняОздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішоюВеликою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинокВідпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м’яч на пляжі, водні лижіПрогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природиМаршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагаліВін може бути спортивним і любительськимЗа характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірськийВеликого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так і спортивнийЦі види включають водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт і т.дЯк правило, ці види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах морів, озер і річокДо інших видів туризму долучаються підводний спортивний туризм, археологічний підводний туризм, риболовний туризм, полювальний туризм, гірськолижний туризм, альпінізмКожен з цих видів має свої особливості і поширення в різних регіонахПізнавальна рекреаціяПізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занятьОднак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним «споживанням» культурних цінностей, т.боглядом культурно-історичних пам’яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об’єктамиПоділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний є важливим в методичному відношенні, оскільки служить основою при вивченні структури відпочинку і використання вільного часу для рекреаційної метиДиференційований таким чином вільний час дозволяє розглянути рекреаційну діяльність за періодичністю і територіальною ознакоюВикористання щоденного вільного часу і повсякденна рекреація безпосередньо пов’язані з житлом і міським середовищем та їх просторовою організацієюЩотижнева рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об’єктівВикористання щорічного вільного часу пов’язане з розміщенням рекреаційних об’єктів курортного типуВиходячи з наведеної диференціації вільного часу, виділяють рекреацію всередині населеного пункту; щоденну у вихідні дні -приміську (місцеву); щорічну в період відпусток і канікул (може бути внутрішньо-районною, загальнодержавною, міжнародною.)За характером організації рекреація ділиться на регламентовану (або сплановану) і самодіяльнуРегламентована, або, як вона часто називається, планова, рекреація — це подорож і перебування за точним, раніше оголошеним регламентомРекреанти забезпечуються комплексом послуг згідно з попередньо придбаною путівкою на певний термінПід самостійною неорганізованою рекреацією розуміють самостійну подорож рекреанта, не пов’язаного будь-якими взаємними обов’язками з рекреаційними закладамиЗа кількістю учасників розрізняють індивідуальний і груповий туризмПід індивідуальною розуміють подорож не тільки однієї людини, а й сім’їЗа ознакою рухливості туризм ділиться на стаціонарний і кочовийЦе досить умовний поділ, оскільки туризм, по-перше, обов’язково пов’язаний з переміщенням з місця проживання в місце відпочинку, а по-друге, туристи навіть в так званих місцях відпочинку відрізняються великою рухливістюПри визначенні стаціонарного туризму підкреслюється, що в даному випадку подорож здійснюється заради перебування на певному курортіДо стаціонарних форм туризму належать лікувальний туризм і окремі види оздоровчо-спортивного туризмуКочовий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебуванняСтупінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсівНаприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів для пішого і, тим більше, стаціонарного туризмуБагато видів рекреації мають сезонний характер в силу як природних, так і соціально-економічних причинПерш за все сезонність знижує рентабельність експлуатації рекреаційної інфраструктури, створює «піки» і «провали» в зайнятості трудових ресурсів і завантаженні сфери обслуговування і транспортуТак, зайнятість в приморських рекреаційних районах в зимові місяці знижується в 3-4 рази в порівнянні з липнем-серпнемБільшість людей намагається відпочивати влітку, в сонячний періодСонце, таким чином, виступає найсуттєвішим об’єктивним фактором сезонностіІз зростанням тривалості відпусток проявляється тенденція поділу відпустки на дві частиниСезонність в рекреації пояснюється тим, що промислові підприємства і заклади виробили такий ритм роботи, який передбачає надання відпустки більшості робітникам і службовцям саме протягом літаТакий же ритм має і система освітиРяд видів рекреації, особливо лікувально-курортного типу, має цілорічний характер, хоча і тут спостерігається нерівномірність рекреаційного потокуЗа характером використовуваних транспортних послуг туризм поділяється на автомобільний (індивідуальний), автобусний, авіаційний (рейсовий або чартерний), залізничний, теплохідний (морський, річковий, озерний)Важливою складовою туристської діяльності в Україні є соціальний туризмЦе організація змістовного оздоровлення та відпочинку широких верств населення за найнижчими доступними цінами, зорієнтованими лише на потреби відновлення матеріальної базиУпродовж останніх років розвитком соціального туризму опікуються чимало структур, об’єднань, підприємств і організацій різних форм власності та відомчого підпорядкуванняОднак найповніше і найефективніше соціальний туризм знаходить свій прояв у межах профспілкової системи, більшість підприємств і організацій якої входять до закритого акціонерного товариства з туризму та екскурсій «Укрпрофтур»ЗАТ «Укрпрофтур» є найбільшим в Україні туристичним об’єднаннямУ його складі діють 77 власних туристських господарств (готелів, туристсько-оздоровчих комплексів, пансіонатів, туристських баз і таборів) загальною місткістю близько 20 тисліжко-місць; 80 бюро подорожей та екскурсій та інші підрозділиЗа період 1953 — 2000 ppтуристсько-екскурсійні підприємства й організації профспілок України надали послуги більш як 115 млн туристів і 800 млн екскурсантівОсновними напрямами діяльності підприємств ЗАТ «Укрпрофтур» на сучасному етапі є оздоровлення у власних господарствах, організація транспортних туристських подорожей по Україні, екскурсійне обслуговування усіх верств населення, надання автотранспортних послуг та послуг підприємств громадського харчування, а також інші види діяльностіВсього перелік послуг, які надає система профспілкового туризму, становить близько 30 найменуваньЗ метою оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, насамперед дітей, товариством реорганізовано частину туристських закладів у пансіонати з лікуванням і туристсько-оздоровчі комплекси, що поряд з активним відпочинком надають лікувальні послугиУсі вони мають ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право надання медичних послугСтворено лікувальну базу, укомплектовано штат медичного персоналу, підготовлено склади лікарських препаратів тощоДля оздоровлення дітей широко використовуються мінеральні води, рослинні препарати, екологічно чисті продукти харчування, розроблено оздоровчі пішохідні маршрутиВсього в системі ЗАТ «Укрпрофтур» нині діє понад 20 лікувально-оздоровчих закладівЗа період 1993 — 2000 ppу туристських підприємствах профспілок оздоровлено понад 500 тисосіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕСПутівки на оздоровлення в пансіонатах і оздоровчих комплексах профспілкового туризму найдешевші серед закладів такого профілю інших відомств, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1997 р№ 835 як заклади лікування та відпочинку дітейМайбутнє кожної держави — це її підростаюче поколінняДіти й підлітки становлять 21,5 %, або близько 11 млн чол., загальної кількості населення УкраїниВиходячи з цього, постає потреба вироблення системного підходу до проведення молодіжної політики, сприяння духовному й фізичному розвитку підростаючого покоління, виховання у нього почуття громадської свідомості та патріотизмуДержавна туристична адміністрація України, інші міністерства та відомства реалізують державну молодіжну політику в контексті виконання загальнодержавної програми «Молодь України»Значна увага приділяється оздоровленню та відпочинку цієї категорії населення країниТак, упродовж 2000 рв різних типах оздоровчих закладів усіх форм власності відпочивали понад 3 млн дітей і підлітків, близько 40 тисшколярів і студентів здійснювали туристські подорожі за кордонКрім того, екскурсійні послуги надано 3,5 млн дітей та підлітківСеред туристських підприємств, які спеціалізуються на молодіжному туризмі, найбільшим залишається AT «Супутник-Україна»Незважаючи на те що система ринкових відносин зруйнувала монополію «Супутника» на цей вид туризму, він є одним з провідних у цій сферіУ системі «Супутника» близько 40 підрозділів, які працюють в усіх регіонах країни, укомплектовані професійними кадрами і мають власну матеріальну базу: у Києві — готель «Мир», у Луганську — «Дружба», в Одесі — «Юність», туристські комплекси в Запорізькій та Черкаській областях, молодіжний центр «Верховина» в Закарпатській області, власний автобусний паркAT «Супутник-Україна» має всі можливості для якісного обслуговування дітей та молоді на туристських маршрутах України і відпочинку та оздоровлення молоді за кордономЗ цією метою підготовлено низку спеціалізованих програм, наприклад «Президентський клас», «Т.ГШевченко — великий син українського народу», пізнавальні екскурсійні програми в Києві та в усіх обласних центрах УкраїниВодночас матеріальна база, що перебуває під юрисдикцією різних міністерств і відомств, не використовується в повному обсязі, а цільові кошти зі спеціалізованих джерел фінансування, які виділяються з державного бюджету для відпочинку та оздоровлення дітей і молоді, не завжди використовуються за призначеннямРинкові відносини витіснили екскурсійні програми для школярів та студентівТури по Дніпру стали доступними хіба що для іноземцівУ зв’язку з цим конче потрібні координація діяльності всіх міністерств і відомств, проведення протекціоністської (передусім фінансової) політики з боку державиЦе насамперед упровадження спеціалізованих навчальних туристських програм залежно від вікових та освітніх особливостей дітей і молоді, виконання програми оздоровлення та фізичного загартування підростаючого поколінняСільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнахНе є винятком і УкраїнаХарактерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населенняАдже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам’ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажання — взяти участь у сільськогосподарських роботахЦей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становищеЗа агротуризмом в Україні велике майбутнєЯскравою ілюстрацією може бути 3-річний досвід становлення сільського туризму на Жовківщині, зокрема на Жовківському РозточчіУ 70 — 80-х ppце була в основному база відпочинкуЯк і в інших рекреаційних районах, у цей період сільські жителі реалізували відпочиваючим домашні продукти і дари лісуРазом з тим у 90-ті ppінтерес до цього регіону зростає з погляду релігійного (Крехівський монастир), екологічного (заповідник і національний парк) та міжнародного (близькість до Польщі) туризмуСаме на цей період припадає занепад рекреаційних баз на РозточчіТому ініціатива громадських організацій і місцевих органів щодо розвитку осередків сільського туризму виявилась досить актуальноюБуло створено Жовківський осередок туризму з п’ятьма базовими пунктами (Жовква і чотири розтоцьких села)На початок 2000 рвін налічував 20 сільських садиб, що могли одночасно обслуговувати до 90—100 чолОбов’язковим елементом розвитку сільського туризму на Жовківщині були заняття й тренінги з організаторами туризму та власниками садибУ 1999 рвпродовж першого туристського сезону було прийнято 45 осіб з різних регіонів України, в тому числі учасників Всеукраїнського семінару з сільського туризму (травень 1999, Жовква)Окремі акції організовувались для туристських груп гостей з Польщі й Канади — сільські фестиниВідроджуються запрошення шкільних груп з різних регіонів України для ознайомлення з природою, історією та культурою цього краюЖовківський досвід ілюструє можливість розвитку на територіях, де існують багаті природні й культурні туристські ресурси, сільського туризму, який синтезує в собі кілька напрямів туризму (відпочинковий, пізнавальний, активний), а полем його реалізації є сільська місцевість та довкілля, що її оточуєВодночас розвиток цього виду туризму в нашій країні відбувається досить спонтанноСтворена в Україні в 1996 рСпілка сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму об’єднує 14 регіональних осередків, які ведуть облік сільських господарів, що готові приймати відпочиваючих, проводять освітньо-правову та інформаційну роботу, допомагають у просуванні турпродукту сільських господарів на туристський ринокНайактивніше такі осередки діють в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській та Полтавській областяхСеред проблем розвитку сільського (зеленого) туризму найголовнішою є визначення правового статусу цього виду діяльностіНа спільному засіданні Колегії Держкомтуризму та Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (16 жовтня 1999 p., Ужгород) розглядалося питання розробки важелів стимулювання розвитку сільського (зеленого) туризму в УкраїніБуло прийнято рішення про опрацювання спільно з Міністерством аграрної політики України та Спілкою сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму пропозицій до проекту Закону України «Про особисте підсобне господарство»Вважається за доцільне віднесення діяльності з приймання та обслуговування туристів і відпочиваючих на базі особистих підсобних господарств до підсобної діяльності сільського населенняУкраїнський сільський туризм може стати візитною карткою нашої держави на міжнародному туристському ринку, про що свідчить бажання іноземців познайомитись з історичним та природним потенціалом УкраїниТематика й види екскурсій, які можна проводити і в сільській місцевості, дуже різноманітніАдже не тільки в містах відбувалися визначні історичні події, жили відомі діячі суспільного й культурного життя, будувалися визначні спорудиДо найпоширеніших видів екскурсійної діяльності в сільській місцевості належать краєзнавчіЦі екскурсії охоплюють як природу, так і історію, етнографію, архітектуру місцевості, життєписи видатних осіб, які народилися або жили тутОсновою для підготовки екскурсій у сільській місцевості можуть стати матеріали краєзнавчих і меморіальних музеїв, як державних, так і тих, що працюють на громадських засадах (у школах або при клубах)Саме працівники й активісти цих осередків організовують і проводять пошукову, методичну та екскурсійну роботу в сільській місцевостіВосени 1999 рбуло видано перший каталог «Сільські садиби Гуцульщини», яким скористалися сотні сімей (українців та іноземних громадян, які працюють в Україні), що на новорічні та різдвяні свята обрали саме такий вид відпочинкуНа початку 2000 рвийшов у світ довідник-каталог «Відпочивайте в українському селі», де зібрано адреси господарств з різних регіонів України, які готові прийняти гостейУ межах вітчизняної туристичної галузі чітко визначився окремий вид діяльності — оздоровчо-спортивний туризмЦей унікальний сегмент туризму виник на самодіяльних засадах з ініціативи туристів-аматорівВін поєднує в собі спорт і відпочинок, виховує патріотизм і національну самосвідомістьОздоровчо-спортивний туризм має не лише велике соціальне значення, а й економічну ефективністьФахівці підрахували, що людина, яка активно займається оздоровчо-спортивним туризмом, щороку заощаджує для державного бюджету кошти, еквівалентні майже 400 долСША (виплати з фонду соціального страхування на лікування, непрацездатність, оздоровлення тощо), тоді як держава витрачає на це лише 1 долСША за рікЗ розпадом СРСР і здобуттям Україною незалежності колишня система управління туризмом була зруйнованаВеличезні проблеми, пов’язані з економічною кризою, перебудовою системи управління державою, не могли не позначитися і на спортивно-оздоровчому туризмі, який на перших порах втратив свою популярність у суспільствіОднак історія оздоровчо-спортивного туризму свідчить, що масовим цей рух стає лише за умови стабільної економічної ситуації, коли створені порівняно достатні матеріальні умови життя та забезпечене зростання реальних доходів населенняВідсутність державного фінансування призвела до того, що структури управління оздоровчо-спортивним туризмом, які існували раніше, в основному припинили свою діяльністьОрганізацією, що взяла на себе функції координації діяльності оздоровчо-спортивного туризму, є Міжнародна туристсько-спортивна спілка (МТСС)Вона була створена в 1990 рна громадських засадах і є правонаступницею Управління самодіяльного туризму при Центральній раді по туризму та екскурсіяхЧленами МТСС є країни СНД і Балтії, у тому числі й УкраїнаОсновні напрями роботи МТСС — координація загальної стратегії розвитку спортивно-оздоровчого туризму в країнах СНД і Балтії, створення єдиного правового туристського простору; розробка загальних нормативних документів для держав —членів співдружності країн СНД і Балтії, створення міжнародних туристських маршрутів; проведення міжнародних ярмарків туристських послугУкраїну як дійсного члена МТСС представляє Туристична спортивна спілка (ТСС), створена одночасно з МТСС (грудень 1990 p.)Ця громадська організація працює на основі затвердженого статуту і має на меті об’єднання зусиль членів Спілки та координацію їх діяльності щодо сприяння розвитку спортивно-оздоровчого туризму в УкраїніНа кінець 1990-х ppтакі організації, як Харківська обласна ТСС, Вінницька ТСС, Дніпропетровська ТСС, Федерація спортивного туризму республіки Крим, Одеський обласний спортивно-туристський клуб «Одеса», Севастопольський клуб туристів, Миколаївський клуб мандрівників, AT «Гірський клуб», Донецький обласний клуб туристів і «Гірська спілка» мОдеси входять до складу МТСС як дійсні члениУ 1991 рбуло укладено Угоду про співробітництво в галузі туризму країн СНД, створення єдиного правового туристського простору, застосування єдиної міжнародної системи класифікації та стандартизації туристських послугДля розвитку цієї угоди МТСС розробила й ухвалила на основі Загальної декларації прав людини, Міжнародної хартії фізичного виховання (ЮНЕСКО), Хартії туризму та Кодексу туриста (ВТО) «Міжнародну хартію спортивного туризму» з 10 статейУ ній, зокрема, сказано, що спортивний туризм як всеохоплююча форма оздоровчого, спортивного, пізнавального туризму та мандрівок є найефективнішим напрямом сучасного розвитку світового туризмуХарактерною ознакою спортивно-оздоровчого туризму є різноманітність форм і багатоваріантність програм його організації та розвитку: спортивні походи, чемпіонати, змагання, експедиції тощоЗагальна доступність спортивно-оздоровчого туризму сприяє масовій участі людей, особливо молоді, у природничо-пізнавальних походах, експедиціях та інших туристських акціях з активними засобами пересування на маршрутахТуристські організації, що прийняли хартію, зобов’язалися активно взаємодіяти з громадськими організаціями, парламентськими та урядовими органами країн СНД і Балтії у розвитку оздоровчо-спортивного туризму; допомагати спортивним туристським групам здійснювати спортивні походи територією своєї країни; сприяти становленню єдиного туристського простору, максимальному спрощенню паспортно-візових, митних та інших формальностей для переміщення туристів по території країни; не допускати дискримінації щодо вибору маршруту походу і мандрівки; захищати довкілля й туристське середовище, пам’ятки історії та культури; проводити профілактичні роботи для запобігання нещасним випадкам і гарантування безпеки туристів22 — 23 лютого 1997 ру Києві відбувся IX конгрес МТССРішенням конгресу було схвалено проект концепції єдиного туристського простору (ЄТП) для країн СНД і Балтії, створено Міжнародну федерацію спортивного туризму — громадську структуру, покликану безпосередньо здійснювахи практичні заходи, спрямовані на розвиток спортивного туризму на цьому просторіОсновні положення цієї концепції розроблені на принципах, що відповідають Міжнародній хартії спортивного туризму і забезпечують безумовну доступність проведення категорійних спортивних походів та подорожей на туристсько-рекреаційній території держав СНД і БалтіїВідповідно до положень Міжнародної хартії спортивного туризму та вищезгаданої концепції більшість членських організацій МТСС (у тому числі українських) прагнуть застосувати єдиний підхід для оцінки спортивної, суддівської, інструкторської та інших видів кваліфікації туристів за допомогою створення сучасної нормативної та вдосконалення вже існуючої бази спортивно-оздоровчого туризмуРозроблено та затверджено «Правила змагань зі спортивного туризму» і «Єдину спортивну класифікацію»На сьогодні в Україні сформовано висококваліфікований кадровий корпус працівників оздоровчо-спортивного туризму, а також громадського активуОрганізаційними та методичними центрами розвитку оздоровчо-спортивного туризму є туристські клуби та секціїДіє спеціалізована контрольно-рятувальна службаУпродовж останніх років в Україні організовано і проведено низку національних та міжнародних заходів з різних видів оздоровчо-спортивного туризмуТак, на Міжнародній олімпіаді зі спортивного туристського багатоборства, що відбулася в Криму, команди України посіли перші місця з гірського та велосипедного туризму Величко.ВОрганізація рекреаційних послугРОЗДІЛ 1ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГТема 1Рекреаційна діяльність як різновид економічної діяльності1.2Згідно з чинним Класифікатором видів економічної діяльності рекреаційна діяльність може бути визначена як процес об’єднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції і послуг, на основі використання певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів і т.дСтруктурно види економічної діяльності рекреаційного комплексу за класифікаційними рівнями можуть бути представлені чотирма секціями, чотирма розділами, п’ятьма групами, сім’ю класами і одним підкласомЧасова відмінність між екскурсіями і туризмом досить ясна: все, що займає в рекреаційній діяльності менше 24 годин — екскурсії, решта -туризмІнша класифікація розглядає відпочинок як тривалу категорію (лікувальний, оздоровчий, спортивний та пізнавальний туризм) або короткочасну категорію- мета подорожі, — характер організації, — правовий статус, — тривалість подорожі, — перебування рекреанта в певному місці, — сезонність, — характер пересування рекреанта, — вік рекреанта, — активність занять і т- лікувальна — направлена на відновлення здоров’я людини, — пізнавальна — направлена на розвиток духовного потенціалу особистості, — спортивна — направлена на розвиток фізичних сил людиниЗа суспільної функції і технології розрізняють: Лікувально-курортна рекреація розрізняється за основними природними лікувальних факторів-клімат, грязі, мінеральні водиУмови лікувально-курортної рекреації повинні строго відповідати медико-біологічним нормамОздоровча та спортивна рекреація найбільш різноманітнаВеликою популярністю у всьому світі користується пляжно-купальний відпочинокКрім того, сам відпочинок біля води і на воді включає різноманітні рекреаційні заняттяТак, прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає прогулянки на повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів та ягід, морських дарів і т.дЗа характером подоланих перешкод він поділяється на рівнинний і гірський Він тісно пов’язаний з пізнавальним і краєзнавчим туризмомЗа характером використовуваних способів пересування він може бути пішохідним, моторизованим і т.дРізний і радіус його дій, місцевий, регіональний, державнийВеликий розвиток отримав водний туризм, як прогулянковий, так і спортивнийЦі види туризму сполучаються з пляжно-купальним туризмомВсе більш популярним стає підводний спортивний туризм з метою фотополювання і підводного полювання на морських тваринВін включає в себе елементи пізнавального туризму (наприклад, археологічний підводний туризм)Досить велика чисельність любителів рибальського та мисливського туризмуОсобливо широке поширення набувають фото- і кіноохота, націлені не на матеріальне збагачення, а на відпочинок на природі і реалізують пізнавальні форми туризмуМисливський туризм — один з найдорожчих видів іноземного туризму (наприклад, сафарі)Широкий розвиток сьогодні отримали гірсько-лижний туризм і альпінізмПізнавальна рекреаціяПізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занятьОднак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним споживанням культурних цінностей: огляд культурно-історичних пам’яток, визначних пам’яток, ознайомлення з новими районами, містами, країнами, з їх етнографією, економікою, культурою, природою і т.дСвоєрідне місце в міжнародному та внутрішньому туризмі займають конгресовий туризм, виставки, ярмарки, спортивні змагання, фестивалі та паломництво до святих місцьЦі заходи викликають досить значні туристські потокиРозподіл вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденне, щотижневе і щорічне є важливим у методичному відношенні, оскільки слугує основою при вивченні структури рекреації та використання вільного часу в рекреаційних ціляхДиференційований таким чином вільний час дозволяє розглядати рекреаційну діяльність з точки зору періодичності та територіальних ознакВикористання щоденного вільного часу безпосередньо пов’язане з житлом і міським середовищем Щотижнева рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об’єктів і дачВикористання щорічного вільного часу пов’язане з розміщенням рекреаційних об’єктів курортного типу Відповідно, виділяють рекреацію усередині населеного пункту, місцеву щотижневу (приміську — уїк-енд), щорічну регіональну, державну або міжнароднуЗа кількістю учасників розрізняють індивідуальний (включаючи сімейний) і груповий туризмВелике значення має такий показник, як щільність соціальних контактів, що виражається числом рекреантів на одиницю площі Прагнення до максимального самоти може бути названо відцентровим, а до максимальних контактам — доцентроваЗа ознакою рухливості туризм ділиться на стаціонарний і кочовийПри виділенні стаціонарного туризму підкреслюється, що в даному випадку подорож здійснюється заради перебування на якому-небудь курортіДо стаціонарних форм туризму відносяться лікувальний туризм і окремі види оздоровчо-спортивного туризмуКочовий туризм передбачає постійне пересування, зміна місця перебуванняУ зв’язку з цим матеріально-технічна база туризму все більше тяжіє до дорігРекреаційне господарство розширюєтьсяПри цьому в рекреаційній галузі посилюється територіальний поділ праціБагато видів рекреації мають сезонний характерСезонність породжує багато соціально-економічних проблем (піки і провали) Клімат і погода виступають найсуттєвішими і об’єктивними чинниками сезонностіСезонність також залежить від сформованих у людей стереотипівВідпустки надаються в основному влітку, так само як і канікули в освітніх установах, тому люди прагнуть поїхати відпочивати в період з червня по вересеньЛише санаторно-курортні заклади мають цілорічний характер обслуговування але і тут сезонність (хоча і в меншій мірі) теж має місцеЗа характером використаних транспортних послуг туризм поділяється на автомобільний, автобусний, авіаційний, залізничний, теплохідних (морський, річковий та озерний)За правовим статусом туризм поділяється на національний (внутрішній) та міжнародний (іноземний)Міжнародний туризм підрозділяється на активний і пасивний, в залежності від його впливу на платіжний баланс країниДля кожної країни подорож її громадян в інші держави називається пасивним туризмом, а приїзд іноземців — активним туризмомЗа тривалістю перебування міжнародний туризм ділиться на короткостроковий і тривалийЯкщо тривалість туристичної подорожі становить не більше трьох діб, його відносять до короткострокового туризму, а якщо більше трьох діб — до тривалогоРекреаційні потреби реалізуються в певних видах рекреаційної діяльності, під якою розуміють діяльність у вільний час, спрямовану на відновлення і розвиток психічних, фізичних і духовних сил людиниВідновні функції (психофізіологічні) включають харчування, сон, рухВони виконують функції простого відновлення психофізіологічних параметрівФункції розвитку (духовно-інтелектуальні) включають оздоровлення, пізнання, спілкуванняВиди рекреаційної діяльності мають певну кількість способів реалізації, званими рекреаційними заняттямиСереда сукупності занять, здійснюваних у процесі рекреаційної діяльності, можна виділити власне рекреаційні заняття (купання, піші прогулянки, збирання грибів та ягід і т.д.), відмінні від задоволення повсякденних фізіологічно необхідних потреб (сон, харчування)Заняття рекреаційно-оздоровчого типу набагато більш різноманітніСюди входять прогулянки, купання, повітряні та сонячні ванни, ігри, збирання грибів та ягід, полювання, пасивний відпочинок і т.дРекреаційно-спортивні заняття спрямовані переважно на розвиток фізичних сил людини, а рекреаційно-пізнавальні заняття — на духовний розвиток людиниБагато видів рекреаційних занять в реальній ситуації комбінуютьсяРекреант може свідомо протягом певного відрізку часу комбінувати рекреаційні заняттяОчевидно, що чим більше суміщень, тим ефективніше протікає рекреаційна діяльність, оскільки при цьому в одиницю часу задовольняється більше рекреаційних потребСтійка комбінація повторюваних рекреаційних занять за певний відрізок часу отримала назву циклу рекреаційної діяльностіЖиттєві цикли рекреаційної діяльності проявляються у чергуванні видів і форм рекреації, географічних районів і т.дЦикли рекреаційної діяльності можна розрізняти і по їх суспільної функції і технології (лікувальні, оздоровчі, спортивні та пізнавальні)Різноманітність, комбінування і циклічність рекреаційних занять безпосередньо залежать від властивостей рекреаційних територій та їх організаціїРізноманітності занять має відповідати різноманітність рекреаційних ресурсівКомбінування і циклічність також можливі при наявності різноманітних ресурсів на певній територіїЕлементарні рекреаційні заняття (ЕРЗ) є внутрішньо цілісна, однорідна, не роздільна на технологічні компоненти рекреаційна діяльністьЕлементарні рекреаційні заняття служать основою для програм відпочинку, конструювання циклів рекреаційних занятьЗа даними зарубіжних соціологів, число ЕРЗ подвоюється кожні 10 років, до початку XXI стїх налічувалося вже понад 80 тисвидівКожне з ЕРЗ може бути віднесено до класу лідируючих або «ведених», в залежності від того, чи є воно цільовим заняттям з позиції рекреаційних функцій- цільові ЕРЗ, що є головним мотивом рекреаційної діяльності; — додаткові ЕРЗ, не реалізують основну мету рекреації, але вносять різноманітність у цикл рекреаційних занять, оживляючі його, — супутні ЕРЗ, що не дають специфічного рекреаційного ефекту, але необхідні за фізіологічними і технологічним обмеженнямЕлементарні рекреаційні заняття в рамках одного циклу у певної взаємозалежностіЗ цих позицій їх характеризують: взаємозамінність (альтернативність), тобто можливість без видимого збитку для цілей рекреації замінити одне ЕРЗ на інше взаємозумовленість, тобто певна послідовність ЕРЗ з фіксацією їх тривалості та інтенсивності в циклі рекреаційних занять протипоказане тобто несумісність деяких ЕРЗ між собою в даний відрізок часуНайважливішою характеристикою ЕРЗ є аттрактивність рекреаційної діяльності — індивідуальна або групова привабливість занять рекреаційною діяльністю та їх поєднаньІнтенсивність рекреаційної діяльності свідчить про рівень задоволення рекреаційних потребКонкретні види діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил індивіда, своєю послідовністю утворюють комбінації добового, тижневого, річного та життєвого циклів рекреаційної діяльностіВони розрізняються за можливостями здійснювати ті чи інші рекреаційні дії в одиницю часу, що і визначає їх інтенсивністьТуризм є самим інтенсивним видом рекреаційних занять, оскільки в одиницю часу здатний задовольнити максимум рекреаційних потреб людини1) програма відпочинку, що дозволяє на основі поведінкових можливостей і зразків реалізовувати певні рекреаційні цілі, мотивації і домагання в конкретних умовах; 2) взаємозалежне і взаємообумовлене поєднання ЕРЗ, що виникає на базі провідного (основного) заняттяКожна людина самостійно, частіше не усвідомлено, конструює цикли рекреаційних занять виходячи з власних уявлень про корисність елементарних занять, їх аттрактивності, величини рекреаційного часу, звичок, моди, цін на послуги та товари, своїх доходів та інших факторівНайчастіше самостійно організована діяльність слабо відповідає рекреаційним потребамЦикли рекреаційних занять повинні задовольняти двом головним вимогам: корисність і індивідуальна привабливість (аттрактивність)Цикли рекреаційних занять формуються з оптимальних сполучень ЕРЗ, відповідних поняттю «рекреаційний режим», і утворюють ієрархію: добові, тижневі, річні та життєві ЦрзПри моделюванні циклів рекреаційних занять в якості основних розглядаються різні типи відносин, а саме: взаємодоповнюваність -можливість використання деяких рекреаційних занять тільки в комплекті, в певній пропорціїВиходячи з цього визначають включення і послідовність деяких додаткових рекреаційних занять взаємозамінність -можливість альтернативного використання різних видів рекреаційної діяльності, а також альтернативи для даного виду діяльностіВідносини взаємозамінності надзвичайно важливі в організації туристської діяльності для досягнення оптимальних параметрів циклів рекреаційних занятьВони визначають можливості не тільки моделювання, але й вибору туристом циклу рекреаційної діяльностіРекреація необхідна як з точки зору індивіда, так і з позиції держави, яка для свого розвитку має подбати про відтворення продуктивних сил суспільства Таким видом рекреаційної діяльності, як відновлення здоров’я, займається санаторно-курортна індустрія, яка базується на використанні природних лікувальних гідромінеральних і ландшафтно-кліматичних ресурсівОсобливість курортної практики полягає в тому, що вона поєднує в собі безліч функцій профілактичне оздоровлення населення, я лікування та реабілітацію хворих анімаційний-дозвільну діяльність1) компенсаторно-розширеного відновлення фізичних сил людини, здійснюваного в щоденному лікуванні в санаторії-профілакторії, 2) розширеного відновлення фізичних сил і здоров’я в процесі санаторного лікування під час відпусткиСанаторно-курортне лікування та реабілітація з використанням комплексу природних та переформованих лікувальних факторів є високоефективним медичним напрямкомЗ одного боку, поліпшення здоров’я рекреанта створює передумови для підвищення якості рекреаційної діяльностіЗ іншого боку, проведені на курорті заходи щодо організації повноцінного відпочинку рекреантів призводять до підвищення емоційної та фізичної активності, сприяючи тим самим більшої ефективності проведених лікувальних заходів, анімаційно-досугова діяльність на курортах є самостійним і дуже важливим розділом курортної діяльностіЗдійснювана в умовах курортів, тобто спеціалізуються на відновній діяльності місцевостях, що володіють комплексом природних і техногенних факторів, вона має також дуже високою ефективністю в зв’язку з великою щільністю рекреаційних занятьУ висвітлення проблематики класифікації рекреаційної діяльності вагомий вклад здійснили: ОБейдик (2001), ОСтаровойтенко (2002),Кифяк (2003), ОЛюбіцева (2005), ОТопчієв (2005), ЛМармуль, ОСарапіна (2006), ТСокол (2006), ЛКобанець (2007), ММальська,Худо (2007), МРутинський, ОСтецюк (2008) та інКласичною сьогодні є класифікація за наступними ознаками: за характером використаних транспортних засобів, за ступенем рухливості, за кількістю учасників, за віковою ознакою, за характером організації, за сезонністю, за територіальною ознакою, з а тривалістю, за правовим статусом, за характером використання рекреаційних ресурсів, за головним мотивом рекреації (табл.1.1)Таблиця 1.1 Ознака Види рекреаційної діяльності За характером використовуваних транспортних засобів Автомобільна (індивідуальна), автобусна, авіаційна (рейсова і чартерна), залізнична, теплохідна (морська, річкова, круїзна) За ступенем рухливості — Стаціонарна — Кочова За кількістю учасників — Індивідуальна — Групова За віковою ознакою — Дитяча — Доросла — Змішана За характером організації — Регламентована (планова) — Самодіяльна: організована, неорганізована За сезонністю — Цілорічна — Сезонна: літня, зимова За територіальною ознакою — Приміська (місцева) — Внутрирайонна (загальнодержавна) — Міжнародна За тривалістю — Короткочасна — Тривала За правовим статусом — Національна (внутрішня) — Міжнародна (іноземна) За характером використання рекреаційних ресурсів — Кліматолікувальна, бальнеологічна, грязелікувальна — Маршрутна, прогулянкова і спортивна, промислово-прогулянкова, купально-пляжна, водно-спортивна, водно прогулянкова, підводне плавання, риболовля, мисливська, гірськолижна, альпінізм — Натуралістична, культурно-історична За головним мотивом рекреації — Лікувальна — Оздоровча і спортивна — Пізнавальна має не тільки наукове, але й практичне значенняВона структурує знання, надає змогу глибше зрозуміти сутність рекреації і туризму, допомагає розв’язати ряд проблем розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства, визначити попит на окремі види рекреаційно-туристичних послуг, розрахувати внесок, який забезпечує рекреаційно-туристична галузь у виробництво внутрішнього валового продуктуЗапитання для самоконтролю1Які основні поняття і історія виникнення рекреації? 2Що собою являє рекреація як вид людської діяльності, які її основні функції і тенденції розвитку в світі? 3Що собою являє вільний час, структура, які його властивості і як воно використовується в цілях рекреації? 4Що таке рекреаційна діяльність, які її види, як використовується рекреаційний потенціал? 5Що таке рекреаційні заняття, які розрізняють групи і типи рекреаційних занять? 6Як формуються цикли рекреаційної діяльності? 7Які рекреаційні технології використовуються в умовах курортної практики? 8Назвіть і охарактеризуйте основні функції рекреаційної діяльності9Що таке рекреаційні заняття і на які типи вони поділяються? 10Визначте поняття «цикл рекреаційної діяльності»Як розрізняють цикли рекреаційної діяльності за їх тимчасової і громадської функцій? 11У чому полягає головний критерій територіальної організації рекреаційної діяльності?

12Основні тенденції в еволюції рекреаційної діяльності в зв’язку зі зміною структури рекреаційних потреб13На яких підставах найчастіше здійснюють класифікацію рекреаційної діяльності? 14Дайте характеристику видів рекреаційної діяльності, що виділяються: а) за головним мотивом рекреації; б) за характером використання рекреаційних ресурсів; в) за правовим статусом і тривалістю; г) за територіальною ознакою, ритміці і характером організації; д) за віковою ознакою, числом учасників і тіснотою соціальних контактів; е) за ступенем рухливості і характером використаних транспортних засобів Швидко зростає роль і вага рекреаційної діяльності, як складної виробничої галузі специфічних товарів та послуг, які покликані задовольняти відповідні духовні і матеріальні потреби людейЕкономічна сутність рекреаційних послуг полягає у її двоїстості – крім суто матеріальної (внутрішній та міжнародний туризм) складової, прямий економічний ефект від якої можна визначити на основі відповідної фінансової звітності, вона має також нематеріальну складову (відновлення робочої сили) яка сьогодні, в умовах постіндустріальної економіки, має значно більшу вагу ніж перша складоваРекреація – один з видів раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення, туризму який проявляється шляхом повного відтворення фізичних, моральних та креативних сил людиниВ умовах постіндустріальної економіки, в якій найбільш цінним є ефективне використання інтелектуальних ресурсів, підвищення їх якості та потенціалу, дуже складним завданням є визначення ефективності вкладень у розвиток рекреаційного комплексу, які повертаються за рахунок підвищення продуктивності робочої силиЦе відбувається через втрату прямого причинно-наслідкового зв’язку між дією та результатом, оскільки система стає з детермінової ймовірнісноюТому дуже актуальним є питання розробки стратегії розвитку рекреаційного комплексу, складовою якої повинна бути методика визначення ефективності вкладень.Нова економіка впевнено стає в наш час не стільки «information economy», тобто економікоою, яка заснована на інформації, скільки «knowledge economy», тобто економікою, яка заснована на знаннях та враженняхНайважливішим ресурсом сучасного суспільства є не інформація як відносно об’єктивна сутність, а знання, тобто інформація, засвоєна людиною й не існуюча поза його свідомістюСаме цей «суб’єктивний» характер сучасної економіки й визначає деякі нові тенденції, які ще недавно могли б здатися фантастичнимиМи живимо у економіці вражень і завданням економістів є допомога менеджерам знайти своє місце у цій економіці шляхом формування вражень, супроводження трансформацій або масова персоналізація будь якої економічної пропозиціїВ умовах планової економіки в Україні за радянських часів рекреаційний потенціал економіки розглядався лише у межах створення послуг та у межах використання щорічних відпусток робочої силиЗа радянських часів вважалося, що щорічної відпустки, яка проведена у санітарно-курортному закладі цілком достатньо для відновлення потенціалу трудових ресурсівПоширеними були також заходи відновлення потенціалу трудових ресурсів у приміських базах відпочинку на вихідні дніВважалося, що відновлення потенціалу трудових ресурсів у щоденному та щотижневому циклах не слід приділяти дуже значної увагиГалузь надання рекреаційних послуг як бізнес була відносно розвинута тільки для надання послуг для іноземців, була дуже обмежена та ставила на мету отримання валютних надходжень.В умовах ринкової економіки існують протиріччя між отриманням прибутку від рекреаційної діяльності суб’єктами підприємницької діяльності та необхідністю створення та підтримки інфраструктури такої діяльності, а також відновлення рекреаційних ресурсів, які є ресурсами спільного використання і велика кількість яких формувалася протягом столітьБезумовно, що ці ресурси є джерелом отримання надходжень від рекреаційної діяльностіАле оскільки грошові потоки надходять, як правило, від надання послуг, то створення та підтримка інфраструктури і відновлення стану та рекреаційних можливостей об’єктів фінансуються з державного та місцевих бюджетівРозглянемо детальну структуру рекреаційної діяльностіНайчастіше в основі класифікації рекреаційної діяльності лежать: мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування в певному місці рекреанта, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять і т.дЗа характером використовуваних транспортних засобів Автомобільна (індивідуальна), автобусна, авіаційна (рейсова і чартерна), залізнична, теплохідна (морська, річкова, круїзна) За ступенем рухливості — Стаціонарна — Кочова За кількістю учасників — Індивідуальна — Групова За віковою ознакою — Дитяча — Доросла — Змішана За характером організації — Регламентована (планова) — Самодіяльна: організована, неорганізована За сезонністю — Цілорічна — Сезонна: літня, зимова За територіальною ознакою — Приміська (місцева) — Внутрірайонна (загальнодержавна) — Міжнародна За тривалістю — Короткочасна — Тривала За правовим статусом — Національна (внутрішня) — Міжнародна (іноземна) За характером використання рекреаційних ресурсів — Кліматолікувальна, бальнеологічна, грязелікувальна — Маршрутна, прогулянкова і спортив­на, промислово-прогулянкова, купально-пляжна, водно-спортивна, водно прогулян­кова, підводне плавання, риболовля, мисливська, гірськолижна, альпінізм — Натуралістична, культурно-історична За головним мотивом рекреації — Лікувальна — Оздоровча і спортивна — Пізна­вальнаЛікувально-курортна рекреація поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязіУ відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікуванняВ залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікуванняОздоровча і спортивна рекреація є найрізноманітнішоюВеликою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинокВідпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м’яч на пляжі, водні лижіПрогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природиМаршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагаліВін може бути спортивним і любительськимЗа характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірськийВеликого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так і спортивнийЦі види включають водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт і т.дЯк правило, ці види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах морів, озер і річокДо інших видів туризму долучаються підводний спортивний туризм, археологічний підводний туризм, риболовний туризм, полювальний туризм, гірськолижний туризм, альпінізмКожен з цих видів має свої особливості і поширення в різних регіонахПізнавальна рекреаціяПізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занятьОднак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним «споживанням» культурних цінностей, т.боглядом культурно-історичних пам’яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об’єктамиПоділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний є важливим в методичному відношенні, оскільки служить основою при вивченні структури відпочинку і використання вільного часу для рекреаційної метиДиференційований таким чином вільний час дозволяє розглянути рекреаційну діяльність за періодичністю і територіальною ознакоюВикористання щоденного вільного часу і повсякденна рекреація безпосередньо пов’язані з житлом і міським середовищем та їх просторовою організацієюЩотижнева рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об’єктівВикористання щорічного вільного часу пов’язане з розміщенням рекреаційних об’єктів курортного типуВиходячи з наведеної диференціації вільного часу, виділяють рекреацію всередині населеного пункту; щоденну у вихідні дні -приміську (місцеву); щорічну в період відпусток і канікул (може бути внутрішньо-районною, загальнодержавною, міжнародною, рис2.1.)Рис2.1Умовна відповідність між періодами вільного часу і вибором рекреаційних просторів 1 — щоденний відпочинок; 2 — щотижневий відпочинок; 3 — щорічний відпочинокЗа характером організації рекреація ділиться на регламентовану (або сплановану) і самодіяльнуРегламентована, або, як вона часто називається, планова, рекреація — це подорож і перебування за точним, раніше оголошеним регламентомРекреанти забезпечуються комплексом послуг згідно з попередньо придбаною путівкою на певний термінПід самостійною неорганізованою рекреацією розуміють самостійну подорож рекреанта, не пов’язаного будь-якими взаємними обов’язками з рекреаційними закладамиЗа кількістю учасників розрізняють індивідуальний і груповий туризмПід індивідуальною розуміють подорож не тільки однієї людини, а й сім’їЗа ознакою рухливості туризм ділиться на стаціонарний і кочовийЦе досить умовний поділ, оскільки туризм, по-перше, обов’язково пов’язаний з переміщенням з місця проживання в місце відпочинку, а по-друге, туристи навіть в так званих місцях відпочинку відрізняються великою рухливістюПри визначенні стаціонарного туризму підкреслюється, що в даному випадку подорож здійснюється заради перебування на певному курортіДо стаціонарних форм туризму належать лікувальний туризм і окремі види оздоровчо-спортивного туризмуКочовий туризм передбачає постійне переміщення, зміну місця перебуванняСтупінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсівНаприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів для пішого і, тим більше, стаціонарного туризмуБагато видів рекреації мають сезонний характер в силу як природних, так і соціально-економічних причинПерш за все сезонність знижує рентабельність експлуатації рекреаційної інфраструктури, створює «піки» і «провали» в зайнятості трудових ресурсів і завантаженні сфери обслуговування і транспортуТак, зайнятість в приморських рекреаційних районах в зимові місяці знижується в 3-4 рази в порівнянні з липнем-серпнемБільшість людей намагається відпочивати влітку, в сонячний періодСонце, таким чином, виступає найсуттєвішим об’єктивним фактором сезонностіІз зростанням тривалості відпусток проявляється тенденція поділу відпустки на дві частиниСезонність в рекреації пояснюється тим, що промислові підприємства і заклади виробили такий ритм роботи, який передбачає надання відпустки більшості робітникам і службовцям саме протягом літаТакий же ритм має і система освітиРяд видів рекреації, особливо лікувально-курортного типу, має цілорічний характер, хоча і тут спостерігається нерівномірність рекреаційного потокуЗа характером використовуваних транспортних послуг туризм поділяється на автомобільний (індивідуальний), автобусний, авіаційний (рейсовий або чартерний), залізничний, теплохідний (морський, річковий, озерний)Структурні одиниці рекреаційної діяльності Зміст структурних одиниць рекреаційної діяльності Різновид рекреаційної діяльності Рекреаційна споживча діяльність Рекреаційна господарська діяльність Рекреаційна управлінська діяльність Суб’єкт діяльності Рекреанти Рекреатори Управлінці Об’єкт діяльності Фізичні, психічні, духовні якості та особливості рекреантів; природні, природно-технічні, соціально-економічні рекреаційні ресурсиФізичні, психічні, духовні якості та особливості рекреантів; природні, природно-технічні, соціально-економічні рекреаційні ресурсиВідносини та зв’язки, що виникають між суб’єктами та об’єктами рекреаційної діяльності Мета діяльності Задоволення потреби у відтворенні та розвитку фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних сил, витрачених в процесі діяльності Отримання економічної вигоди від своєї діяльності; відтворення, реабілітація, розвиток фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних сил людини, витрачених в процесі виробництваРегуляція і координація рекреаційної діяльності Засоби діяльності Рекреаційні ресурси та послуги Рекреаційні ресурси, матеріально-технічна база рекреаційного господарства Нормативно-правова база рекреації Дії Споживання рекреаційних послуг, відпочинок Надан ня рекреаційних послуг Регуляція, координація Результат Задоволення потреби у відпочинку; відтворення, реабілітація, розвиток власних фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних силПрибуток від своєї діяльностіСталий розвиток галузіЗ цієї точки зору заслуговує на увагу підхід.Павлова та Л.Черчик, які об’єднують рекреаційну діяльність, як діяльність з надання рекреаційних послуг та реалізації рекреаційних потреб, так і діяльність самих рекреантів в єдиний рекреаційний процес, під яким розуміють процес відтворення, реабілітації, відпочинку, оздоровлення, розвитку рекреантів [37,.6]Цей підхід вдало ілюструє двобічність самого процесу, розділяє суб’єктів діяльності, уточнює, про діяльність якого з них йде моваСумніви викликає лише вибір термінології, так як всі три терміни: «рекреаційна діяльність», «реалізація рекреаційних потреб» і «рекреаційний процес», — вирвані з контексту вказаної праці, можуть успішно вживатись як синонімиЗгідно аналізу таблиці 1.1 можна зробити висновок щодо сутності рекреаційної діяльності, під яким надалі розумітиметься процес складної взаємодії між її суб’єктами та об’єктами, що виникає з приводу рекреаційного відтворення населення 1В рамках поняття «рекреаційна діяльність» об’єднуються 3 інші: «рекреаційна споживча діяльність», «рекреаційна господарська діяльність» та «рекреаційна управлінська діяльність», — що вживаються на позначення активності, відповідно, рекреантів, рекреаторів та органів управління рекреаційною діяльністюПри відносній спільності об’єкту, мети та результатів вищезазначених суб’єктів рекреаційної діяльності, структура кожного з її різновидів має істотні відмінностіТак, суб’єктом рекреаційної споживчої діяльності є рекреанти, метою діяльності яких є відпочинок, в ході якого відбувається відтворення та розвиток їх особистих фізичних, психічних та духовних якостейРекреанти досягають даної мети в процесі реалізації різноманітних циклів рекреаційної діяльності [21,7-20], використовуючи при цьому різноманітні рекреаційні ресурси безпосередньо або за допомогою суб’єктів рекреаційної господарської діяльностіСуб’єктом рекреаційної господарської діяльності є рекреатори (табл1.1), об’єктом — рекреаційні ресурси та відпочиваючі, пріоритетною метою — отримання економічної вигоди від своєї діяльності, засобом — види рекреаційних послуг, які охоплюють різноманітні цикли рекреаційних занять, діями — заходи з їх реалізації, результатом — отриманий прибутокОсобливої уваги заслуговує розгляд структури рекреаційної управлінської діяльностіЇї суб’єктами є представники керівних органів різних ієрархічних рівнів, що здійснюють загальне або спеціальне управління рекреаційною діяльністюВідносини між реалізаторами та споживачами рекреаційних послуг, а також взаємозв’язки між рекреаційним господарством та іншими галузями економіки, суспільством і природою, що виникають в процесі рекреаційної діяльності, потребують взаємоузгодження, координації та регуляції, що і є наряду із забезпеченням умов ефективного рекреаційного відтворення основною метою суб’єктів рекреаційної управлінської діяльностіОстання реалізується за допомогою нормативно-правової бази рекреаціїРезультатом рекреаційної управлінської діяльності є забезпечення сталого розвитку галузі, що є кроком до забезпечення сталого розвитку суспільства в ціломуРекреаційна діяльність — збірне поняття, вона об’єднує кілька споріднених видів занять: санаторно-курортну, туристичну, культурно-розважальну та фізкультурно-оздоровчу діяльностіТака класифікація видів рекреаційної діяльності є найбільш загальноприйнятою і її, за деякими відхиленнями, приймає більшість вчених, хоча вона не позбавлена певних недоліківТак як основною законодавчо визнаною характеристикою туристичної діяльності є «тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування» [43,.15], то ця діяльність має охопити санаторно-курортну та частину культурно-розважальної і фізкультурно-оздоровчої діяльності, у той же час відпочиваючі санаторно-курортної зони можуть з однаковим успіхом займатись, скажімо, культурно-розважальною і фізкультурно-оздоровчою діяльністюТаким чином, межі між цими видами рекреаційної діяльності є досить умовнимиПитання про розмежування рекреаційної і туристичної діяльності в контексті дозвілля досі залишається відкритим у вітчизняних і зарубіжних наукових колахОстаннім часом з’явилась стійка тенденція щодо відмежування туристичної від інших видів рекреаційної діяльності з огляду на її зростаюче значенняСамим вдалим, на нашу думку, є підхід до співвідношення рекреаційної та туристичної діяльності в контексті дозвілляХолла [73,.6], який враховує особливості різних циклів занять, що входять до їх складу (додаток А)Таким чином, різниця між туристичною та іншими видами рекреаційної діяльності лише у суб’єктах рекреаційної господарської діяльності та управління, а також характері та видах споживаних послуг: рекреаційна діяльність, пов’язана із переміщенням за межі населеного пункту постійного проживання на термін більший, ніж 24 години, класифікується як туризм, а усі види туризму, окрім ділового, можуть бути визначені як види рекреаційної діяльностіТаким чином, рекреація і туризм — два суспільних явища, які перетинаються, але не повністю охоплюють одне іншеТакий погляд на співвідношення рекреації і туризму має суто теоретичне значення, а на практиці вони майже не розмежовуються1) Економічна функція рекреаційної діяльності полягає в розширеному відтворенні робочої сили, підвищенні продуктивності праці, збільшенні фонду робочого часуРекреація сприяє розвитку сфери обслуговування населення, вирівнюванню рівня розвитку районів, раціональному, науково-обґрунтованому використанню природних багатств краю3) Соціально-культурна функція полягає в пізнанні навколишнього світу, спілкуванні людини з природоюВона знаходить відображення в рості творчої активності, розширенні кругозору, покращенні психологічного клімату в трудових колективахУсі три функції рекреації тісно пов’язані між собою і виражаються у збільшенні національного прибутку і загальному підвищенні соціально-економічної ефективності суспільного виробництваРекреаційна діяльність проявляється у вигляді конкретних рекреаційних занять чи циклівЗа функціональними особливостями і цілями рекреаційна діяльність класифікується на види: лікувально-профілактична, оздоровча, спортивна, утилітарна, пізнавальнаВ минулі роки недостатньо враховувалось соціальне та наукове значення природно-заповідних територій, їх роль в екологічному вихованні населення здійснені рекреації тощоВ зв’язку з розвитком природно-заповідної справи назріла необхідність її правового обґрунтування і затвердженняЗакон «Про природно-заповідний фонд України», що прийнятий Верховною Радою 16.06.1992 року і визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення цінних і унікальних природних комплексів та об’єктівУ вступній частині Закону наголошено, що природно-заповідний фонд України становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреа­ційну та іншу цінність і виділенні з метою збереження природної різномані­тності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілляУ зв’язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання щодо якого встанов­люється особливий режим охорони, відтворення і використанняЗакон України «Про природно-заповідний фонд України» складається з одинадцяти розділів, а саме: XI.Міжнародне співробітництво в галузі охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фондуКоротка характеристика розділів Закону В першому розділі Закону йдеться про класифікацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ)Визначено правові засади функціонування територій та об’єктів ПЗФ та їх форми власностіЗаконом визначені категорії територій та об’єктів природно-за­повідного фонду: · природні заповідники, біосферні заповідники, національні при­родні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ят­ки природи, заповідні урочища (природні території та об’єкті); · ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-па­м’ятки садово-паркового мистецтва (штучно створені об’єкти)Природні та біосферні заповідники, національні природні парки належать до територій природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значенняРегіональні ландшафтні парки є природоохорон­ними установами місцевого чи регіонального значенняЗалежно від міри екологічної та наукової цінності заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть бути загальнодержавного або місцевого значен­няЗаповідні урочища мають статус територій природно-заповідно­го фонду місцевого значенняВ спеціальній статті наголошується на основних засобах збереження територій та об’єктів ПЗФ, що забезпечується шляхом· додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні всіх видів діяльності на територіях і об’єктах ПЗФ (господарської, уп­равлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядку­вання, проведення екологічних експертиз); · встановлення підвищеної відповідальності за порушення режи­му їх охорони та використання, а також за знищення та пошко­дження заповідних природних комплексів та об’єктів; · проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сферіВизначено, що території та об’єкти ПЗФ, за умови додержання вимог законодавства, можуть використовуватися у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та рекреаційних і освітньовиховних цілях, а також для потреб моніторингу довкілляВстановлені види використання, а також господарська діяльність на територіях та об’єктах ПЗФ можуть здійснюватися лише за умови, що вони не суперечать їх цільовому призначеннюВ другому розділі «Управління в галузі організації, охорони та використання ПЗФ» вказується, що спеціально уповноваженим державним органом у цій галузі є Міністерство екології та природних ресурсів УкраїниУправління територіями та об’єктами ПЗФ, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та орган­ізаціями, у віданні яких перебувають ці території та об’єктиОкремо визначено участь об’єднань громадян в управлінні територіями та об’єктами ПЗФВ третьому розділі Закону дано визначення режиму територій та об’єктів ПЗф — це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об’єктів, характер допустимої діяльності в них порядок охорони, використан­ня і відтворення їх природних комплексівЦей режим визначається.з урахуванням класифікації та цільового призначення територій та об’єктів пзфВ четвертому розділі подано завдання охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фондуДля забезпечення необхідного режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів та запобігання негативного впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зониЇх розміри визначаються відповідно до цільового призначення заповідних територій та об’єктів на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіяхЦі питання висвітлені в четвертому розділі закону, П’ятий розділ закону — науково-дослідні роботи на територіях та об’єктах природно-заповідного фондуВони проводяться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використан­ня природних ресурсів та особливо цінних об’єктівОсновною формою узагальнення науково-дослідних робіт на територіях та об’єктах ПЗФ, є їх Літопис природи, матеріали якого використовуються для оцінки стану довкілля, розробки заходів щодо його охорони, ефективного використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпекиНа території заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, де не створені спеціальні наукові підрозділи, дослідження організовують­ся природними заповідниками, біосферними заповідниками, націо­нальними природними парками, ботанічними садами та дендро­логічними парками загальнодержавного значення, розташованими у цих регіонахКоординацію наукових досліджень на територіях та об’єктах при­родно-заповідного фонду України здійснює Академія наук України разом з Міністерством охорони навколишнього природного середо­вища УкраїниНавчально-виховна робота учбових закладів на територіях та об’єк­тах природно-заповідного фонду проводиться на основі угод, укладе­них з їх адміністраціями чи підприємствами, установами та організаці­ями, у підпорядкуванні яких перебувають вказані території та об’єктиВ шостому розділі Закону «Економічне забезпечення організацій функці­онування природно-заповідного фонду» йдеться про економічне обґрунтування і оцінку територій та об’єктів ПЗФ, фінансування заходів щодо заповідних об’єктів, а також про екологічні фонди об’єктів ПЗФ, тощоПорядок створення й оголошення територій та об’єктів ПЗФ обумовлюється в сьомому розділі ЗаконуЗокрема тут сказано, що підготовка і подання клопотань про організацію територій та об’єктів ПЗФ можуть здійснюватися органами Міністерства екології та природних ресурсів України, науковими установами, природоохоронни­ми громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємства­ми, установами, організаціями та громадянамиКлопотання подається в органи Міністерства екології та природних ресурсів України і має містити обґрунтування необхідності створення заповідного об’єкту певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об’єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріалРішення про створення територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення приймаються президентом України, місцевого значення — обласни­ми радамиВосьмий розділ Закону регламентує державний кадастр територій та об’єктів ПЗФТут визначено, що державний кадастр ПЗФ є системою необхідних і достовірних відомостей про природні, наукові, правові та інші характеристики територій та об’єктів, що входять до складу ПЗФВін ведеться з метою оцінки складу та перспективи розвитку ПЗФ, їх стану, організації охорони, й ефективного використання, планування наукових досліджень, розміщення продуктивних сил тощоДержавний кадастр ПЗФ містить відо­мості про правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики цих територій та об’єктів, їх природоохорон­ну, наукову, освітню, виховну, рекреаційну та іншу цінністьВ цьому ж розділі викладено порядок ведення кадастру територій та об’єктів ПЗФВизначено, що кадастр ведеться Міністерством екології та природних ресурсів України за рахунок державного бюджетуВ дев’ятому розділі Закону «Охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду» визначено принципи організації охорони ПЗФ, склад і повноваження відповідних служб, також йдеться про державний та громадський контроль на природоохоронних територіях та об’єктахЗокрема сказано, що охорона територій і об’єктів ПЗФ де є адміністрації, покладаються на служби їх охорони, що створюються у складі цих адміністраційОхорона територій та об’єктів інших категорій ПЗФ покладається на підприємства, установи та організації у віданні яких вони перебуваютьДержавний контроль за додержанням заповідного режиму здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України та іншими спеціально уповноваженими органами, громадський контроль здійснюється відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони довкілляВідповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд висвітлено в десятому розділі ЗаконуТут зокрема сказано, що ці порушення тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, визначено особливості застосування відпові­дальності, та вказані види порушень, за скоєння яких винні притягуються до відповідальностіЗаключний, одинадцятий розділ Закону — «Міжнародне співробітництво в галузі охорони, і використання територій та об’єктів, природно-заповідного фонду» розкриває основні форми співробітництва — з цією метою розробля­ються і реалізуються міжнародні наукові та науково-технічні програми, забезпечується обмін науковою інформацією, створюються на суміжних територіях заповідні об’єкти та території, організовується спільна підготовка науковців і фахівців, еколого-виховна та видавнича діяльністьПрийняття Закону «Про природно-заповідний Фонд України» забезпечує збереження заповідних територій —унікальних та цінних об’єктів як націо­нального надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення і використання на рівні світових стандартівУкраїна розглядає свій природно-заповідний фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною і це підтверджується чинним законодавствомЗакону України «Про курорти» держава здійснює регулювання санаторно-курортної галузі УкраїниСанаторно-курортна галузь в Україні має визначатись, як складова частина державної політики, що є важливим розділом національної системи охорони здоров’я, дозволяє цілеспрямовано і ефективно здійснювати профілактику захворювань і відновлювальне лікування хворих, проводити їх реабілітаціюМіністерством охорони здоров’я України здійснюються відповідні дії, спрямовані на розвиток санаторно-курортної галузіЗаконом України «Про курорти» визначено, що санаторно-курортна галузь є освоєною природною територією на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороніПриватизація санаторно-курортних закладів що знаходяться на територіях курортів державного значення та спеціальних санаторно-курортних закладів (дитячих, кардіологічних, пульмонологічних, гінекологічних, для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для лікування хворих на туберкульоз, хворих з травмами і хворобами спинного мозку і хребта) що знаходяться на курортах місцевого значення забороняєтьсяПриватизація інших санаторно-курортних закладів здійснюється за умови збереження їх профілюУвага до проблем організації санаторно-курортної справи зумовлена негативними тенденціями в стані здоров’я населення, у т.чдітей і підлітків, високим рівнем інвалідності громадян, епідемії туберкульозуРазом з тим, санаторно-курортний потенціал країни знаходиться в стані хаотичного розвиткуОцінка сучасного використання мінеральних вод, лікувальних грязей, інших природних лікувальних ресурсів може бути проведена на підставі моніторингу цих корисних копалинРезультати досліджень дадуть змогу створити кадастр природних лікувальних ресурсівЦе, у свою чергу, буде базисним матеріалом опрацювання прогнозних оцінок перспективності природних лікувальних ресурсівРозвиток інфраструктури санаторно-курортної галузі (транспорт, зв’язок, комунальне господарство) потребує розв’язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов’язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища санаторно-курортної галузіЗавдання стосовно реалізації державної політики щодо розвитку санаторно-курортної галузі в Україні повинні бути реалізовані на основі Загальнодержавної програм розвитку санаторно-курортної галузі України на період до 2017 рокуЗ огляду на зазначене, Міністерством охорони здоров’я України розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку санаторно-курортної галузі на період до 2017 року»2Цілі і завдання прийняття пропонованого актаМетою прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку санаторно-курортної галузі на період до 2017 року» є схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку санаторно-курортної галузі на період до 2017 року, що визначить напрямок розвитку санаторно-курортної галузі України шляхом реалізації відповідних заходів Загальнодержавній програм розвитку санаторно-курортної галузі на період до 2017 року3Оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілейВ розробленій МОЗ Концепції є розділ «Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів» в якому запропоновано 3 варіанта забезпечення подальшого розвитку санаторно-к посилення ролі держави в системному розвитку санаторно-курортної сфери з одночасним формуванням державно-приватного партнерства і забезпечення на цих засадах збереження та ефективного використання природних лікувальних ресурсів, курортних територій відновлення та розвиток інфраструктури санаторно-курортної сфериРозв’язання проблем на основі обраного варіанта передбачається шляхом здійснення заходів щодо формування високоефективного санаторно-курортного комплексу, на основі забезпечення раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення якості санаторно-курортних послуг, розбудови санаторно-курортної інфраструктури; розвитку кадрового потенціалу санаторно-курортної галузі, формування привабливого санаторно-курортного іміджу держави забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в санаторно-курортній сфері, розроблення та впровадження ефективної моделі державного управління в санаторно-курортній галузі Перспективи розвитку туризму у містах Тернопільської областіКласификація рекреаційної діяльностіФормування туристичної атрактивності та моделі розвитку туристичних містIсторико-культурні об’єкти у містах Тернопільської областіПочаївська лавра та її головна святиняРесурсний потенціал туризму ТернопільщиніОтправить свою хорошую работу в базу знаний простоИспользуйте форму, расположенную нижеПодобные документыСутність гастрономічного туризмуПриродно-географічні чинники функціонування й розвитку туристичної сфери Херсонської обл., аналіз її сучасного стануПроблеми розвитку гастрономічного туризмуПропозиції щодо удосконалення цієї галузі в Херсонській облПередумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреаціїОсновні проблеми розвитку галузіЛіцензовані суб’єкти туристичної діяльностіСанаторно-курортний та готельний комплексСтан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіонуЗагальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціалІсторико-культурні ресурси Івано-Франківської областіАналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-ФранківщиніАналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької областіКультурні пам’ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрутиПроблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризмуРозвиток пізнавального туризму в УкраїніЗагальна характеристика пунктів маршрутуДетальний опис програми туру по замкам Тернопільської області, визначення кілометражуРозробка рекламної стратегіїРозрахунок вартості та документальне оформлення туруОпис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризмуПриродні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілляПроблеми і перспективи розвитку туризмуВплив на рекреаційне господарствоХарактеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінкиПередумови формування рекреаційного господарства Київської областіПриродні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єктиОсновні види туризму Поняття рекреаційної діяльності1Бевз Г.М., Герасим Г.З., Кашуба Л.МОрганізація рекреаційних заходів в системі соціальної роботи: Навч.-методичПосібник– Львів: ПАІС, 2006– 1324Ільїна О ТуризмРекреаційна географія: Поняття і терміни Луцький ін-т розвитку людини відкритого міжнародного ун-ту розвитку людини “Україна”– Луцьк: Терен, 2004– 102Рекреаційна діяльність – організація виробництва, надання рекреаційних послуг, забезпечення цього процесу необхідними умовами, що здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали право займатися такою діяльністю в порядку, визначеному законодавством з метою отримання прибутків чи виконання соціального замовлення на госпрозрахункових умовахРекреаційні послуги – послуги із забезпечення і відновлення здоров’я, задоволення культурних, інтелектуальних потреб, підтримання духовного і фізичного розвитку особи, нормальної життєдіяльності споживача, що мають споживчу вартість і виступають товаромОтже, рекреаційна послуга – це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовільнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо• обладнання (засоби розміщення, харчування рекреантів, спортивні споруди, приміщення для відпочинку тощо)Таке обладнання в рекреаційному центрі визначає кількість послуг, які там можуть надаватися; • доступність, яка залежить від розвитку транспортної мережі, стану доріг, віддаленості рекреаційного центру від великих населених пунктівПід рекреаційною діяльністю розуміється будівництво, реконструкція, експлуатація об’єктів туристської індустрії, об’єктів, призначених для санаторно-курортного лікування, медичної реабілітації і відпочинку громадян, а також туристська діяльність і діяльність по розробці родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей і інших природних лікувальних ресурсів, їх видобуванню і використанню, зокрема діяльність по санаторно-курортному лікуванню і профілактиці захворювань, медичної реабілітації, організації відпочинку громадян, промисловому розливу мінеральних водРекреаційні потреби можна визначити як індивідуальні, групові і суспільні вимоги до умов відновлення продуктивних сил людини при даному рівні розвитку продуктивних сил і характері виробничих відносинРекреаційні потреби реалізуються в певних видах рекреаційної діяльності, під якою розуміється діяльність у вільний час, направлена на відновлення і розвиток фізичних, психічних і духовних сил людиниСтруктура діяльності людини у вільний час не менш складна, ніж в робочийШвидше, навіть складніша, оскільки в робочий час технологія і організація виробництва жорстко обмежують свободу вибору в діяльності людиниУ вільний же час він має більшу свободу підсвідомого або свідомого вибору способу відновлення силВідновні функції (психо-фізіологічні) включають: харчування, сон, рухВони виконують функції простого відновлення психо-фізіологічних параметрівФункція розвитку (духовно-інтелектуальні) включають: оздоровлення, пізнання, спілкування Історія розвитку рекреаційної діяльності (Курсова робота) В нас є багато безкоштовних курсових робіт та рефератів про Історія розвитку рекреаційної діяльності (Курсова робота)Також, ми маємо широкий вибір безкоштовних наукових робіт та рецензій книгВи можете переглянути нашу колекцію курсових робіт або скористатися нашим пошукомІсторія розвитку рекреаційної діяльності (Курсова робота) Історія розвитку рекреаційної діяльності в світі ЗМІСТ Вступ РОЗДІЛ І Теоретико-методичні основи розвитку рекреаційної діяльності 1.1 Основні поняття рекреаційної діяльності 1.2 Розділ ІІ Передумови та чинники розвитку рекреаційної діяльності в Україні 2.1 Історичні аспекти розвитку рекреаційної діяльності в Україні 2.2 Основні чинники формування рекреаційних потреб Розділ ІІІ Тенденції та перспективи розвитку рекреаційної діяльності в Україні Висновки Список використаних джерел Додатки1.1 Основні поняття рекреаційної діяльності Рекреаційна діяльність безпосередньо впливає на економіку регіону а держави через споживання рекреаційних послугОпосередкований вплив рекреації проявляється у стимулюванні попиту на такі види економічної діяльності, як транспорт, зв’язок, готельне і ресторанне господарство, роздрібна торгівля, харчова промисловість, фінанси і страхуванняЗавдяки цьому покращується економічна ситуація в регіоні та державі, створюються додаткові робочі місця на постійній та сезонній основіРегіон та держава загалом отримують додаткові вигоди від притоку капіталу, зокрема вкладень коштів у розвиток інфраструктури регіону вітчизняними і іноземними інвесторами у результаті посилення зацікавлення з їхнього бокуРекреаційна діяльність — діяльність людини у вільний час, здійснювана з метою відновлення фізичних сил людини і характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесуЖиттєдіяльність людини ділиться на 2 групи: робочий та позаробочий (вільний) часОстанній витрачається на задоволення біологічних потреб, домашню працю, і рекреаційну діяльністьАспекти вільного часу: 1Хронологічний — вивчення кількості вільного часу2Структурний — обумовлюється ритмами життєдіяльності (добові, тижневі, річні) суб’єкта, що розташовує вільним часомЩоб в ідеалі використовувати ці ритми, необхідне створення спільної інтеграціїБажаєте далі читати це есе?