мова і професія юриста кацавець

Ігри 2006 року через торент про 2 світову війну професія і мова кацавець юриста тату з іменем злата.

Мова і професія. Мова нації — універсальна система, яка є національною душею кожного народу, його світом, духовністю. Актуальним сьогодні є розширення сфер функціонування української мови, адже це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, який допомагає людині жити, має велике значення для всіх. Оскільки мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, його галузями та процесами, з соціальними відносинами, отже, вона — елемент соціальної сфери. У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Основними критеріями професіональності е знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією. Науково-технічний прогрес, зокрема комп’ютеризація усіх галузей науки й техніки, перебудова соціально-економічної й політичної систем в Україні насичують мову сучасними поняттями, термінами, зумовлюють динаміку творення нових власне українських слів і запозичення іншомовних, здебільшого англійських. Разом із зростанням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються й вимоги до їхньої мови. У зв’язку з поширенням використання української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, соціально-політичною лексикою.

Знати мову своєї професії — вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху.

Знання мови — один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки вона виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови своєї професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах. Одним із найголовніших лексичних масивів професійної мови є термінологія. Слова «термін, термінологія» походять від імені латинського божества меж і кордонів — Термінуса. Термін — це слово чи словосполучення, що вживається для точного вираження поняття у різноманітних галузях знань. Термінологія є надзвичайно динамічним шаром лексики, 90 % нових слів становлять терміни. За статистичними даними мовознавців, лише в хімії використовують 2 млн термінів. Створюються терміни засобами власної мови, запозичуються або конструюються з власне українських та іншомовних складників. Так, наприклад, від загальновживаних слів стіл, шафа, ваги шляхом додавання прикметників із термінологічним значенням утворюються нові поняття лабораторний стіл, сушильна шафа, аналітичні ваги. o системністю (кожен термін належить до певної терміно-системи або коли входить до кількох терміносистем, то в кожній з них має своє значення); o наявністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); o відсутністю експресивного забарвлення, суб’ективно-офіційних відтінків значення; o стилістичною нейтральністю. Кожна галузь науки оперує своїми термінами, що становлять суть термінологічної системи певної науки. У складі термінологічної лексики маємо такий поділ термінів: 1. Загальнонаукові, тобто ті, що використовуються в різних галузях науки й належать до наукового стилю в цілому. Наприклад: еквівалент, експеримент, проблема, прогресувати, теорія. 2. Спеціальні, тобто закріплені за певними науковими дисциплінами. Серед них розрізняють: o історичні (палеоліт, середньовіччя, нова історія, епоха тоталітаризму); o мовознавчі (крапка, іменник, лексика, синтаксис); o літературознавчі (ямб, хорей, роман, драма, епітет, метафора); o філософські (апейрон, діалектика, буття, свідомість, екзистенціалізм); o математичні (плюс, знаменник, сума, прямокутник, гіпотенуза); o ботанічні (хлорофіл, цитрусові, розоцвіті); o медичні (ін’єкція, аспірин, бронхіт, ефералган, фтизіатрія) тощо. 3. Технічні (наприклад, конвеєр, статор, самоскид, метрополітен, відвантажу вач). В українській мові є багато термінів, які в різних галузях науки позначають різні поняття. Наприклад, термін «гіпербола» в математиці означає «графік функції у = -, а у літературознавстві — стилістичну фігуру перебільшення («Я тобі тисячу разів казав!»). Це потрібно враховувати під час написання наукової праці, щоб забезпечити однозначність і точність вислову. Тому до вживання термінів ставляться такі вимоги: 1. Терміни повинні вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі.

Кожен термін має лише одне значення у певній науці. Використовуючи той чи інший термін, фахівець повинен дотримуватися правил утворення похідних від нього форм. Так, наприклад, не можна від терміна «кабель» утворити дієслово «кабелювати»; слід говорити «прокладати кабель»» 4. Якщо певний термін, ужитий у тексті документа або наукової праці, викликає сумнів, то слід перевірити його написання чи тлумачення за словником. Отже, головне правило, якого потрібно дотримуватися при вживанні термінів: використовувати у тексті лише ті терміни, значення яких можете впевнено пояснити. У неофіційному професійному мовленні можливо також вживати професіоналізми. Професіоналізми — слова та словосполучення, характерні для мови людей певних професій. Оскільки їх використовують на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми є неофіційними (а отже, експресивно забарвленими) синонімами до термінів. Професіоналізми широко використовуються літераторами з метою створення професійного колориту, відтворення певного професійного середовища у своїх творах. У межах одного колективу, підприємства, відомства може виникати безліч нових професіоналізмів, які творяться шляхом словоскладання, префіксації та суфіксації. -їсть (пливучість, в’язкість, стійкість); -ат (ректорат, деканат, преципітат); -ація (абревіація, фіксація); -аж, -ент (монтаж, кілометраж, фактаж).

Такі професіоналізми з’являються здебільшого в усному мовленні.

На письмі, зокрема діловому, вживання таких слів небажане. Проте вони суттєво поширені в художній творчості, де їх використовують з метою мовної характеристики персонажів, відтворення мовного колориту різних професійних груп, емоційного увиразнення мовлення. Нейтральність термінології та емоційно-експресивне забарвлення професіоналізмів — межа, яка відокремлює ці лексичні масиви наукової (ділової) та художньої (розмовної) лексики. Стилі мови, які поєднуються в межах професійного спілкування, характеризуються домінуванням одних частин мови й меншим використанням інших. Як уже було зазначено раніше, для наукового стилю властиве поширене використання іменників і прикметників, меншою мірою застосовуються дієслівні форми. Однак у мові офіційно-ділового стилю прикметник не є переважаючою частиною мови, а натомість посилюється роль дієслова як засобу забезпечення лаконізму викладу та вираження дій, які треба виконати згідно з документом. У мові професійного писемного спілкування, зокрема в науковому стилі, велике значення мають іменники зі значенням речовинності, застосовувані для називання речовини, яка не підлягає обрахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру (хліб, картопля, шовк, пшениця, нафта). Родові форми іменників у професійному мовленні також різняться залежно від стилю, в якому їх ужито. Особливо це стосується назв осіб за професією та родом занять. Офіційно назви посад, професій — це іменники чоловічого роду, тому в наукових працях (у дослідженнях персоналій) та ділових паперах слід уживати саме їх. Застосування форм жіночого роду — ознака текстів художнього, публіцистичного та розмовного стилів. Наприклад: учитель — учителька, касир — касирка, лаборант — лаборантка, лікар — лікарка, фізик — фізичка, працівник — працівниця, викладач — викладачка, артист — артистка. Залежні від назв професій слова узгоджуються у формі чоловічого роду. Специфіка вживання прикметників у професійному мовленні передбачає усвідомлене використання правильних форм утворення ступенів порівняння (вищого та найвищого), правильне написання складних прикметників і узгодження в одному реченні прикметників різних розрядів — якісних, відносних і присвійних. Ні в науковому, ні в офіційно-діловому стилі мовлення не можна обійтися без числівника. Ця частина мови потребує спеціального оформлення в текстах обох стилів.

Наприклад, однозначні числа, які не мають посилань на одиниці виміру, зазвичай записуються словами.

Наприклад: середня довжина дефініції терміна дорівнює семи словам; Кафедра Іноземних мов планує закупити сорок відеофільмів англійською мовою. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно записується цифрами: до святкового столу було закупленою пляшок шампанського, ЗО пакетів фруктового соку. Пробіг 10 метрів. Період обертання Землі навколо своєї осі становить 24 години. У професійному спілкуванні надається перевага використанню різних форм і розрядів займенників множини, зокрема особових: ми запланували, ми підписали; вони використали; нам повідомили. Науковий стиль професійного мовлення оперує дієсловами, які виражають напрямок руху або час дії. Схематично їх можна зобразити так: З української мови за професійним спрямуванням. ТЕМА: Числівник у діловодстві. Особливості відмінкових форм.

Поєднання числівника з іменником. Лист та його різновиди. Особливості написання інформаційного та ділового (міжнародного) листа. 1. Провідміняйте й запишіть кількісні числівники в формі родового, давального, орудного відмінка (дві паралельні форми від­мінювання): 793,659,886,472,536. Поєднайте кількісні числівники з іменниками й запишіть їх у формі родового, давального, орудного відмінка (дві паралельні форми відмінювання): 694 (підпис), 857 (адресант), 9 785 (представник), 4 072 (адресат), 538 (депутат). Напишіть інформаційний та діловий (міжнародний) лист, правильно оформивши сторінку. Зробіть графічну схему роз­міщення реквізитів документів, вказавши порядковий номер реквізиту за загальною нумерацією. ТЕМА: Функціональне навантаження дієслова в офіційно-діловому стилі. Стилістичне використання форм дієслова. Специфіка дієслівного керування. Наказ та його реквізити. Особливості написання наказу. Завдання: Запишіть особові форми атематичних дієслів в однині та множині. Зробіть ксерокопію будь-якого наказу і випишіть із нього всі словосполучення, в яких дієслово є стрижневим (головним) словом, визначте й запишіть тип зв’язку в словосполученні. Випишіть з різних документів речення, в складі яких є діє­прикметники та дієприслівники. Поясніть особливості їх ви­користання в писемному мовленні офіційно-ділового стилю. 4. Напишіть наказ про зарахування на посаду, правильно оформивши сторінку. Зробіть графічну схему розміщення реквізитів документа, вказавши порядковий номер реквізитів за загальною нумерацією. ^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: Основна : Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. –., 200Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. –., 1999. Глущик.В., Дияк О.В., Шевчук.В. Сучасні ділові папери. –., 200Грозовська Н. Курс лекцій з ділової української мови. – Запоріжжя, 2000. Загнітко.П, Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення. – Донецьк, 200Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків, 200Коваль.П. Культура ділового мовлення. –., 198Шевчук.В. –., 1997, 200Додаткова : Марун М.Є. – Умань, 1998. Нелюба. Теорія і практика ділової мови. – Харків, 1997. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. –., 1997. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. –., 199Потелло Н.Я. Українська мова і ділове українське мовлення.

–., 1998. Український правопис. –., 1996. Контрольна робота. ТЕМА: Синтаксичні одиниці та особливості їх реалізації в ділових паперах. Словосполучення і речення.

Найтиповіші синтаксичні помилки.

Трудова угода та її реквізити. Випишіть з різних документів речення, в складі яких є діє­прикметникові та дієприслівникові звороти.

Поясніть особливості їх використання в писемному мовленні офіційно-ділового стилю. Напишіть трудову угоду, правильно оформивши сторінку. Зробіть графічну схему розміщення реквізитів документа, вказавши порядковий номер реквізиту за загальною нумерацією. Основна : Волкотруб Г.Й. Шевчук.В. Службове листування: Довідник. Напишіть договір (за фаховим спрямуванням), правильно оформивши сторінку. ТЕМА: Вимоги до усного та писемного ділового мовлення.

Особливості мовного оформлення ділових документів та композиція ділових паперів. Заява та її різновиди (реквізити). Довідка та її реквізити. 5. Що таке композиція ділових паперів? З’ясуйте, яку композицію мають такі документи як: автобіографія, заява, протокол, доручення, довідка, пояснювальна записка. Напишіть заяву, правильно оформивши сторінку.

Зробіть графічну схему розміщення реквізитів документа, вказавши порядковий номер реквізита за загальною нумерацією. Напишіть довідку. ТЕМА: Мова й професія. Документи з фахової діяльності.

Фахова лексика. Російсько-український переклад фахової лексики. М’який знак. Апостроф. Оголошення та його реквізити. Написання оголошення. Перекладіть терміни (агент по продаже, авторское свидетельство, взвешенньїй аргумент, явное противоречие, явилось причиной, зкономический кризис, полньїй знергии), послуговуючись слов­никами. Вкажіть, якими словниками користувалися (автор, повна назва, місце видання, рік). Напишіть оголошення, правильно оформивши сторінку. ТЕМА: Шляхи формування лексичного багатства української мови. Чужомовні запозичення в українській мові. Інтернаціоналізми. Варваризми. Принципи засвоєння запозичених слів в українській мові. Правопис слів чужомовного походження. Нові та застарілі слова. Пояснювальна записка та її реквізити. Розпорядження та його реквізити. Написання пояснювальної записки і розпорядження. Випишіть зі «Словника іншомовних слів» (№ ЗО) по 5 термінів з фахової діяльності на всі правила правопису слів чужомовного походження. Які нові слова ввійшли у мовлення вашої фахової діяльності за останні десять років? Наведіть приклади їх реалізації в контексті. 6. Напишіть пояснювальну записку, правильно оформивши сторінку. 7. Напишіть розпорядження, правильно оформивши сторінку. ТЕМА: Історія формування та шляхи поповнення української термінології. Терміни та їх місце в офіційно-діловому стилі. Одно­значність та багатозначність термінів.

Термінологічний стандарт. Загальнонаукова і вузькоспеціальна термінологія. Фахова термінологія. Постанова та її реквізити. Розписка та її реквізити. Особливості написання постанови та розписки.

Особливості її використання в офіційно-діловому стилі. Наведіть приклади реалізації загальнонаукової та вузькоспеціальної термінології у текстах з діловодства. Запишіть 5 загальнонаукових термінів, якими послуговуються в сфері вашої фахової діяльності, розкриваючи їх значення. Подайте дані терміни в контексті. Запишіть 5 вузькоспеціальних термінів, якими послуговуються в сфері вашої фахової діяльності, розкриваючи їх значення. Напишіть постанову зборів трудового колективу та випишіть з газети будь-яку Постанову уряду України. Зробіть графічні схеми розміщення реквізитів цих документів, вказавши порядковий номер реквізитів за загальною нумерацією. Напишіть розписку про те, що Ви отримали в касі взаємодопомоги грошову позику, яку зобов’язуєтеся повернути. ТЕМА: Лексико-граматичні категорії іменника в офіційно-діловому стилі. Стилістичне навантаження категорій роду, числа, відмінка. Імена та прізвища в діловому мовленні, їх відмінювання та практичне використання. Протокол та його реквізити. Особливості написання протоколу. Напишіть протокол зборів трудового колективу, правильно оформивши сторінку. –., 1997, 200Додаткова : Професії зблизька: юрист. Професія юрист зв’язує одним ланцюжком служителів закону: адвокатів, прокурорів, суддів, слідчого, юрисконсульта з нотаріусом. Всі вони вважаються знавцями однієї з областей права.

Цей ланцюжок насправді довгий і сплутує своїми ланками практично всі сфери діяльності людини. Хто проглядається за кожним кільцем ланцюга? Які ці люди — юристи? І чи хотілося б вам стати одним з них? Хоча спершу треба гарненько поповчитись) В першу чергу, юристи потрібні правоохоронній системі, в різних юридичних інстанціях. Це їх основне «середовище проживання» та зростання. Однак можливості для юристів сьогодні переходять і на інші «середовища». Знайти цікаву роботу вони можуть в різноманітних сферах діяльності. Якщо точніше: в структурах органів центральної та місцевої влади, в охороні прав споживачів, авторських прав, захисту ринку від «злої» конкуренції, будівельному бізнесі, в ріелторській сфері і т.д. І справа навіть не в простому зростанні кількості робочих місць, а в тому, що перелік посад, загалом роботи, для якої потрібні знання юриста, стає дедалі ширшим. В ТОП-10 найпрестижніших професій України ця професія займає почесне третє місце. Відповідно, професія і престижна, і затребувана. Незважаючи на те, що ВУЗи випускають щороку чимало юристів, багатьом компаніям та на багатьох підприємствах потрібні «якісні» та досвідчені спеціалісти. Можливість кар’єрного росту юриста залежить від того, чи зможе він проявити високий рівень професійної компетенції, ширину юридичних знань, здібності консультувати з практично любих правових питань, а також дотримуватись корпоративних стандартів.

Більше того – заслужити повагу та професійне визнання колег. Професія юриста належить до групи професій виключно розумової (творчої чи інтелектуальної) праці. В процесі роботи важливо виділятись ерудованістю, допитливістю, кмітливістю, раціональністю та аналітичним складом розуму. Частіше всього представників цієї професії розподіляють на 2 типи: тих, хто займається переважно «паперовою» діяльністю та законами, та тих, хто постійно шукає докази, факти, свідків, виголошує влучні промови, чим заслуговує повагу та відповідні гонорари. Втім, істина десь посередині, тому що, як правило, юрист повинен займатися і тим, і іншим. Незважаючи на вибране поле права, юристам доводиться працювати і з документами, і активно співпрацювати, спілкуватись з людьми, що й вимагає неабияких здібностей та знань. Насамперед, слід чітко розуміти, що працювати юрист може лише за наявності диплому про вищу професійну освіту за необхідною спеціальністю. Середньої професійної освіти недостатньо. Діяльність юриста передбачає знання громадянського, підприємницького, комерційного, адміністративного, трудового, фінансового законодавства. Юрист готує та створює договори, контракти та юридичні висновки. Бере участь у перемовинах, де необхідна юридична допомога.

Представляє інтереси клієнта в суді та органах державної влади. Аналізує діюче законодавство та займається співставленням аналітичних документів, які стосуються різних правових питань. Використовує в своїй роботі методи криміналістики, психології, логіки та економіки. А також – навички основ адміністрування, ведення правової документації з використання сучасних інформаційних технологій, етики ділового спілкування, організації праці та управління. Саме тому середньої освіти дійсно замало для того, щоб справлятись з фактичними обов’язками. Якщо вам до вподоби така праця, тоді сміливо вибирайте навчальний заклад з нашого списку, до якого ввійшли ВНЗ України державної форми власності. ВНЗ України для майбутніх юристів. Назва ВНЗ Форма власності Академія митної служби України (Дніпропетровська обл) Державна Академія муніципального (Київ) Державна Білоцерківський національний аграрний університет Державна Буковинський державний фінансово-економічний університет (Чернівецька обл.) Державна Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Державна Дніпропетровський національний університет ім. Гончара Державна Донецький державний університет управління Державна Донецький національний університет Державна Закарпатський державний університет Державна Запорізький національний технічний університет Державна Запорізький національний університет Державна Ізмаїльський інститут водного транспорту (Одеська обл) Державна Інститут інтелектуальної власності НУ «Одеська юридична академія» Державна Київська державна академія водного транспорту ім. Конашевича-Сагайдачного Державна Київський кооперативний інститут бізнесу і права Державна Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана Державна Київський національний лінгвістичний університет Державна Київський національний торговельно-економічний університет Державна Київський національний університет імені Тараса Шевченка Державна Київський національний університет культури і мистецтв Державна Київський університет права НАН України Державна Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Винниченка Державна Кременчуцький національний університет ім. Остроградського (Полтавська обл) Державна Криворізький національний університет Державна Кримський економічний інститут Державна Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Дідоренка Державна Львівська комерційна академія Державна Львівський державний університет внутрішніх справ Державна Львівський національний університет ім. Франка Державна Маріупольський державний університет Державна Міжгалузевий інститут управління (Київ) Державна Національна академія внутрішніх справ (Київ) Державна Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Хмельницького (Хмельницька обл) Державна Національна академія Служби безпеки України Державна Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (Харків) Державна Національний авіаційний університет (Київ) Державна Національний гірничий університет (Дніпропетровська обл) Державна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Державна Національний транспортний університет Державна Національний університет «Києво-Могилянська академія» Державна Національний університет «Львівська політехніка» Державна Національний університет «Одеська юридична академія» Державна Національний університет «Острозька академія» Державна Національний університет державної податкової служби України Державна Одеська національна морська академія Державна Одеський державний університет внутрішніх справ Державна Одеський національний морський університет Державна Одеський національний університет ім. Мечникова Державна Прикарпатський національний університет ім. Стефаника Державна Сумський державний університет Державна Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки (Волинська обл) Державна Східноукраїнський національний університет ім.

Даля (Луганська обл) Державна Таврійський національний університет ім Вернадського Державна Тернопільський національний економічний університет Державна Ужгородський національний університет Державна Українська академія банківської справи Національного банку України (Сумська обл) Державна Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Державна Харківський національний університет внутрішніх справ Державна Харківський національний університет ім.

Каразіна Державна Херсонський державний університет Державна Хмельницький університет управління та права Державна Черкаський національний університет ім. Хмельницького Державна Чернівецький національний університет ім. Федьковича Державна Чернігівський державний інститут економіки і управління Державна Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці Державна Чернігівський державний технологічний університет Державна Чорноморський державний університет ім. Могили Державна. Мова ділових паперів — Кацавець Г.М. — ЗАНЯТТЯ ДЕВ’ЯТЕ. ДокументознавствоМова нації- універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність. «За ставленням кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність» (К. Паустовський). На порядку денному сьогодні — розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона — елемент соціальної сфери. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає. Основний критерій — знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією. Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови. У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою. Мовні знання — один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах. Договір.

Трудова угода. Договір — документ господарсько-договірної діяльності. Так, він може бути укладений між керівником фірми і її ж працівником на виконання додаткових робіт, послуг тощо. До речі, одним з різновидів договору є іпотечний дговір (що стосується нерухомості).

Він укладається між сторонами на спеціальних бланках у присутності нотаріуса і ним же завіряється. Трудова угода -укладається між підприємством та працівником чи бригадою, які не входять до складу цього підприємства, на виконання певних робіт. Договір і трудова угода — документи, що фіксують взаємні зобов’язання про права і обов’язки між державами, двома чи кількома державними, кооперативними чи громадськими організаціями, установами, підприємствами та окремими особами. Ці документи вважаються дійсними, якщо сторони досягли взаємної згоди з усіх пунктів і належно їх оформили. Подаємо зразки: з однієї сторони, та Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», далі «Клієнт», в особі Голови правління — генерального директора. І. Клієнт доручає, а Банк зобов’язується своїми силами та засобами за допомогою діючих у Банку виробничих потужностей здійснювати приймання платежів на користь Клієнта від мешканців усіх районів м. Києва. 1.Клієнт оплачує Банку комісійну винагороду у розмірі 0,5% від су ми платежу. Комісійна винагорода стягується з Банку самостійно з суми, шо підлягає перерахуванню Клієнту. 3.Банк відшкодовує клієнту усі збитки, завдані прийманням платежів від населення з порушенням вимог чинного законодавства та цього Договору. Продовження документа додаткові умови 4.усі спори, що виникають з цього договору і залишаються неврегульованими шляхом проведення переговорів, підлягають розгляду в господарському суді україни відповідно до чинного законодавства. 4.5.сторони домовилися про те, що цей договір припиняє свою дію, якшо одна із сторін письмово повідомляє про це другу сторону за договором не пізніше ніж за місяць до дня його розірвання. повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей і в зв’язку з викладеним зобов’язується: а) обережно поводитись з переданими йому на зберігання або інші цілі матеріальними цінностями і вживати заходів щодо запобігання шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію установи банку про усі обставини, шо загрожують безпеці зберігання довірених Йому цінностей; г) не розголошувати ніде, ніколи і ні за яких обставин відомі йому операції щодо зберігання цінностей, відправлення, перевезення, охорони, сигналізації, а також службові доручення щодо каси. а) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довірених йому матеріальних цінностей; б) ознайомити працівника з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за заподіяні підприємству, установі, організації збитки, а також з інструкціями і правилами зберігання, приймання, видачі, оброблення, перерахування і перевезення цінностей, діючих у банківській системі країни; У разі незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому цінностей, визначення розміру заподіяних підприємству, установі, організації збитків і їх відшкодування проводиться відповідно до чинного законодавства.

Дія цього договору поширюється на весь час роботи з довіреними працівникові матеріальними цінностями підприємства, установи, організації. o слова забезпечення, зберігання, найменування, оброблення, перерахування, приймання, перевезення, цінності, запобігання, здійснення, відправлення, доручення, чинний, незабезпечення, визначення, відшкодування згідно з українським правописом пишуться з двома -«-; — Число іменників. ДокументознавствоОднина — позначення одного предмета, а також того, що сприймається як одне ціле: паркет, приміщення, прилад, цвях, ескіз, макет, ідея, підприємство.

Рід іменників. В українській мові граматична категорія роду — одна з основних морфологічних ознак, що відрізняє іменник від інших частин мови. Кожний іменник належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого або с е ред н ь о г о. Наприклад: батько, спорт, урожай, комерсант, орел, порядок- чоловічого роду: мати, пісня, вода, весечка, пшениця — жіночого роду; життя, озеро, паче, гілля, проміння, знання, сонце — середнього роду. У іменників на позначення осіб категорія роду визначається граматично: а) словотворенням (киянин — киянка, студент — студентка); б) додаванням означального слова до означуваного (наш Шевченко, наша Шевченко); до чоловічого роду належать іменники, що в називному відмінку однини мають нульову флексію або закінчення -о; в родовому — закінчення -а(у), -я(ю); в орудному — закінчення -ом, -ем, -єм. Наприклад: університет, університету, університетом: край, краю, краем; океан, океану, океанам; вексечь, векселя, вексечем; до жіночого роду — іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я; в родовому — закінчення -н, -і, -ї: в орудному-закінчення -ою, -ею, -єю. Наприклад: житниця, житниці, житницею; лінія, лінії, лінією; фірма, фірми, фірмою; а також. до середнього роду-іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -о, -е. В непрямих відмінках — закінчення, спільні із закінченнями іменників чоловічого роду. Наприклад: лишко, молока, молоком: море, моря, морем; до іменників цієї категорії належать й іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -а, -я. а в непрямих відмінках — суфікси -ат-, -ят-, -єн-. Наприклад: їм я — імені. Іменники, що в називному відмінку однини мають закінчення -я після подовженого приголосного основи чи після збігу двох або кількох приголосних у кінці основи, в орудному відмінку мають закінчення -ям.Наприклад.життя жчіттям;уміння,умінням; читання, читанням. Окремо виділяють групу іменників «спільного» роду, що означають осіб жіночої й чоловічої статі. Наприклад: староста, суддя воєвода, голова. Рід цих іменників визначається синтаксично, за допомогою означальних слів.

Наприклад: Голова комісії Іванова підписала протокол зборів. Голова районної держадміністрації Петров затвердив рішення. іменники на -а, «я, що означають назви, які даються особам чоловічої та жіночої статі у зв’язку з їх діяльністю, поведінкою, характером тошо. Такі іменники мають емоційно-експресивний відтінок, зокрема, зневаги, осуду, співчуття та ін. Наприклад: ледацюга, бідолаха, сердега, нікчема, сіромаха, роботяга; українські прізвища на -а типу: Лобода, Білобаба, Лопата та невідмінювані прізвища іншомовного походження: Вероніка Кастро і Джордж Кастро; Вікторія Руффо і Луїс Руффо. Культура мови юриста. Психологічний аспект професійного спiлкування юристiв. Механізм дії психологічної культури юриста, важелі, за допомогою яких психологічна культура втілюється у його практичну діяльність. Різновиди і особливості юридичної мови, та її психологічний аспект. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже. Важливою характеристикою української національної ідеї є ідея конструктивного націоналізму як елемента великої української мрії. Адже в останні десятиліття колишня радянська держава вела жорстоку боротьбу з «українським буржуазним націоналізмом», який нібито притаманний лише Україні. Основним чинником національної ідеї є право, яке підсилює національну гордість і національний характер. У ньому як в одному з державних атрибутів ми вбачаємо національну культуру українського суспільства, а у формах і способах його реалізації — національну культуру юриста. Національна культура жодною мірою не протистоїть загальнолюдській, а органічно пов’язана з нею. Однією з найвагоміших вартостей загальнолюдської культури є, як зазначає. Фартушний, пошанування всього національного: мови, держави, традицій у галузі освіти, науки, релігії тощо. Важливою проблемою професійної культури юриста є його національна культура. Причому суть цієї проблеми нині полягає у відродженні національно-державницьких засад правничої діяльності. Це і буде початком формування національної культури правника. Тому що нині, до речі, доволі активний процес нівелювання національних цінностей призводить до послаблення і без того духовно ослабленої держави. Тобто характеристикою юриста повинно бути первинність національного і вторинність інтернаціонального. Інакше це буде позадержавний, позанаціональний спеціаліст. Адже джерелом права, суб’єктами якого є юристи, — це досягнення, інтелектуальні здобутки народу, нації, в яких закладений відповідний менталітет й «запрограмована» його дія.

Такий правовий код нації може зрозуміти лише національний юрист [1; C. 18]. Культура мови — це літературна мова, вільне володіння юридичною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати правильний тон у розмові [9; C.71]. Безперечно, кожному юристові потрібно засвоїти мовну культуру, усвідомити, що вона не тільки соціальний, а й антропологічний феномен, і, як українська нація, є культурно-історичним фактом. Культура спілкування не унаслідується, не програмується генетично. Засвоєння норм спілкування — наслідок виховання. Юриста необхідно навчити спілкуватися. У складних умовах сучасного життя покладатися на стихійний вплив обставин щодо роботи з працівником, як суб’єктом спілкування було б великою легковажністю, яка, ще не подолана. Письмова діяльність юриста вимагає не аби яких знань державної мови. Невірно, або з помилками написаний текст, записка, протокол, рішення будуть причиною непорозумінь та неповаги з боку колег, звичайних цивільних людей. Звичайно, що як і представники будь-яких інших професій, у своїх текстах юристи використовують спеціальні терміни. Написання деяких понять дуже важко запам’ятати, тому їх виносять у спеціальні юридичні довідники. І письмова діяльність і публічне мовлення юриста підлягають певній традиції. Це завжди ділова або публічна мова.

Вона є стислою і завжди по суті. Кожне слово зважене і має своє власне місце [8; C.16].

Механізм дії психологічної культури юриста, тобто важелі, за допомогою яких психологічна культура втілюється у його практичну діяльність,- це насамперед мислення і мовлення.

Мислення юриста спрямоване на усвідомлення права й реалізацію його норм. У психологічній літературі мислення поділяється на теоретичне і практичне. Юрист повинен розвивати обидва види мислення, щоб активізувати творчий пошук, професійні дії. Але перешкодою творчій діяльності юриста може бути осуд керівників, невпевненість у результатах тієї чи іншої справи. У таких випадках механізм мислення юриста буде «деформований», оскільки його думка залишиться невисловленою [2; C.59]. Думки передаються за допомогою мовлення, яка буває, як відомо, внутрішньою і зовнішньою. Зрозуміло, що внутрішнє мовлення людини передує зовнішньому, тобто слову. Проте юрист працює в таких умовах, коли зовнішнє мовлення не завжди повинно виражати думку чи внутрішнє мовлення.

Це позитивний результат його психологічної культури, хоча зміст вираженої думки характеризує ступінь розвитку загальної культури людини.

Зауважимо, що мова юриста не завжди адекватна його психологічній культурі. Однак не кожен юрист уміє використовувати слово як засіб юридичної праці. Трапляється, юристові тяжко висловитися, а легше скласти письмовий текст, що е наслідком певних прогалин у його психологічній культурі [10; C.1Юрист у правоохоронній роботі з громадянами повинен дотримуватися такої послідовності: усунути психологічний бар’єр між собою і співрозмовником, оволодіти ситуацією, психологічно вивчити співрозмовника, здійснити певну психологічну настанову. Так, початок розмови юриста з правопорушником, свідком, потерпілими чи іншими учасниками справи пов’язаний з певною психологічною незручністю, яка виникає з різних об’єктивних та суб’єктивних причин. Високий рівень психологічної культури допомагає юристові подолати цю незручність, не виявляючи при цьому свого надмірного зацікавлення [7; C.216]. Юрист повинен відчути, коли ініціатива має непомітно перейти до нього. Причому варто звернути увагу на темп такого переходу, його виваженість. Упевнившись в надійності оволодіння ситуацією, юрист повинен приступити до психологічного вивчення співрозмовника. Суть його полягає у виявленні психічних особливостей громадянина, хоча таке вивчення стихійно розпочинається з першого погляду. Йдеться про активне вивчення, в результаті якого з’ясовується тип нервової системи, рівень мислення тощо. Це допоможе поступово підготувати співрозмовниканика до запланованої розмови через навідні запитання й очікувану вичерпну відповідь. Юрист — це спеціаліст, який має юридичні знання, не загальні відомості з права і держави, а професійні, фундаментальні і спеціалізовані знання. Це соціально значима професія, тому що вона пов’язана з державою і правом, важливими соціальними явищами, при цьому часто юристи мають значні владні повноваження. Це високоінтелектуальна професія, тому що юристу потрібно охоплювати всі сторони життя суспільства, враховуючи при цьому складні, заплутані юридичні проблеми. Це творча професія, оскільки вона пов’язана з вирішенням нестандартних юридичних ситуацій, при цьому творчість завжди обмежена рамками права, що вимагає від юриста ще більше мистецтва для розв’язання юридичних проблем. Професія юриста має організований характер, тому що завдання юриста — організувати дотримання юридичних заборон, виконання обов’язків, дотримання прав. Спеціалізація юриста несе в собі велику відповідальність, тому що юрист — це людина, яка повинна дуже дбайливо ставитись до своїх обов’язків. І для цього необхідно особливу увагу приділяти саме культурі мови й мовлення юриста. 3айцев Ю. Проект цивільного кодексу України як основа для розбудови української правничої терміносистеми // Проблеми правопису і термінології. —., 199Подобные документы. Поняття про мову та культуру, їх функції та особливості. Проблема співвідношення мови та культури. Відмінності мов, зумовлені своєрідністю культури. Вплив культури на форму літературної мови, нормативно-стилістичну систему та мовленнєвий етикет. Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови.

Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа. Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови. Культура як визначення змісту знакової системи мови. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу. Соціолінгвістика: предмет, завдання і проблеми. Інтерлінгвістика. Функции синонимов в письменной речи юриста. Типичные ошибки в деловых и процессуальных документах: неточный выбор синонимов, тавтология, плеоназм. Умение составления текста официального письма, ответов на запрос — основа эффективности работы юриста. Культура мови журналіста як важлива умова становлення його як мовної особистості. Мовна компетентність телевізійних журналістів у прямоефірному мовленні. Взаємозв’язок дефініцій «культура мови» і «мовна особистість». Аналіз частоти різнотипних помилок. Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови. З української мови за професійним спрямуванням.

–., 1997, 200Додаткова :