під час застосування правил української мови прикладних циклів

Гдз рабочая тетрадь по природоведению 3 класс гільберг сак мови застосування під прикладних правил циклів час української інформатика 5 класс морзе онлайн підручник.

АЛГОРИТМИ В НАШОМУ ЖИТТІ. ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. Кожного ранку, коли потрібно йти до школи, ви встаєте у визначений час (наприклад, о 7 годині), робите зарядку, вмиваєтеся, снідаєте, вдягаєте шкільну форму, берете шкільну сумку, яку склали ввечері, виходите з дому, йдете або їдете до школи. У навчальній діяльності людина також виконує багато різноманітних алгоритмів: під час розв’язування рівнянь і текстових задач, застосування правил української та іноземної мов, проведення дослідів тощо. Виконують алгоритми і на виробництві. У проектному бюро заводу процес виготовлення нового пристрою завжди розпочинається з проектування цього виробу. Проектувальники виконують такий алгоритм: Технічний проект – сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів тощо), необхідних для зведення споруд, виготовлення машин, приладів та інше. Ви й самі можете навести багато прикладів виконання алгоритмів у повсякденному житті: у навчанні, у дослідницькій діяльності, під час подорожей і відпочинку, на виробництві тощо. Якщо ви хочете в суботу зустрітися з другом, щоб піти до кінотеатру і переглянути новий фільм, поплавати в басейні та ще й встигнути переглянути цікавий футбольний матч по телевізору, потрібно ще в п’ятницю ввечері спланувати свою діяльність на суботу. Наприклад, цей план міг би бути таким: Як бачимо, такий клан в алгоритмом, який потрібно виконати, щоб досягти поставленої мети: зустрітися з другом, переглянути новий фільм, відвідати басейн, подивитися по телевізору футбольний матч. Учені наполегливо рекомендують щоденно планувати свою діяльність на наступний день. Таке планування сприяє раціональному розподілу часу і дає змогу встигнути виконати важливі справи. Дослідження показали, що кожна хвилина, затрачена на планування діяльності, економить 10 хвилин самої діяльності. Рекомендується також складати плани проведення таких заходів як екскурсії, походи, святкування дня народження, літній відпочинок тощо. Учителі завжди складають плани проведення уроків і позакласних заходів, учні складають плани написання творів і розв’язування задач, медичні працівники планують профілактичні обстеження населення для запобігання захворювань, на виробництві планують постачання сировини, щоб не було перебоїв у виготовленні продукції, у магазинах планують постачання товарів тощо. Виконавці в програмі Scratch можуть виглядати по-різному, тобто мати кілька образів, або, ще говорять, костюмів (рис. 1.35). Можна вважати, що виконавець змінює костюми, як актор на сцені театру. Ці образи розміщуються на вкладці Образи. – наступний образ з групи Вигляд – її виконання змінює поточний образ виконавця на наступний у списку на вкладці Образ (після останнього образу наступним вважається перший). На початку виконання алгоритму виконавець має образ, який вибрано на вкладці Образи (він обведений кольоровою рамкою). Виконавець розташований на сцені певним чином (наприклад так, як це показано на рисунку 1.39, а). У такому разі після виконання перших трьох команд наведеного алгоритму виконавець переміщується на 100 кроків, і його образ змінюється на наступний (рис. 1.39, б). Після виконання наступних трьох команд алгоритму виконавець знову переміщується на 100 кроків, і його образ знову змінюється на наступний (рис.

1.39, в).

Після цього виконавець виконує останню команду алгоритму і переміщується ще на 100 кроків. З групи Вигляд. Для встановлення наступного образу виконавця потрібно відкрити список поля блока цієї команди і вибрати образ, який стане наступним після виконання цієї команди. На вкладці Звуки можна розмістити звукові повідомлення, які може відтворювати виконавець (рис. 1.40). Ці звукові повідомлення можна записати через підключений до комп’ютера мікрофон або вставити з файлу. Кожне звукове повідомлення, що розміщене на вкладці. Звуки, можна вилучити із цієї вкладки (вибравши кнопку відтворити (вибравши кнопку зупинити (вибравши кнопку. Відтворити звук під час виконання алгоритму можна командою з групи Звуки. У полі блока цієї команди можна відкрити список і вибрати потрібний звук з тих, що розміщені на вкладці Звуки. Створіть проект, у якому виконавець автомобіль буде мати чотири образи (car-blue, car-bug, car1, саr2 (англ. car – автомобіль, blue – синій, bug- жук)). Виконавець повинен чотири рази проїхати шлях по 200 кроків, повернутися на 90° за годинниковою стрілкою, відтворювати послідовно один із звуків (Trumpet1, Trumpet2, С аг Passing, BeUToll (англ. trumpet – труба, CarPassing – проїзд автомобіля, BeUToll – дзвін дзвіниці)) і робити паузу впродовж 3-х секунд, змінюючи кожного разу образ на наступний. 19. Виберіть у списках команд змінити образ на імена образів так, щоб вони змінювалися в такому порядку: саг2, car-blue, car-bug, carl.

Одним з видів алгоритмів є плани. Рекомендується планувати свою діяльність на кожний наступний день, а також складати плани різноманітних заходів. Планування сприяє раціональному розподілу часу і дає змогу встигнути виконати найважливіші справи. Вкладка Образи у програмі Scratch використовується для розміщення образів (костюмів) виконавця.

Образ виконавця під час виконання алгоритму можна змінити командою наступний образ або змінити образ на з групи Вигляд. Вкладка Звуки використовується для розміщення звукових повідомлень, які може відтворити виконавець. Відтворення виконавцем звукового повідомлення лід час виконання алгоритму можна здійснити командою грати звук з групи Звук. 5 . Складіть проект у програмі Scratch, у якому виконавець набуває образів різних видів транспорту. Складіть сценарій цього проекту. Доберіть самостійно відповідні звуки. 6 . Складіть проект у програмі Scratch, у якому виконавець набуває образів людей. Використайте звуки, які ви запишете самостійно. Складіть проект, у якому буде використано образи виконавця, створені вами у вбудованому графічному редакторі. 1. Складіть проект для виконавця Рудий кіт, виконавши який, він намалює прямокутник зі сторонами 100 і 50 та квадрат зі стороною 75. Сусідні сторони прямокутника повинні бути різного кольору, а протилежні – однакового. Колір сторін квадрата має відрізнятися від кольорів сторін прямокутника. Квадрат і прямокутник не повинні перетинатися. Збережіть проект у вашій папці у файлі з іменем практична 2.2.

Складіть проект, у якому виконавець змінює образи з папки Fantasy. Запишіть його в зошит. Використайте звуки, які відповідають вибраним вами образам. Дидактичні засоби навчання. До дидактичних засобів навчання української мови в початковій школі на­лежать слово вчителя, навчально-методичний комплекс та різноманітні технічні засоби. Слово вчителя. Навчальний процес — це завжди спільна діяльність учителя й учнів. Одним із найістотніших засобів впливу на свідомість, почуття, волю молод­ших школярів є слово вчителя. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння мовних знань учнями, формує комунікативні вміння і навички. Зважаючи на психологічні особливості молодших школярів, їхню потребу в наслідуванні поведінки вчителя, особливої значущості набуває слово педагога як потужний метод і засіб навчання. Виконуючи інформаційну, виховну, розвивальну функції, слово вчителя ви­являється у визначеному темпі мовлення, силі голосу, ритмомелодиці мовленого. Мовлення вчителя має бути розміреним і виразним, із підвищенням сили голосу під час уведення нових понять і правил, відповідати орфоепічним нормам.

Зв‘язний виклад учителя забезпечує засвоєння матеріалу учнями на рівні сприйняття. Основ­на його функція — інформаційна, що передбачає передачу молодшим школярам навчальної інформації, організацію її осмислення і запам’ятовування. Водночас зв’язний виклад мовленого матеріалу впливає на пізнавальну ді­яльність учнів, активізує мовлення і мислення молодших школярів. Основними прийомами активізації пізнавальної діяльності учнів під час зв’язного викладу матеріалу можуть бути: Характер організації матеріалу у процесі зв’язного викладу вчителя може бути описово-розповідним і проблемним.

Проблемний виклад навчального матеріалу сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, свідомому опануванню знань. Навчально-методичний комплект. До навчально-методичного комплек­ту входять ті засоби навчання, які спеціально створені або пристосовані для розв’язання навчальних завдань предмета. Це підручники, навчальні посібники та дидактичні матеріали для учнів: таблиці, картини, роздавальний та демонстра­ційний матеріал, методичні посібники для вчителя. Шкільний підручник рідної мови — це вид навчальної літератури, який репрезентує знання і види діяльності з предмета «українська мова» відповідно до Державного стандарту та вимог навчальної програми з урахуванням вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку і будується на засадах предметної концепції навчання (Я. П. Кодлюк).

Хоча сучасні процеси демократизації в освіті сприяють появі нових, альтернативних видів навчальної літератури, однак під­ручник залишається основним засобом навчання молодших школярів. Підручник — явище поліфункціональне. Він має забезпечувати реалізацію інформаційних, розвивальних, виховних, мотиваційних завдань.

Інформаційна функція підручника «Рідна мова» реалізується шляхом представлення навчального матеріалу у формі лінгвістичних знань, які дібрані та згруповані за дидактичними принципами науковості і доступності.

З урахуванням вікових особливостей мо­лодших школярів мовознавчі поняття формуються на основі аналізу конкретного емпіричного матеріалу, цікавих мовних фактів. Однак нагромадження такого ма­теріалу в підручниках — не самоціль. Важливо забезпечити його опрацювання, аналіз, систематизацію, формулювання висновків у вигляді мовних і мовленнєвих правил, порад, приписів тощо. Інформаційна функція сучасного підручника «Рідна мова» передбачає подання у книзі не лише предметного змісту освіти (знань), а й видів діяльності, спрямо­ваних на його засвоєння. Особистісно орієнтоване навчання сприяє формуванню не тільки предметних умінь і навичок (здійснювати синтаксичний розбір речення, звуковий аналіз слова тощо), а й загальнонавчальних умінь (порівнювати, класи­фікувати, виділяти головне, узагальнювати, робити посильні висновки тощо). Важливо, щоб сучасний підручник освітньої галузі «Мова і література» спря­мовував молодших школярів не лише до репродуктивних, а й творчих видів навчальної діяльності. Підвищують інформаційну культуру підручника завдання на формування досвіду творчої діяльності: Формуючи загальнонавчальні вміння і навички, досвід творчої діяльності, підручник водночас розв’язує важливі розвивальні та виховні завдання. Реалізація розвивальної функції в підручниках «Рідна мова» передбачає: Виховна функція підручника реалізується у змісті навчального матеріалу та його вдалому поліграфічному оформленні. Формуючи досвід емоційно-ціннісного ставлення до людей, навколишнього світу та діяльності, текстовий матеріал су­часних навчальних видань сприяє організації всього навчально-виховного про­цесу. Зважаючи на антропологічну спрямованість змісту шкільної освіти, автори сучасних підручників освітньої галузі «Мова і література» зосереджують свою увагу на формуванні загальнолюдських та національних цінностей школярів: добра, гуманізму, толерантності, любові до рідного краю, своєї держави, відпо­відальності за її майбутнє. Включення ціннісно орієнтованого матеріалу в зміст підручників «Рідна мова» та «Читанка» передбачає ряд етапів у процесі засвоєння цих цінностей учнями молодшого шкільного віку: 3.Вплив на емоційну сферу, тобто переживання цінності («Що тебе зди­ вувало в цьому творі?», «Про що дізнався вперше?», «Коли хвилювався найбільше?»). З виховною функцією підручника тісно пов’язана мотиваційна, що перед­бачає поряд із вихованням системи цінностей учня формування афективної сфери школярів (їхніх емоцій, почуттів, мотивів, пізнавального інтересу). Відомо, що зміст навчальних текстів підручників для учнів початкових класів має бути цікавим, викликати позитивні емоції, задовольняти допитливість. Пізнавальний інтерес у вивченні мовних фактів стимулюють додаткові матеріали рубрик «Чи знаєш ти, що. », «Висловлювання видатних людей» тощо. З метою забезпечення в на­вчальному процесі єдності емоційного і раціонального вчені пропонують уводити до змісту підручників елементи гумору, дотепних діалогів, персоніфіковані фор­мулювання запитань. Практика свідчить, що учнів захоплює зміст підручника — цікаві, доступні, насичені живими образами тексти; яскрава, емоційно виразна мова підручника; глибока і послідовна логіка викладу; емоціогенний чинник дизайну навчальної книги.

Отже, підручники «Рідна мова» та «Читанка» — важливий компонент навчально-методичного комплексу в реалізації завдань освітньої галузі «Мова і література». Зосередимо увагу на такому важливому аспекті роботи з підручником, як формування вмінь учнів самостійно працювати з навчальною книгою. Безумовно, відбувається це поетапно.

Спочатку вчитель допомагає школярам виділити в тексті основне, віднайти відповідь на поставлене запитання (актуалізація знань за під­ручником). Поступово навчальна книга застосовується як джерело аргументації, нової інформації чи як засіб розв’язання проблемної ситуації. Існує тісний функціональний зв’язок між підручником і змістом методичних посібників відповідного спрямування. Дидактичний матеріал, представлений у ме­тодичних посібниках до ведення уроків «українська мова» та «читання», доповнює своїм змістом сторінки відповідного підручника. Крім того, методичні посібники зазвичай містять виклад основних вимог до вивчення української мови в певному класі, спрямовують діяльність учителя на послідовне здійснення дидактичних, розвивальних та виховних завдань уроку. Урахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку у сприй­манні навчального матеріалу потребує широкого впровадження додаткових ди­дактичних засобів: роздавальних та демонстраційних матеріалів. Зміст і спосіб представлення дидактичних матеріалів можуть доповнювати, урізноманітнювати сторінки підручника, можуть мати внутрішньопредметний характер або виконува­ти міжпредметну інтеграцію.

За способом представлення навчального матеріалу дидактичні матеріали бувають статичними або динамічними. Водночас навчання дітей грамоти за звуковим аналітико-синтетичним мето­дом потребує ширшого залучення учнів до аналітико-синтетичної діяльності.

Тому доцільності у справі навчання дітей грамоти набуває роздавальний матеріал: · картки з предметними та сюжетними малюнками тощо. Важливого значення в інтенсифікації вивчення рідної мови методисти та вчителі-практики надають тематичним опорним плакатам, узагальнювальним таблицям, опорним схемам. Такі засоби навчання містять основні мовні відомос­ті та факти, об’єднують у систему розрізнені поняття і явища, подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активізуючи зорову пам’ять. Опорні схеми — це висновки, які «народжуються» на очах в учнів під час пояснення і оформлені у вигляді таблиць, карток, креслень, малюнків тощо. Творче застосування тематичних опорних плакатів можливе і в курсі початкового вивчення мови, у процесі опрацювання будь-яких лінгвістичних тем. Окрему групу дидактичних матеріалів становлять технічні засоби навчання. ТЗН — це спеціально розроблені та виготовлені прилади, обладнання й устат­кування, призначені для використання в навчально-виховному процесі. Сучасні ТЗН мають відповідати вимогам до змісту освіти і міжнародним стандартам, максимально використовувати можливості новітніх інформаційних технологій навчання. Національною доктриною розвитку освіти передбачено створення індус­трії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. ТЗН прийнято розподіляти на екранні, звукові, екранно-звукові засоби та нові інформаційні технології. До екранних ТЗН належать навчальні діафільми та діапозитиви, застосування яких можливе з використанням діапроекторів та кодоскопів. Звукові ТЗН — це навчальні грамзаписи, магнітні записи та радіопередачі. Для демонстрації звукових навчальних посібників на уроках застосовують відповідну технічну апаратуру: магнітофони, програвачі, єдину шкільну радіомережу тощо. До екранно-звукових засобів навчання належать навчальні кінофільми, телепередачі, створені на студіях науково-популярних та документальних фільмів.

Систематичне і цілеспрямоване застосування ТЗН підвищує ефективність процесу засвоєння знань, активізує мовленнєву діяльність молодших школярів. Сприймання одного й того самого навчального матеріалу з різних інформаційних систем має ряд психологічних закономірностей. Методист Л. Прессман відзначає особливості «зчитування» школярами навчального матеріалу з відеофрагментів. По-перше, це ефект екрана, рамки, що віддаляє зображення від площини. Пси­хологічний вплив рамки полягає в тому, що вона зупиняє пошукові рухи очей і привертає увагу до зображення на екрані; зупинка руху очей на рамці та стан очікування викликають стійку, тривалу і зосереджену увагу. По-друге, це ефект колективного сприймання.

Психологи підтверджують, що колективне сприймання підвищує результативність навчання. По-третє, це динамічність зображення, що задовольняє вроджену потребу людей звертати увагу на об’єкти, які рухаються. По-четверте, це ефект присутності, зумовлений динамічністю зображення. Саме створена ілюзія контакту, коли здається, ніби кіно адресоване конкретному гляда­чеві, сприяє забезпеченню якісної мовної та літературної освіти.

Підкреслимо винятково важливе значення звукової та екранно-звукової на­очності в розв’язанні завдань освітньої галузі «Мова і література». Застосування ТЗН на уроці сприяє увиразненню і конкретизації мовлення молодших школярів, його ускладненню за змістом і структурою, поповненню словникового запасу, розвитку мовного чутгя. Сприймаючи зразки інтонаційно багатого мовлення, учні молодшого шкільного віку поповнюють свій словниковий запас, учаться висловлюватися зв’язно. Застосування в навчальному процесі з української мови сучасних інформа­ційних технологій, побудованих на використанні новітніх комп’ютерних засобів, сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей школярів, забезпечує інди­відуалізацію та інтенсифікацію навчального процесу. Відповідно до інформаційно-навчальної ознаки класифікацію програмно-педагогічних засобів (ППЗ) можна здійснювати в системі педагогічного ланцюжка «теорія — практика — контроль».

ППЗ поділяють на такі види: · навчально-тренувальні, ігрові, моделювальні ППЗ, призначені для повторення, закріплення, усвідомлення знань, формування вмінь, навичок їх застосу­вання у практичній діяльності; · комбіновані, які містять у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вищеперелічені ознаки. До комбінованих ППЗ зараховують і електронний підручник.

Використання електронного підручника на уроках української мови забезпе­чує глибше засвоєння навчального матеріалу завдяки використанню відеосюжетів, наочному представленню мовних об’єктів, передбачає оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів.

Елекгронний підручник має також широкі можливості для роботи з додатковою інформацією: словниками, енциклопедіями, забезпечує проведення мовних ігор тощо. Слід зауважити, що уроки української мови з використанням електронного підручника потребують значної попередньої підготовки як учителя, так і учнів.

Для якісного функціонування цього виду ППЗ необхідна належна матеріально-технічна база школи, обґрунтовані методичні рекомендації для роботи з модулями посібника, відповідні навчальні програми. Як свідчить шкільна практика, уведен­ня комп’ютерної програми в хід уроку лише на певних етапах є ефективнішим, ніж робота з комп’ютерним матеріалом протягом усього уроку. Пам’ятаючи про гігієнічні норми, про гранично допустимі навантаження на дитину, комп’ютерний урок у початкових класах не повинен перевищувати 20 хв. Досвід учителів початкових класів переконує в необхідності запровадження ущільнених форм роботи, коли учні групами почергово працюють з комп’ютером та іншими засобами навчання: підручником, роздавальним матеріалом тощо. Про­тягом такого уроку учень може отримати дві оцінки: за виконання комп’ютерної на­вчальної програми та виконання самостійної роботи в зошиті (на картках) тощо. Однак формувати вміння працювати з такими ТЗН необхідно поступово, забезпечуючи успіх у роботі кожного школяра. Тому уроки української мови в комп’ютерному класі найдоцільніше організовувати за принципом групового навчання «учитель — учні». Роль учителя й учня почергово виконують діти. Спершу «учень» спостерігає за роботою «вчителя», ставить уточнювальні запи­тання. Пізніше учасники групи виконують програму спільно, обговорюють свої рішення. Утретє програму виконує «учень» самостійно, а «вчитель» спостерігає, дає поради. Колективне виконання програми виправдане лише тоді, коли програма складна в інформативному та навчальному планах. Значними можливостями щодо активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках мови із застосуванням колективних форм роботи володіють інформативні дошки (назва походить від англ. — кмітливий, спритний, меткий). Робота з цим навчальним устаткуванням дає широкі можливості для організації пізнавальної діяльності школярів, робить уроки динамічними. Необхідний лише дотик, щоб вибрати значок, відкрити веб-сайт або пересунути зображення, учням достатньо торкнутися поверхні дошки — палець працює, як мишка. Такий простий і швидкий доступ до інформації спонукає учнів міркувати і створювати нові ідеї. Уроки рідної мови з використанням інтерактивних засобів навчання не тільки спонукають до активної роботи, а й допомагають донести матеріал до кожного учня в класі. Ніяке інше устаткування для навчального класу не дає таких можливостей. Великий екран, на який проектується інформація, видно кожному, і вчитель має змогу заволодіти увагою всього класу. Учні бачать великі кольорові зображення і діаграми, взаємодіють з матеріалом, пересуваючи літери, цифри, слова і картинки. Одним тільки пальцем школяр може працювати з різноманітними фігурами, шукати потрібну інформацію в мережі або робити презентацію. А за допомогою маркера, що знаходиться на спеціальній підставці, він пише на екрані електронним чорнилом. Слід додати, що використання сучасних інформацій­них інтерактивних технологій у навчанні відповідає соціальним і психологічним особливостям молодших школярів.

Особистісні, психічні новоутворення, емо­ційно-почуттєва сфера, операції мислення дітей цього віку розвиваються передусім у межах навчальної діяльності та у зв’язку з нею. Наголосимо на дидактичній цінності застосування комп’ютерних мультимедій­них засобів навчання. Це:збагачення форм подання інформації; —урізноманітнення типів навчальних завдань; забезпечення миттєвого зворотного зв’язку; широкі можливості діалогу в навчальному процесі; індивідуалізація процесу засвоєння знань; розширення поля самостійності; застосування ігрових прийомів; активізація навчальної діяльності учнів; посилення мотивації навчальної діяльності. Аналіз помилок, які допускають україномовні студенти в процесі навчання фонетики китайської мови.

Дослідження проблем навчання фонетики китайської мови україномовних студентів. Особливості наголосу в китайській та українській мовах, значення тону в китайській мові. Помилки при вивченні фонетики китайської мови, й характеристика шляхів їх усунення. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже. Статтю присвячено дослідженню основних проблем навчання фонетики китайської мови україномовних студентів.

Розглянуто особливості наголосу в китайській та українській мовах; значення тону в китайській мові; опанування україномовними студентами ритмічної теорії. Визначено й проаналізовано типові помилки, які допускають україномовні студенти в процесі вивчення фонетики китайської мови, й окреслено шляхи їх усунення. Статья посвящена исследованию основных проблем обучения фонетики китайского языка украиноязычных студентов. Рассмотрены особенности ударения в китайском и украинском языках; значение тона в китайском языке; овладения украиноязычными студентами ритмической теорией. Определены и проанализированы типичные ошибки, которые допускают украиноязычные студенты в процессе изучения фонетики китайского языка, и намечены пути их устранения. The article is devoted to the study of the main problems of learning Chinese phonetics for Ukrainian-speaking students.

The features of stress in Chinese and Ukrainian languages; tone value in Chinese language; mastering the rhythmic theory by Ukrainian-speaking students. Typical mistakes identified by Ukrainian-speaking students in the process of learning Chinese phonetics were identified and analyzed, and ways for their elimination were outlined. Постановка проблеми. У світлі постійного розвитку нашої держави в галузях економіки й політики зв’язки між Україною та Китаєм не перестають рости і зміцнюватись. Як наслідок, зростає потреба у вивченні китайської мови насамперед для здійснення якісної перекладацької роботи, а володіння перекладачем або викладачем вищого навчального закладу навичками теоретичної та практичної фонетики є однією з найголовніших якостей їхньої роботи. Зазначимо, що процес оволодіння будь-якою іноземною мовою передбачає вивчення чотирьох аспектів: фонетики, лексики, граматики і стилістики. Лише за умови повного засвоєння цих аспектів у студентів можуть бути сформовані навички розуміння й відтворення усного та писемного мовлення. З огляду саме на вивчення фонетики китайської мови, цей аспект являє собою сукупність трьох об’єктів, а саме: оволодіння правильною вимовою фонетичної транскрипції китайської мови; усвідомлення, що китайська мова — тонова (чотири основні тони та один нейтральний або легкий тон); вивчення правил розрізнення вимови китайських слів. Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Незважаючи на те що на сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається жвавий інтерес до вивчення китайської мови, необхідно зазначити, що у вищих навчальних закладах освіти України немає належної теоретико-методологічної бази навчання китайської мови.

нами досліджено лише деякі праці, які торкаються окремих аспектів вивчення китайської мови, а саме: навчання інтонації китайської мови [1]; домашнє читання на початковому етапі навчання китайської мови [2]; роль гри в процесі навчання китайської мови [3]; застосування аудіовізуальних засобів під час навчання китайської мови [4]; оптимізація змісту навчання китайської мови на мовних курсах [5; 6; 7]; роль ритмічної теорії в процесі навчання фонетики китайської мови [8]; соціально-культурний компонент змісту навчання китайської мови [9]; підходи до виділення лексичного мінімуму в межах підготовки навчально-методичного комплексу з китайської мови [10]. Аналіз наукових праць засвідчив, що методисти сходяться на тому, щоб навчання китайської мови здійснювалося на засадах комунікативного підходу, в якому значне місце посідає саме фонетичний аспект китайської мови. Тому основна мета статті — аналіз та опис основних помилок, що виникають в україномовних студентів під час вивчення фонетики китайської мови. Для досягнення поставленої мети нами виявлено й досліджено основні особливості фонетики китайської мови та відмінності цієї системи від фонетики української мови; описано найбільш припустимі помилки, що виникають в україномовних студентів під час оволодіння вимовою китайських слів, і запропоновано шляхи подолання цих ускладнень. Виклад основного матеріалу. У будь-якій мові, китайська мова не є винятком, фонетика — це знакова система, яка поєднує вимову та значення.

Буквально фонетика — це матеріальна оболонка мови. Від рівня володіння знаннями з фонетики прямо буде залежати подальше опанування лексикою і граматикою.

Тому вивчення фонетики — це основа іноземної мови, особливо китайської мови. Основною одиницею китайської мови є склад. Але його структура набагато відмінна від структури складу в українській мові. Якщо в українській мові склад може складатися з вільного набору звуків, то в китайській мові він буде складатися лише зі сполучення ініціалі, тобто початкового голосного звуку, і фіналі (іншої частини складу). Також у китайській мові існують поняття «медіаль» (початковий фіналь напівголосний) і «субфіналь», що ділиться на централь (складовий голосний) і терміналь (кінцевийсклад голосний звук) [11,. 8-11]. Поняття «медіаль» і «субфіналь» є складниками фіналі.

Число ініціалів і фіналів у китайській мові суворо регламентовано: усі склади, що можна утворити, складаються зі сполуки 21 ініціалі та 36 фіналі. Разом їх число становить 421 комбінацію [8,.

90]. Ініціалі та фіналі складаються з певних звуків, артикуляції більшої частини з яких притаманні дві фізіологічні особливості, що викликають великі ускладнення в україномовних студентів. Перша з них — сильне фонаційне дихання, а друга — ступінь напруженості мовленнєвого апарату в процесі вимови деяких фонем, що є набагато більшою, ніж в українській мові. Також у китайській мові є звуки, які схожі за звучанням на звуки української мови, але відмінні за способом і місцем утворення або за впливом звуків на звуки, що стоять поряд. Через це можливість вираження значення слова в китайській мові лише за допомогою сегментних одиниць, а саме складів, обмежено. тому дуже важливу роль відіграють суперсегментні одиниці, насамперед тони. тони — це певне підвищення або зниження висоти голосу під час вимови тих чи інших складів, що виконують таку саму функцію, як і самі звуки, що вимовляються [11,. 15]. Тони в китайській мові — контурні, тобто відмінні за характером зміни висоти голосу в процесі вимови за «контуром», що описує голос. Наприклад, дієслово [mai] залежно від тону, може означати «купувати» Amдi та «продавати» Amаi. У китайські мові чотири тони й один нейтральний або легкий тон. Розглянемо кожен із них: 1 — тон вимовляється на одній і тій самій ноті, голос іде рівно; 2 — тон звучить ніби людина здивована, голос із низьких нот підіймається на вищі; 3 — необхідно вимовляти ніби із задоволенням, голос іде спочатку вниз, а потім вгору; 4 — вимовляється дуже різко, ніби людина щось заперечує; нейтральний або легкий тон — це тон, яким найчастіше виокремлюють службові частини мови. Через це необхідно зазначити, що невелика кількість сегментних фонологічних одиниць у китайській мові сприяє появі деяких труднощів не лише під час вимови окремих складів і більших фонологічних одиниць, а й у процесі слухового сприйняття мовлення. Тому для китайської мови характерне поняття омонімії, як повної, так і часткової: омографії, омофо- нії, оморфії. Це є джерелом ускладнень не лише для тих, хто вивчає мову, а й для самих її носіїв. В українській мові немає поняття тону, однак кожне окреме слово виділяється наголосом. Наголошений склад більш довгий, на відміну від інших. у китайській мові немає поняття «наголос», є лише фонетичні позиції, в яких тон реалізується сильніше [12,. 9], тобто всі склади, що становлять слово, вимовляються за майже однакові проміжки часу. Як бачимо, фонетичні системи китайської та української мов мають суттєві відмінності. Ці відмінності стають джерелом проблем для вивчення китайської мови україномовними студентами. Наприклад, найбільш розповсюджена причина виникнення фонетичних помилок — це відсутність в українській мові певного звука китайської мови за наявності схожого за артикуляцією або звучанням, через це відбувається заміна звука китайської мови на звук української мови. Так, китайські приголосні [c], [p], [t] у словах ^cдo — трава, AApвngbiвn — поруч, AAtiдnkцng — небо схожі на українські приголосні [ц], [п], [т], але, на відміну від українських, у них наявний придих. Інша категорія причин виникнення помилок — це повна відсутність в українській мові деяких звуків, що існують у китайській мові. Це стосується як приголосних звуків [r], [n], [], так і деяких голосних [ь]. Наприклад, Aren -людина, [r] — плутають з українським [р], а він ближчий до вимови [аир] або [ж]. Щоб уникнути таких помилок, необхідно із самого початку навчання фонетики звертати увагу на різницю в артикуляції звуків і прагнути правильної вимови. Також у китайській мові велику роль відіграє ритм. Ритмічна система китайської мови виокремила особливості її словоскладання та вирішила проблему поділу слів і словосполучень. За допомогою цього методу визначено довготу двоскладових слів, місце наголосу в слові та використання тонів між складами. Усе це має велике практичне значення для вивчення фонетики китайської мови. Найбільш поширені помилки україномовних студентів під час вивчення ритміки китайської мови: 1) неправильна вимова ритмічних слів, тому що вони відмінні від української мови. Під час вимови двоскладових слів вони змінюють звучання, неправильно ставлячи наголос і затягуючи один зі складів, переносячи правила вимови української мови на китайську мову. Наприклад, xT’дn — xiдn. Тому необхідно читати кожен склад як довгий і відпрацьовувати вимову чотирьох тонів; 2) україномовні студенти часто додають додатковий наголос китайським ритмічним словам. Наприклад, mhдo — nihoo. Тому необхідно визначати в словах наголос, пам’ятаючи, що довгота обох складів однакова; 3) студенти часто плутають тон із наголосом. В українській мові наголос — динамічний, через це студенти вимовляють ритмічні слова четвертим тоном. Наприклад, mhдo — nihao. Тому необхідно знати особливості тонової системи китайської мови та практикуватися. учені, які займаються проблемою навчання китайської мови україномовних студентів, уважають, що вивчення фонетики китайської мови — один із найважливіших аспектів. Ця проблема існує багато років, і лише спільними зусиллями обох країн і з виникненням ритмічної теорії ця проблема поступово вирішується. Висновки. Отже, аналіз фонетичних систем китайської та української мов дав змогу виявити їх основні відмінності: різка структура складу, консонантні системи, наявність тону в китайській мові, а також різні артикуляційні особливості звуків китайського мовлення, такі як придих, сильна напруженість органів апарату мовлення.

Також нами виявлено аспекти фонетики китайської мови, що викликають найбільші труднощі в україномовних студентів: наявність тонів, відсутність наголосу, артикуляційні особливості деяких звуків китайської мови.

На основі проведеного аналізу нами виявлено найбільш систематичні та суттєві помилки, що припускають україномовні студенти, а також причини виникнення цих помилок і методи їх вирішення. Попова О.В. Професійно-мовленнєва підготовка майбутніх перекладачів китайської мови в умовах університетської педагогічної освіти: монографія. Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені.Д. Ушинського, ВОІ СОІУ «Атлант», 2016. 645. 3. Добровольская Н.В. Роль игры в процессе обучения китайскому языку в неязыковом вузе. Слово: фольклорно-диалектологический альманах. 2010. № 8. URL: cyberieninka.m/artide/n/rol- igry-vprotsesse-obucheniya-kitayskomu-yazyku-v-neyazykovomvuze(дата обращения: 23.03.2019). 4. Готлиб О.М., Кремнёв Е.В., Шишмарева Т.Е. Из опыта обучения китайскому языку с применением аудиовизуальных средств. Magister Dixit.201№ URL: cyberleninka.ru/article/n/iz-opyta-obucheniyakitayskomu-yazyku-sprimeneniem- audiovizualnyh-sredstv(дата обращения: 23.03.2019). 5. Есаулов.В. Оптимизация содержания обучения китайскому языку на языковых курсах: автореф.

дисс канд. пед. наук: спец. 13.00.02. Санкт-Петербург, 2008. 26. 6. Савченко.С. Навчання китайської мови студентів вищих закладів освіти: стан дослідженості проблеми.

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology.

VI (73). Issue: 175, 2018 Sept 33-37. Малышев Г.И., Киселевич Я.Е., Митчелл П.Дж. Трудности в изучении фонетики китайского языка русскоговорящими студентами: основные ошибки и способы их устранения. Вестник Тамбовского университета. Серия «Гуманитарные науки». Тамбов, 2018. Т. 2№ 173 43-48. 8. Ильницкая.А. Проблемы преподавания фонетики китайского языка русским студентам. Материалы научно-методологических чтений ПГЛУ. 2019. Цзинь Тхао. Домашнее чтение на начальном этапе обучения китайскому языку Дальневост.

гос. ун-т, Владивосток. ин-т междунар. отношений АТР, каф. иностр.

яз. Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 199910.

Готлиб О.М., Кремнев Е.В., Шишмарева Т.Е. О принципах и моделях организации работы по составлению учебно-методических комплексов по обучению китайскому языку. Китайский язык: создание учебных пособий, стандарты преподавания и нормативы оценки знаний: сб.

тезисов докладов участников Российско-китайской конференции (Москва, 12 декабря 2012 г) Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики». Отделение востоковедения; отв. редИ. Янишевская; сост.: Ю.А. Селиверстова, Т.В.

Пересадько.

Москва: Грифон, 2013

7-12. Кубарич.М.

Семантика тона в китайском языке: экспериментальное исследование. Вестник Кемеровского государственного университета. 2012. № Подобные документы. Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності.

Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови. Інтерактивні технології і їх місце у процесі навчання іноземної мови у початкових класах. Використання римування (віршів, лічилок) у вивченні фонетики. Особливості організації навчання англійської мови на ранньому етапі. Формування пізнавальних інтересів. Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації. Формування навичок користування всіма аспектами мови в основі навчаня іноземним мовам. Особливості методики викладання іноземної мови на початковому етапі — для молодших школярів. Навички аудіювання, читання, письма та говоріння, особливості фонетики.

Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові.

Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

Які вимоги до закону про мову стануть обов’язковими з 16 липня 2021 року? Відповідь на питання дає Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Частина його положень вже набули чинності. Відповідно до них обов’язкове застосування державної мови вже передбачено у сфері реклами, науки, під час розробки технічної та проектної документації, у сферах охорони здоров’я, транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності. Театральні вистави в державному чи комунальному театрі повинні будуть супроводжуватися українським перекладом (субтитри, звуковий переклад). Наприклад, до київських театрів, які використовують російську мову, відносяться: Київський академічний молодий театр, Київський академічний театр драми і комедії, Театр на Подолі, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки. З 16 липня ці заклади повинні будуть забезпечити український переклад усіх вистав, якщо вони демонструватимуться мовою іншою, ніж українська.

Якщо ж мова йде про приватні театральні вистави, наприклад, антрепризи, виконання не обов’язково має відбуватися державною мовою. При цьому, Законом про мову переклад не вимагається. Показ фільмів кримськотатарською мовою та мовами корінних народів; Показ фільмів мовою оригіналу з українськими субтитрами під час проведення кінофестивалів; Показ фільмів мовою оригіналу в кінотеатрах за умови, що кількість таких сеансів буде становити не більше 10 відсотків від усіх сеансів за місяць. Перелічені заходи, а також їх супровід повинні будуть проводитися виключно українською мовою. Як і у сфері кіно, виключення становлять мови корінних народів та національних меншин. Якщо супровід заходу здійснює особа, яка не володіє державною мовою, організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад такого виступу державною мовою. Мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою. Інформація про предмети, що демонструються в музеях та на мистецьких виставках; Кіноафіші та вхідні квитки для відвідування кінотеатрів; 50 відсотків усіх виданих видавцем книг упродовж відповідного календарного року. Нова процедура підтвердження рівня володіння державною мовою д ля зайняття посад в органах державної влади та місцевого самоврядування. Починаючи з 16 липня 2021 року особи, які претендують на посаду в органах державної влади або місцевого самоврядування, повинні будуть скласти іспит на рівень володіння українською мовою відповідно до нових стандартів, розроблених Національною комісією зі стандартів державної мови. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у кінці минулого року повідомив, що дія сертифікату на рівень володіння мовою буде безстрокова, але якщо претендент з першого разу не складе іспиту, у нього буде час підготуватися і перескласти. Крім того, ці сертифікати матимуть різні рівні складності залежно від посади, на яку претендує людина.

А це — категорії А, В,. Вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України також визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. «Для того, щоб отримати громадянство України, після безлічі консультацій ми зупинилися на тому, що, відповідно до Європейської рамки кваліфікацій для навчання і перевірки іноземних мов, буде рівень В1″, — сказала Орися Демська (глава Комісії) під час публічного звіту про результати діяльності комісії у 2020 році. Тим же Законом про мову передбачено доповнення Кодексу про адміністративні правопорушення новим порушенням – «Стаття 188-52. Порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної».

Залежно від сфери та обсягу порушення передбачена відповідальність у вигляді попередження або штрафу від 3 400 грн. до 8 500 грн. Проте, ця норма набуде чинності лише в наступному році, 16 липня 2022 року, тому поки що притягнення до відповідальності за подібні порушення не відбувається. Українська мова. Її статус в Конституції досі ігнорує нинішня влада. (Рубрика «Точка зору») Стаття 10 Конституції України означає, що статус української мови як державної повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі, та є однією з основ конституційного ладу в Україні. Про це йдеться в Рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року (справа про застосування української мови). На жаль, в Україні вже чотири роки діє закон «Про засади державної мовної політики», який щодня заперечує державний статус української мови. Один із авторів цього скандального закону, ухваленого з порушеннями Регламенту Верховної Ради України, після Революції гідності втік до окупованого Криму. Правоохоронні органи підозрюють його в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та в порушенні рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії, що відповідає конкретним статтям Кримінального кодексу України. Інший співавтор встиг успішно пересісти з «Титаніка» Партії регіонів на лайнер «Коста Конкордія» «Опозиційного блоку», який є тією самою партією. Маємо суто український парадокс, коли народні депутати України, які роками працювали проти Української держави, перейшли на бік ворога явно чи таємно, уникли покарання, а їхній законодавчий «продукт» продовжує свою чорну справу.

Чотири роки тому громадськість активно домагалася недопущення цього закону до голосування у парламенті. Як показали дані Центру дослідження суспільства (ЦДС), в травні та червні 2012 року було побито абсолютний місячний рекорд кількості протестних подій за весь період моніторингу – понад 650. А лише за перший тиждень липня, коли цей документ було винесено на розгляд Верховної Ради, ЦДС зафіксував 139 протестів. Злочинна влада колишнього президента України Віктора Януковича не реагувала на протести. Нинішня влада солідарно заплющує на це очі. громадських організацій, експертів, окремих членів Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України.

20 років тому Конституція України підтвердила запроваджений у жовтні 1989 року статус української мови як державної і в статті 10 встановила: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Всупереч вимогам Конституції України в Україні вже чотири роки застосовується юридично нікчемний закон «Про засади державної мовної політики», який підважує статус української мови як державної, блокує реалізацію положення частини першої статті 10 Конституції України, слугує інструментом русифікації, а відтак загрожує національній безпеці України та самому її існуванню. Цей закон був ухвалений завдяки старанням злочинної влади колишнього Президента України.Януковича, який проігнорував численні протести української громадськості. Нинішня влада практично демонструє солідарність у підтримці юридично нікчемного закону через саботування кроків тих законодавців, які прагнуть виправити деформовану мовну ситуацію. Майже два роки тому 57 народних депутатів України звернулися з поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності Закону України «Про засади державної мовної політики». Однак голова Конституційного Суду України, який мав бути звільнений зі своєї посади Президентом України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24 лютого 2014 № 775-VII і, таким чином, вже понад два роки є нелегітимним керівником найвищого в державі суду конституційної юрисдикції, півтора року не ставить зазначене конституційне подання на розгляд. Конституційний статус української мови нехтують чимраз більше державних службовців і політиків найвищого рангу. Дійшло до того, що міністр внутрішніх справ України, навіть програвши суди, і далі публічно виступає російською мовою – попри те, що його обов’язком є вживати українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ним службових обов’язків. При цьому співробітники МВС перекладають кожний виступ міністра державною мовою і надсилають громадянинові, позов якого задовольнив український суд. Подібна позиція найвищих посадових осіб заохочує державних службовців середньої та нижчої ланок, посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування свідомо порушувати статтю 10 Конституції України та цілеспрямовано застосовувати юридично нікчемний акт з метою запровадження російської мови замість державної. Така практика порушує права громадян України на користування державною мовою в усіх сферах суспільного життя на всій території України і є неприпустимою. Посадові та службові особи органів державної влади, які під час виконання службових обов’язків нехтують вимоги положення частини першої статті 10 Конституції України, не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню. Висловлюючи глибоку стурбованість таким ставленням нинішньої влади до державної мови в Україні, громадські організації, експерти, окремі члени Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України закликають органи державної влади забезпечити додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Першим кроком у цьому напрямі має стати розроблення й ухвалення нового мовного. на посади в Адміністрації Президента України осіб, які не застосовують українську мову як державну та зобов’язати посадових і службових осіб інших органів державної влади неодмінно вживати українську мову під час виконання ними службових обов’язків; 2) від прем’єр-міністра України – забезпечити розроблення та ухвалення програми підтримки розвитку і застосування української мови відповідно до вимог рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 (справа про застосування української мови) та положень Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010; 3) від Голови Верховної Ради України – якомога швидше забезпечити започаткування процесу розроблення та ухвалення нового мовного закону; 4) від Голови Конституційного Суду України – почати невідкладно розгляд подання 57 народних депутатів України про неконституційність закону «Про засади державної мовної політики». Голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імСтуса Тарас Марусик. Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко. Професор Київського національного університету ім.

Т.Шевченка, академік Академії наук Вищої школи України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» Олександр Пономарів. Професор Київського міжнародного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» Іван Ющук. Громадянський рух «Відсіч», член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Державному агентстві України з питань кіно Сергій Оснач. Професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, перший заступник голови Всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури Ярослав Гарасим. Експерт Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Курінний. Професор, завідувач кафедри видавничої справи та мережевих видань Київського Національного університету культури і мистецтв Микола Тимошик. Тарас Марусик – голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Тарас Марусик. Народився 1955 року. Журналіст, культуролог, публіцист, перекладач з французької мови, громадський активіст. Член Національних спілок журналістів і письменників.

Заступник голови ТО перекладачів НСПУ.

Був членом Спілки франкомовної преси. Автор та ведучий програм на Радіо Свобода (з 1994 по 2007 роки), зокрема рубрики «А мова – як море!», і сотень статей та інтерв’ю. Працював у Верховній Раді, Кабінеті міністрів, Секретаріаті президента. Співорганізатор перевезення в Україну робочого кабінету Володимира Винниченка з м. Мужен (Франція) в історико-краєзнавчий музей у Кропивницькому. В перекладацькому доробку – чотири праці французьких авторів. Мешкає в Києві.