українська мова другорядні члени речення

Збірник завдань для дпа з англ мова 9 класс 2021 рік коса речення українська члени другорядні мова гдз з інформатики 5 клас морзе.

. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? (в усіх їхніх відмінкових формах)Узгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, що й означуване словоУзгоджені означення виражаються: Неузгоджені означення пов’язуються з означуваним словом зв’язком керування або приляганняНеузгоджені означення виражаються формами різних частин мови, які вказують на ознаку або належність предмета: — займенниками його, її, їх (родовий відмінок від особових він, вона, вони у значенні присвійного): Сили (чиї?) його були вичерпані (ІФранко); Не сон -трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину сажає (ТШевченко); Коли стемніє, до яблуньки-дички приходить дикий кабан-сікач і, перевертаючи купи листя, шукає яблучка (ІЦюпа)Прикладками є власні назви при загальних словах: місто Харків, село Матусів, райцентр Шпола, річка Лопань, видавництво «Весна»Прикладка може бути непоширеною, що складається з одного слова : гульвіса -вітер, річка Дніпро, зима- лихоманка ; та поширеною, що складається з кількох слів: Колгосп «Шлях до комуни» вважався одним із передових у районіПо відношенню до означуваного слова прикладка може стояти перед і після означуваного слова : Мати -природа щільно загорнула кожний качан у дванадцять ніжних прозорих пелюсток (ОДонченко); Весною Муха- ледащиця майнула у садок (АМалишко)Неузгоджені прикладки, що означають назви підприємств, установ, газет, журналів і под., беруться в лапки і пишуться з великої літери: журнал « Наталі », завод « Іскра », поема « Сон », вафлі « Артек »; можуть приєднуватися до пояснюваного слова за допомогою слів імені, пам’яті, родом, на прізвище і поді писатися з великої літери без лапок: турнір імені Ірини Дерюгіної, Харківський національний педагогічний університет імені ГС СковородиУзгоджені прикладки приєднуються до означуваного слова за допомогою слова як : Наталка як учениця, прапор як символ незалежності (кома у таких випадках не ставиться)1Якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: місто Київ, ріка Москва, трава звіробійЯкщо ж у ролі прикладки виступає родова назва, то між означуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава, Москва-ріка, Сапун-гора2Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: Вовк-жаднюга, дівчина-красу-ня, хлопець-богатирЯкщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо : богатир хлопець, жаднюга Вовк, красуня дівчина3Пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник4Якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звукаТакі іменники пишуться через дефіс : гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-дов-гунець Другорядні члени реченняДодаток (відповідає на питання непрямих відмінків)Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків:)Означення (відповідає на питання який? чий?)Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження:) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання:)Особливий вид означення – прикладкаПорівняльний зворот – це слово чи словосполучення, яке образно визначає ті чи інші члени реченняВін може вводитись у речення сполучниками як, наче, ніби, мов, немовПорівняльнийRelated posts: Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається діяВиди обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1Просте речення (тип речення)2Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене3Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка)4Другорядні члени речення (група підмета): […]Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Тема: Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природиТип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)Обладнання: підручник, зошитПеребіг уроку […]Члени реченняГоловні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні РОЗДІЛ 3РЕЧЕННЯ § 9Члени реченняГоловні і другорядні члени речення Зв’язок слів у реченні 93Слова у, в не є членами речення, бо до них не можна поставити запитанняВони служать для зв’язку слів у реченніПояснення Якщо до слова в реченні можна поставити запитання, то воно є членом реченняПригадайте!

Підмет відповідає […]Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та інЩе зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (АМалишко)Стояло, мов зачароване, передгроззя (МХвильовий)Я, ніби губка, наливався нездоровою […]Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? (в усіх їхніх відмінкових формах)Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладкиУзгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […]Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1Речення2Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок3Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]Ускладнені прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Ускладнені прості речення Просте речення ускладнюють: – однорідні члени речення; – звертання; – вставні слова та словосполучення; – відокремлені члени реченняКома між однорідними членами Кома між однорідними членами ставиться: 1Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво(Забіла) […]ОбставинаВиди обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення ОбставинаВиди обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та інЗа значенням обставини поділяються на такі основні види: […]Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 741Прочитай народну пісню в музичному супроводіПравопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку2Спиши речення і підкресли в ньому головні члениСкільки в […]Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформаціюДо другорядних членів речення належать означення, додатки, обставиниСЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їхУ […]Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _), означення ( ) й обставини (_._.)Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називногоДодаток виражається тими ж частинами мови, що й підметНайчастіше: – іменником: […]Головні та другорядні члени реченняТематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 27 ТемаГоловні та другорядні члени реченняТематичне тестування (тема: Словосполучення, речення) Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати […]Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1Вітер гне до землі молоденькі берези (ЮЗбанацький)2Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово)3Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене4Не ускладнене5Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]Головні та другорядні однорідні члени речення ТемаГоловні та другорядні однорідні члени речення(Вправи 74-79)МетаПродовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени реченняРозвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членамиВиховувати повагу до народних традиційОбладнання: диск до підручника, підручник, зошитХід уроку IОрганізація класуМотивація навчальної […]Поняття про однорідні члени реченняГоловні і другорядні члени речення(Вправи 63-65) ТемаПоняття про однорідні члени реченняГоловні і другорядні члени речення(Вправи 63-65)МетаФормувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття словаОбладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії ПриймаченкоХід уроку IОрганізація класуIIПеревірка домашнього завдання1Визначення […]Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – НазивніНічЗ головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи)Мрію про відпочинок– Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини)Десь тут знайшли снаряд– Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки[…]Питання для самоконтролю – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Питання для самоконтролю 1Що таке додаток? Які види додатків ви знаєте? 2Назвіть способи вираження додатків3Що називається означенням? Які види означень ви знаєте? 4Що таке прикладка? 5Як пишеться прикладка з означуваними словами? 6Назвіть види обставинНаведіть приклади7[…] Другорядні члени реченняНа правому березі розкинулося стародавнє місто ЧернігівВоно засноване в сьомому століттіЧернігівці та гості милуються його Спаським і Борисоглібським Іллінською і П’ятницькоюЗвали Житомир, заснував на високому березі річки Кам’янки, притоки Тетерева, поселенняВідтоді й веде свій лік місто ЖитомирУ часи монгольської навали місто було дощенту зруйнованеТа Житомир знову постав у новій красіУ тринадцятому столітті галицько-волинський князь Данило заснував місто на (річка Полтва) і назвав його (ім’я) сина ЛеваЗ (Високий Замок) видно всю панораму ЛьвоваОдеса – південні морські ворота державиМісто розташоване на північно-західному узбережжі Чорного моряЧудова морська гавань та архітектура Одеси завжди приваблювали туристівБагато їх приїздить навесні та вліткуТихесенько вимовляю слово “зелений”, і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольоруВимовляю слово “мама” – і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосуЖоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук – і за всім цим щемко постає слово “рідна”, яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узятіА слово “осінь” – жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблукаСпершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше… А одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листяСлово “пролісок” – біле, і чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, і гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листямСлово “зозуля” якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, і здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушкомНад подвір’ям пролетіла ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне словоБо слово “ворона” – чорне (За ЄГуцалом)Столиця Київської Русі Київ була відома своїми церквами й монастирями, палацами та бібліотекамиСюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгуватиДалеко за межами держави лунала слава про КиївДо нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитавши про неїRelated posts: Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформаціюДо другорядних членів речення належать означення, додатки, обставиниГоловні та другорядні члени речення РЕЧЕННЯ Головні та другорядні члени речення 54Прочитайте текстПерекажітьСтомлене сонечко повільно зачиняє за собою золоту брамуЙого ще бачать пташки з верховіть деревА це що за щебетання у дворі? Це ластів’ята повертаються до свого гніздаДвоє сіло на вишневій гілці, сидять і тріпочуть крильцямиПрилітає ластівкаВона віддає поживу одному, потім – […]Однорідні члени реченняГоловні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ Однорідні члени реченняГоловні та другорядні однорідні члени речення 67Прочитайте текстПерекажітьЖила колись дівчинкаТато її був лісникомМама допомагала йому в роботіПроте почалася жорстока війнаЛісник пішов боронити рідний крайМама з донькою замість нього доглядала лісЯкось потрапили вони під холодний березневий дощЗастудилася дівчинка й занедужалаМама її […]Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Послідовність розбору простого (двоскладного та односкладного) речення 1Речення2Визначити граматичну основу, чим виражені підмет і присудок3Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне – вид односкладного), за наявністю […]Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1Просте речення (тип речення)2Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене3Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка)4Другорядні члени речення (група підмета): […]Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 741Прочитай народну пісню в музичному супроводіПравопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку2Спиши речення і підкресли в ньому головні члениСкільки в […]Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Тема: Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природиТип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)Обладнання: підручник, зошитПеребіг уроку […]Другорядні члени реченняСкладання речень за схемоюНавчальне аудіювання (“Рідний край”)Вимова й написання слова Батьківщина Урок 37 ТемаДругорядні члени реченняСкладання речень за схемоюНавчальне аудіювання (“Рідний край”)Вимова й написання слова Батьківщина Мета: ознайомити з поняттями члени речення, головні члени речення, другорядні члені речення; вчити знаходити в реченні його головні і другорядні члени; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять; виховувати патріотичні почуттяХІД УРОКУ IОрганізаційний момент IIАктуалізація опорних […]Головні та другорядні однорідні члени речення ТемаГоловні та другорядні однорідні члени речення(Вправи 74-79)МетаПродовжити формувати поняття про члени речення – головні і другорядні, про однорідні члени речення; вчити визначати однорідні члени реченняРозвивати мовлення, вчити складати речення з однорідними членамиВиховувати повагу до народних традиційОбладнання: диск до підручника, підручник, зошитХід уроку IОрганізація класуМотивація навчальної […]СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їхУ […]Другорядні члени речення СИНТАКСИСПУНКТУАЦІЯ УРОК № 16 ТемаДругорядні члени речення Мета: ознайомити учнів із другорядними членами речення, навчити визначати їх у реченні; виховувати в учнів навички самостійної роботи з підручникомОбладнання: підручникХІД УРОКУ IАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1Перевірка домашньої вправи2Запитання до учнів– Що таке підмет? – Що таке присудок? – […]Речення з однорідними членамиГоловні і другорядні члени реченняПравопис особових закінчень дієслів ТемаРечення з однорідними членамиГоловні і другорядні члени реченняПравопис особових закінчень дієслів(Вправи 431-435)МетаПовторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслівРозвивати навички виразного читання і грамотного письмаЗаохочувати цікавість до української філософської думкиОбладнання: портрет […]ПідметСпособи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члениГоловні члени речення є його граматичною основоюДругорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змістуПідметСпособи його вираження Підмет – це головний […]Головні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні ТемаГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні(Вправи 63-68)МетаПовторити поняття “члени речення”, “головні члени”, “підмет” і “присудок”, “основа речення”, “другорядні члени”; закріплювати вміння встановлювати зв’язок між словами у реченніРозвивати спостережливість, вміння аналізувати навчальний матеріал, встановлювати головнеФормувати вміння оцінювати результати роботиВиховувати стриманість, почуття відповідальностіОбладнання: диск до підручника, […]Другорядні члени реченняРечення поширені і непоширень Порядок слів у реченні СИНТАКСИСПУНКТАЦІЯ § 13Другорядні члени реченняРечення поширені і непоширень Порядок слів у реченні 132.1Спишіть текстПокажіть зв’язок між членами речення за зразкомКиїв – найстаріше і найвідоміше українське містоВоно побудоване дуже давноПро Київ згадують у своїх книжках давні грекиГрецькі купці заїздили колись за товарами до української столиці (3 календаря)[…]Зразок розбору двоскладного речення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Зразок розбору двоскладного речення 1Вітер гне до землі молоденькі берези (ЮЗбанацький)2Підмет – Вітер (іменник), присудок – Гне (дієслово)3Розповідне, неокличне, двоскладне, поширене4Не ускладнене5Гне (до чого?) до землі (непрямий додаток, виражений іменником у родовому відмінку), гне […]Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінкуЦе може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощоПрикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]Поняття про однорідні члени реченняГоловні і другорядні члени речення(Вправи 63-65) ТемаПоняття про однорідні члени реченняГоловні і другорядні члени речення(Вправи 63-65)МетаФормувати поняття про однорідні члени речення, вчити визначати основні члени, самостійно складати речення з однорідними членами; розвивати чуття словаОбладнання: таблиця “Однорідні члени речення”, індивідуальні картки, репродукції картин Марії ПриймаченкоХід уроку IОрганізація класуIIПеревірка домашнього завдання1Визначення […]ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів виявляти в реченні однорідні члени речення (головні та другорядні); розвивати вміння визначати однорідні члени речення і виконувати навчальні вправи із ними; розвивати увагу, мовлення школярів; виховувати бережливе ставлення до природиХід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ IIАКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 66,33) Каліграфічна хвилинка Щщ Щщ Щщ що тиж […] ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ114ПерепишітьУ кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основуЯкі з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення? 1Дощ відшумівЗапахла м’ятаСадок засмучений ожив (ВЧерепков)2Із дерев злетіло листяНаступає листопад (ЯЗабіла)3Мовчать птахиСкімлить осінній вітер без слів (ІЯремчук)4Кінчалась осіньСіялись сніги (ЄМаланюк)115ПрочитайтеВкажіть речення непоширені та поширеніПоясніть різницю між нимиУ поширених реченнях визначте головні члени речення та вкажіть другорядні1Надворі розцвітав ранок (Панас Мирний)2Почався ранокРанок дише (ЯВіргуш)3Діти щебечутьСивіє м’ята (АМалишко)4Пахне м’ятою вечір (СУкраїнець)5А дощ ідеА вітер хилить клени (МЛуків)6Лунала пісняПлакала діброваОб кручу хвиля хлюпала дніпрова (ДПавличко)Смисловий зв’язок між головним і другорядним членами речення установлюють, поставивши від головного до другорядного члена речення питання116ПрочитайтеУ кожному реченні визначте головні члени реченняВід головного члена речення поставте питання до другорядного члена, який пов’язаний із ним за змістом1День кладе на хмари позолоту (ВСосюра)2Поприбігають вітренята з поля (ПМасенко)3Мамина пісня у серці бринить (ГКазакова)4Хтось гукнув мене упівголоса (МШевченко)5Війнуло сонцем і медом з дорігПотім вийшла дівчина на поріг (АМалишко)117Подані непоширені речення поширте другорядними членамиУтворені речення запишітьДо кожного другорядного члена речення усно поставте питання від головногоДодаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх відмінків, крім1В орлят повиростали крила (ГБойко)2Зозуля Горлиці жалілась (ЛГлібов)3Гора підперезалася залізницею (ВЖовнарук)4На зорі задививсь хлопчина (Б.-ІАнтонич)5Мене ліси здоров’ям напували (БСимоненко)6Люби природу не для себе! Люби для неї (МРильський)7Безсмертників пучечок я нарвав (ДЛуценко)У день народження я одержав у подарунок (від кого?) … книжкуУ ній було кілька оповідань (про кого?)….Це дуже мене зацікавило, адже я захоплююсь (чим?)…Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (що?)…Вже через два дні я переказав (що?)… своєму (кому?)…Товариш так зацікавився пригодами (кого?) …, що вирушив по книгарнях шукати (що?)…4Про молодість складаю я пісні (БСосюра)5Побудуємо світ без обману і злості (БКрищенко)6А шелест верб у пам’яті не тане (МРильський)121ПерепишітьУ кожному реченні підкресліть головні члени речення та додаткиЗ’ясуйте, якою частиною мови виражено кожен додатокПісля кожного додатка позначте в дужках її відмінок і числоОксанка зав’язувала бабусі очіПотім брала жмут висушених лікарських рослинБабуся торкалася стебелець і листочківПотім вона називала рослинуДалі розповідала Оксанці про приготування ліків– Які ви знаєте лікарські рослини? Які з них збирали? Складіть про це 2-3 речення та запишіть їхВизначте в записаних реченнях додатки1Птахи потерпають від змін у кліматіВони потребують турботи від людини (3 газети)2Зозуля кувала, правдоньку сказала (Народна творчість)Які птахи зимують в Україні? Які прилітають в Україну зимувати? Інформацію про це зберіть в ІнтернетіВипустіть стіннівку такої тематики124ПрочитайтеУ кожному реченні визначте головні та другорядні члени реченняВід яких членів речення ставлять питання до означення? Зробіть це1Мовчить сосновий бір (МРильський)2Задумався дуб темно-шатий (БСосюра)3Хизувався дуб міцним корінням (ГХорташко)4Зелений одягла вінок берізка ніжна (ВСосюра)5Зажурила осінь золоту діброву (ОКротюк)Наближається… зимаЗемлю огорне… сніг,… крига скує річкиДерева закутаються в… шатиКущі закутаються… шаликамиШколярі чекатимуть на… канікули2Був у мене друг хороший (АМалишко)3Покривались поля оксамитом зеленим (МОлексенко)4Високе небо над тобою гуде од вітру (Олесь Гончар)5Рукавом сірим небо сльозини втирає (ЯХарсайло)6Ніч підняла своє темне крило (Панас Мирний)127До поданого речення допишіть поетичний рядок, слово роса заримувавши зі словом красаУтворений вірш запишіть, підкресліть у його тексті означенняОбставини – це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, спосіб, ступіньОбставини відповідаю гь на питання як? де? куди? звідки? з якою метою? Найчастіше обставини виражаються прислівниками: Знову наснилось дитинство (ДЛуценко) або іменниками в непрямих відмінках із прийменниками: Гуси з вирію летять (ГТарасюк)128Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення та обставиниВід якого члена речення ставлять питання до обставини? 1На землю сонце дивиться спогорда (ДЛуценко)2Літають понад вікна ластів’ята (ГПетрук Попик)3Пролітає гайвороння над полями (ОЛупій)4Пташка накрила крильцями пташат у гніздечку (ВГолобородько)5По шию у піску сосна стоїть (ДПавличко)1Щирий козак… не нападає2Один козак… не воїн3Не лінуйся… вставати та змолоду більше знати! 4Око бачить…, а розум ще дальше5Дивиться…, а думає вовком130Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обставини, які відповідають на зазначені в дужках питанняПідкресліть у реченнях усі члени речення1Знов серце манить (куди?) … (МРильський)2Ми радості (коли?) … бажали людям (ДЛуценко)3Я в давню істину увірував (як?)… (Олександр Олесь)132ПерепишітьУ кожному з речень підкресліть усі члени реченняЗ яким членом речення пов’язана кожна обставина?

Якою частиною мови виражена? 1.1 лунають на калині ніжні співи солов’їні (ВКравчук)2Я вранці голос горлиці люблю (ЛКостенко)3Молода уперше в небі ластівка ширяє (МРильський)4А бджоли золоті так солодко гули (АКамінчук)5Трави вільно підняли свої стебельця угору (ВГрінчак)133Розгляньте таблицю “Типи мовлення” на форзаці підручникаЧи можна сказати, що якийсь тип мовлення трапляється у спілкуванні частіше за інші? ПояснітьРозповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні о дії особи або предмета або ж про події, що відбувалися (відбуваються або відбуватимуться) в певній послідовності134ПрочитайтеЯке з поданих у “хмаринках” запитань можна поставити до уривка в цілому? Яке запитання можна поставити до фрагмента, в якому йдеться про вовка? Зробіть висновок: які типи мовлення поєднано в уривку? Скористайтеся підказкоюГрицик лежав на березі й дивився на дніпрову поверхнюРаптом він побачив, що до острова щось пливеНад водою виднілася лише голова“Видра, чи що?” – промайнуло в головіЗа мить тварина вибралася з водиГрицик отетерівНад ним стояв величезний вовкМокра шерсть була довга й цупкаЗблиснули здоровецькі іклаПовітря розітнув вереск Грицика: “Рятуйте!” Грицик був переконаний, що він негайно кинеться на лютого звіраПроте Швайка, придивившись, уклав шаблю в піхви, а тоді розвів руки так, мовби зустрів найкращого другаІ здоровенний хижак зі страшними іклами повівся, мов цуценяткоВін тонко заскавулів і кинувся Швайці на грудиА що був не цуценятком, а важким звіром, то Швайка ледве втримався на ногахТоді Швайка почав вибирати з вовчої шерсті реп’яхиОдин клубочок, той, що збився біля правого вовчого вуха, він нишком заховав до кишеніТрохи згодом біля вогнища козак дістав реп’яховий клубочок і видобув з нього тонку полотняну смужкуТоді розгорнув її й заходився роздивлятися якісь закарлючкиПотім кинув смужку у вогнищеЯкщо вас зацікавили пригоди козака Швайки, знайдіть у книгарні чи бібліотеці і прочитайте книжкуРутківського “Джури козака Швайки”Про свої враження розкажіть однокласникамЗв’язність тексту забезпечується тим, що кожне наступне речення є змістовим продовженням речення попередньогоКожне речення включає в себе слово, яке “вбирає”, повторює інформацію з попереднього реченняТаке слово називають ” відоме”Але кожне речення вміщує й нову інформацію, якої не було в попередньому реченніСлово, яке містить цю нову інформацію, називають “нове”У розповіді “нове” – це слова, які називають діїСлово він замінює ім’я Котигорошко, отже, в наступному реченні продовжується розповідь про богатиря, тому слово він – “відоме”Нова інформація про Котигорошка виражена словом підкинув, тому це слово визначають як “нове”Знайшла якось вона в лісі немовляткоМало воно всього місяців шість, але вже говорилоЗраділа стара, взяла хлопчика, виховуєНазвала його ІванкомВиповнився хлопцеві рікДала йому бабуся кухлик відвару чудодійного зілля, випив Іванко і виріс, наче на п’ять років старшим ставЩороку стара хлопцеві відвар давалаЗа п’ять років став з Іванка богатирПовела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою об землюВідкрилася перед ними печераСтоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжкаВипив Іван аж три кухлі відвару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би піднятиRelated posts: Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінківДодатки виражаються: А) іменниками та займенниками (найчастіше), прикметниками та дієприкметникамиМудрість і Досвід багатьох поколінь укладено в приказки і прислів’я (МШумило)Школярки та школярі юрбою оточили Когось […]Прикладка як різновид означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладка як різновид означення Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінкуЦе може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощоПрикладка буває Непоширеною, вираженою одним словом, і Поширеною, вираженою сполученням […]ОбставинаВиди обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення ОбставинаВиди обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання та інЗа значенням обставини поділяються на такі основні види: […]Означення – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення У поширеному реченні граматична основа поширюється другорядними членами – Означенням, додатком, обставинамиВони пояснюють підмет і присудок або інші другорядні члени, розширюючи, доповнюючи повідомленняОзначення Означення – це другорядний член речення, що називає ознаку предмета і відповідає на питання Який? скількох? скільком? […]Прикладки, що беруться в лапки – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Прикладки, що беруться в лапки Прикладки – назви художніх творів, газет, журналів, підприємств, фірм тощо пишуться з великої букви й беруться в лапки: опера “Наталка Полтавка”, повість “Климко”, журнал “Ранок”, видавництво “Вища школа”, магазин “Господар”Назви, до складу яких входять слова імені, пам’яті, в […]Написання непоширених прикладок через дефіс – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Написання непоширених прикладок через дефіс 1Непоширена прикладка й означуване слово з’єднуються дефісом, якщо: А) вони виражені загальними іменниками: Мати-природа, місто-трудівник, вітер-пустун; Б) загальний іменник стоїть після власної назви: Сапун-гора, але гора Сапун; Хорол-річка, Але Річка Хорол; В) прикладка входить до складу терміна: Гриб-паразит, […]Порівняльний зворот – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Порівняльний зворот Порівняльний зворот – це обставина способу дії, яка приєднується порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, що та інЩе зорі стояли тихі та прозорі, як перші маки молоді (АМалишко)Стояло, мов зачароване, передгроззя (МХвильовий)Я, ніби губка, наливався нездоровою […]Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформаціюДо другорядних членів речення належать означення, додатки, обставиниДодаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _), означення ( ) й обставини (_._.)Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називногоДодаток виражається тими ж частинами мови, що й підметНайчастіше: – іменником: […]СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їхУ […]Другорядні члени реченняОзначенняОбставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени реченняОзначенняОбставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ятьТип уроку: урок вивчення нового матеріалуОбладнання: підручник, проектор[…]Другорядні члени реченняДодаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени реченняДодаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]Головні та другорядні члени речення РЕЧЕННЯ Головні та другорядні члени речення 54Прочитайте текстПерекажітьСтомлене сонечко повільно зачиняє за собою золоту брамуЙого ще бачать пташки з верховіть деревА це що за щебетання у дворі? Це ластів’ята повертаються до свого гніздаДвоє сіло на вишневій гілці, сидять і тріпочуть крильцямиПрилітає ластівкаВона віддає поживу одному, потім – […]Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Тема: Члени реченняГоловні та другорядні члени реченняЗв’язок слів у реченні Мета: формувати в учнів поняття “головні члени речення”, “другорядні члени речення”, “основа речення”; виробляти вміння знаходити основу речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; виховувати любов до природиТип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)Обладнання: підручник, зошитПеребіг уроку […]Однорідні члени реченняГоловні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ Однорідні члени реченняГоловні та другорядні однорідні члени речення 67Прочитайте текстПерекажітьЖила колись дівчинкаТато її був лісникомМама допомагала йому в роботіПроте почалася жорстока війнаЛісник пішов боронити рідний крайМама з донькою замість нього доглядала лісЯкось потрапили вони під холодний березневий дощЗастудилася дівчинка й занедужалаМама її […]Речення з однорідними членамиГоловні і другорядні члени реченняПравопис особових закінчень дієслів ТемаРечення з однорідними членамиГоловні і другорядні члени реченняПравопис особових закінчень дієслів(Вправи 431-435)МетаПовторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслівРозвивати навички виразного читання і грамотного письмаЗаохочувати цікавість до української філософської думкиОбладнання: портрет […]Другорядні члени речення ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 15 Другорядні члени речення 134 Прочитайте уривок із віршаЗнайдіть у ньому назви другорядних членів реченняДругорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечанняДумку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнитиПоділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини […]Синтаксичний розбір простого речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Синтаксичний розбір простого речення 1Просте речення (тип речення)2Загальна характеристика: двоскладне, односкладне; ускладнене, неускладнене; повне, неповне; поширене, непоширене3Характеристика граматичної основи: – підмет (простий чи складений, морфологічний аналіз підмету); – присудок (простий дієслівний, складений іменний, складений дієслівний, морфологічний аналіз присудка)4Другорядні члени речення (група підмета): […]Головні та другорядні однорідні члени речення РЕЧЕННЯ & 10Головні та другорядні однорідні члени речення Вийся, віночку, гладко… З народного 741Прочитай народну пісню в музичному супроводіПравопис яких слів треба пояснити? Йдуть дівоньки у садочок, Зів’ють собі віночок З рутоньки, з м’ятоньки, З хрещатого барвіночку, З запашного василечку2Спиши речення і підкресли в ньому головні члениСкільки в […]Означення – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВАПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Означення Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання Який? (в усіх їхніх відмінкових формах)Означення бувають: узгоджені, неузгоджені, прикладкиУзгодженим називається означення, виражене словом, що має такий самий рід (в однині), число та відмінок, […] Другорядні члени реченняДодаток (відповідає на питання непрямих відмінків)Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків:)Означення (відповідає на питання який?

6Назвіть види обставинНаведіть приклади7[…] ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯДвоскладні речення можуть мати у своєму складі, крім головних членів, також другорядні члени реченняЗа традицією серед другорядних членів речення виділяють додаток, означення й обставину: Блищить січневий сніг бадьоро(ВКрищенко)У цьому реченні, крім підмета сніг і присудка блищить, є й другорядні члени речення: січневий, що пояснює підмет, і бадьоро, що пояснює присудокВ основу виділення другорядних членів речення покладено також їх морфологічне вираження та позицію в реченні, що і зумовлює форми синтаксичного зв’язку пояснювальних слів з пояснюючимиДОДАТОКДодатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована чи якого стосується дія, процес, ознака, станДодаток має такі диференційні ознаки: а) це другорядний член речення; б) виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення; в) виражається найчастіше іменниками в непрямих відмінках або їх еквівалентами; г) стоїть після опорного слоава; г) поєднується з опорним словом підрядним зв’язком керування; д) відповідає на питання непрямих відмінківОсновною семантичною ознакою додатка є його предметне (об’єктне) значення, що й зумовлює характер засобів його вираженняТому додаток зазвичай виражається іменниками, займенниками, співвідносними з іменниками, субстантивованими словами, а також цілим словосполученням: Ти даєш мені сонце погоже, і повітря даєш, і снагу(ВТкаченко); Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (ВСимоненко); Посадила стара мати три явори в полі (ТШевченко)Додатки поділяються на прямі й непряміПрямий додаток вказує на об’єкт, безпосередньо охоплений дією, процесом або станомВін залежить від перехідних дієслів і виражається знахідним відмінком без прийменника: Нашу радість і сум, нашу звихрену долю материнська любов, як весна, зігріва (ВКрищенко)У деяких випадках прямий додаток може виражатися й родовим відмінком без прийменника, а саме: а) якщо з перехідним дієсловом вживається заперечна частка не: Не зрони сльози, котра не зрадить ні життя, ні гніву(НКащук); б) якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Оксана наливає води; Я поставив пташеняті хлібаНепрямі додатки виражаються іменниками чи іншими субстан-тивованими словами у формі знахідного відмінка з прийменником або у формах інших непрямих відмінків як з прийменниками, так і без них: Пашить медами скосистагора (ЛКостенко); У боротьбі немає одиниць (ВПоліщук) Непрямі додатки залежать від перехідних і неперехідних дієслів: Мрію пестив я свою пензлем, олівцем (МСингальський); Джерин садок заквітчався білим цвітом (ІНечуй-Левицький)Непрямі додатки можуть також залежати від іменників, прикметників, дієприкметників та дієприслівників: І подвиг сторожа на маяку достоїн пісні, пензля і граніту (МРильський); Людські діла тривкіші від металу(ОКорнійчук); Усе, що створюється справді великого в національній культурі, оповито мовою або опосередковано неюСприймаючи красу природи, незмірного світу, дитина має вдосконалювати могутній інструмент пізнання — мову (ІВихованець)ОЗНАЧЕННЯОзначенням називається другорядний член речення, який указує на ознаку предмета і підпорядкований іменникові, що називає предметОзначення має такі диференційні ознаки: а) є другорядним членом речення; б) виражає означальні відношення; в) залежить тільки від іменника; г) виражається у типових випадках прикметниками та іншими словами в прикметниковій функції; г) за прямого порядку слів стоїть перед означуваним іменником; д) з означуваним іменником з’єднується підрядним зв’язком — узгодженнямОзначення, на відміну від головних членів речення, не створює в реченні своєї синтаксичної групи, воно завжди виступає залежним: У нашого хлоп ятонька блакитні оченятонька, волоссячко м ‘якесеньке, а личенько білесеньке (ООлесь)За характером синтаксичного зв’язку з означуваним словом означення поділяються на узгоджені й неу згоджені: Козацькі могили високі — незгаслі вулкани Вкраїни (ІДрач); Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (ВСосюра)Узгоджене означення поєднується з означуваним словом граматичним зв’язком узгодження: 3 кожної гілочки на калині звисають важкі червоні грона (БХарчук); О, як змінився луг осінній, вночі прилинув перший сніг, упав, мов біле шумовиння, од вітру хвилями застиг(ВТкаченко)Узгоджене означення здебільшого виражається прикметниками і дієприкметниками, а також числівниками, займенниками: У них у мріях стільки сонця і ще не співаних пісень, що пломінкий, жаркий вогонь цей ще не один освітить день (ЮПетренко); Була третя година (ОІваненко)Неузгоджене означення поєднується з означуваним словом зв’язком керування або прилягання: У цих садах, в сонатах солов «їв він чує тихі кроки браконьєра (ЛКостенко); Великій меті — освічувати народ, піднімати його з віковічної темряви — служив і Шевченків талант художника (3 журн.)Неузгоджені означення виражаються іменниками у формі непрямих відмінків з прийменниками чи без них (гурт дітей, виводок каченят, хлопець без вусів, сосна на кручі); інфінітивом (бажання вчити, мрія побачити); прислівником (дорога направо), дієприслівником (читання лежачи)Іменники, які виступають означеннями, втрачають значення предметності й виражають ознаку іншого предметаУ таких випадках вони можуть виражати: а) належність (родовий належності: подарунок сестри, тобто сестрин; вулиці міста, хата батька); б) ознаку за матеріалом (родовий внутрішньої ознаки: квіти з паперу, човен з дерева, тобто дерев яний); в) ознаку за призначенням (родовий ознаки: вагон для дітей, тобто дитячий, павільйон для відпочинку, приладдя для письма); г) ознаку за місцем розташування предмета (місцевий зовнішньої ознаки: табір у лісі, тобто лісовий; вогні на морі;) ґ) ознаку за об’єктом піклування (піклування про дітей); д) ознаку за напрямом (знахідний зовнішньої ознаки: шлях в Україну, двері до кімнати); е) зовнішню чи внутрішню ознаку предмета (родовий ознаки: дівчина з карими очима, тобто кароока; дитина п яти років, людина лагідної вдачі) Школяр UAДодатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? кого? що? на на (Місяць заливає (чим?) своїм холодним промінням (що?) кімнату)Додатки виражаються передусім іменниками та займенниками і відносяться до дієсловаТакож додаток може відноситися до прикметника або іменника (Винахід маленького генія вартий уваги)Крім займенників та іменників, додаток може бути виражений будь-якою частиною мови, вжитою в значенні іменника, якщо вона відповідає в реченні на питання непрямих відмінків, наприклад: прикметником (Доручаємо цю справу черговому); числівником (Школяр досить швидко поділив дванадцять на чотири); дієприкметником (Прибулих вітали хлібом-сіллю учасники фестивалю); прислівником (Ми не віримо вашому «потім»); неозначеною формою дієслова (Як же я люблю блукати осіннім лісом); вигуком (Капітану довелося докласти чимало зусиль, щоб зупинити це гучне «ура»); а також словосполученням (Галя із захопленням переказувала друзям «Казку про яян» ЕАндієвської)Додатки бувають прямі і непряміПрямим називається додаток, який підпорядковується перехідному дієслову і виражений знахідним відмінком без прийменника (Взяла зілля, поклонилась (ТШевченко))Прямий додаток також може бути виражений формою родового відмінка без прийменника, якщо: 1) при перехідному дієслові є заперечна частка не (Не кидай матері, казали… (ТШевченко)); 2) якщо дія переходить на частину предмета (Принеси мені, будь ласка, води)Усі інші додатки є непрямими (Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою (ТШевченко))(у всіх родових, числових і відмінкових формах) (лише в непрямих відмінках)Означення відноситься до іменника або до іншої частини мови, вжитої у значенні іменникаОзначення бувають узгоджені та неузгодженіУзгодженим називається означення, яке узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку (Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля (ВЗемляк))Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівникамиНеузгодженим називається означення, яке не має спільного з означуваним словом роду, числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом (Стала наближатися година рушати в дорогу (СВасильченко))Неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках; займенниками його, її, їх, якщо вони відносяться до іменника і вживаються у присвійному значенні; неозначеною формою дієслова; прислівниками, а також цілими словосполученнями, зокрема фразеологізмами (У селі знайшовся такий майстер на всі руки)Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, причину, мету, спосіб діїОбставини відносяться до дієслівЗа значенням обставини поділяються на такі групи: місця (звідки?), часу (як довго? відколи?), причини (через з якої причини?), мети (для з якою метою?), умови (у якому випадку?), допусту (незважаючи на що?), способу дії (як? у який спосіб?): Раз Жаба вилізла (куди?) на берег (для чого?) подивитися та й (як?) трошечки (як?) на сонечку погрітися (ЛГлібов))