комп'ютерна програма сходинки до інформатики 2 клас нова програма

Відео світлодіодна стрічка 220 вольт як встановлювати відео нова програма комп’ютерна програма до інформатики клас 2 сходинки гдз на 3 класс математика нова програма ф.м рівкінд.

«Сходинки до інформатики» 2 клас. Збірку створено в ході використання інтегрованого курсу «Сходинки до інформатики» в 2-4 класах, програми яких видруковано в науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах (№4-5, 2006 р.), за рахунок варіативної складової навчальних планів (1 год на тиждень). (Програма рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист № 1/ІІ-4178 від 25.07.2005 р.)). Запропонований матеріал розроблений вчителем інформатики та успішно застосовується в навчальному процесі НВО «Вишнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – дитячий садок». Збірка складається із 34 методичних розробок уроків інформатики для 2 класу. Найбільш вдалою є наступна структура уроку: 1) організаційний момент (2 хв.); 2) перевірка домашнього завдання (3 хв.); 3) вивчення нового матеріалу (10 хв.); 4) робота з зошитом (4 хв.); 5) фізкультхвилинка (1 хв.); 6) практична робота на комп’ютері (15 хв.); 7) підсумок уроку (3 хв.); 8) домашнє завдання (2 хв.). Особливо звертається увага на набуття учнями стійких навичок по роботі з комп’ютером, таких як дозованість часу перебування за екраном монітора, обов’язкові фізичні вправи. Всі вони направлені на запобігання перевтоми та погіршення стану здоров’я, вмінню самостійно проводити відновлювальні заходи, що є основними складовими загальної культури роботи з комп’ютером. Курс «Сходинки до інформатики» є пропедевтичним і призначений для учнів 2-4 класів. Вивчаючи його в 2 класі, учні оволодівають основними навичками роботи з комп’ютером, отримують уявлення про його можливості, навчаються використовувати комп’ютер для складання текстів та малювання; працюючи з навчальними комп’ютерними програмами закріплюють знання та навички, набуті при вивченні інших предметів, розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу, просторову уяву та творчі здібності. При вивченні цього курсу передбачено кілька напрямів навчальної та розвиваючої діяльності учнів: пізнавальний (учні повинні засвоїти відомості про призначення комп’ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи), прикладний (учні повинні здобути навички роботи з клавіатурою, пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, створення малюнків у графічному редакторі тощо), розвиваючий (учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з навчально-розвивальними програмами, так і на теоретичній частині уроку), підтримка, корекція і пропедевтика знань, умінь і навичок з основних предметів (робота з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української та іноземної мови, математики, природознавства тощо). На підтримку вивчення курсу «Сходинки до інформатики» надруковані підручники [1] та зошити [ 2 ], розроблене програмне забезпечення. Підручник з курсу «Сходинки до інформатики» для 2 класу має таку структуру: кожні дві сторінки посібника містять навчальний матеріал, розрахований на опрацювання протягом одного уроку. На одній сторінці розвороту містяться оповідання, що стосуються навчального матеріалу з курсу інформатики. На другій сторінці розвороту підручника наводяться практичні завдання для виконання на комп’ютері в одній з програм комплексу «Сходинки до інформатики» або в іншій прикладній програмі навчального або загального призначення. Завершується друга сторінка розвороту завданням для розумників та розумниць, у якому передбачене виконання логічних вправ.

Практичні та логічні завдання доповнюють теоретичний матеріал або спрямовані на розвиток логічного мислення, уваги, просторової уяви, потребують визначення властивостей об’єктів та порівняння їхніх значень, знаходження закономірностей. Робочий зошит «Сходинки до інформатики» для 2-го класу містить практичні завдання, які доповнюють, розширюють програмовий зміст підручника. До кожного з тридцяти уроків курсу розроблено вправи, які сприяють засвоєнню основних понять інформатики, готують учня до практичної роботи з комп’ютером, передбачають перевірку теоретичних знань, повторення вивченого матеріалу. Деякі завдання є пропедевтичними: готують учнів до сприйняття нового матеріалу, сприяють формуванню пізнавальної мотивації.

Більшість завдань кожного уроку спрямована на розвиток логічного мислення, уваги, пам’яті, уяви, фантазії, творчих здібностей учнів, аналітичного мислення, зв’язного мовлення, навчають встановлювати взаємозв’язки, робити висновки, а отже, закладають підґрунтя для формування загальноосвітніх умінь та навичок. Українська педагогіка. antalya escort bayan real sex stories hardcore italian porn loiras peladas e gostosas video porno alta risoluzione Marlene Sex in nice skirt sucks and fucks. Busty Hot MILF Kim Gold Gets Her Pussy Stretched by a Long Cock Sluty Indian Wife Enjoyed Sex in Hotel Room with Boss indian teen boobs cam play JAPAN HD Japanese Squirting Beauty Best Ever Indian XXX Teen Pussy Fucking Hardsex With Cum Inside In Clear Hindi Audio Cute Indian College Girl Fucked by Boyfriend Hot Sex Video. Програма вивчення дисципліни «Сходинки до інформатики» (2 клас) Правила техніки безпеки і поведінки при роботі з комп’ютером. Персональний комп’ютер, його складові частини та їх призначення. Робочий стіл. Піктограми.

Короткі історичні відомості про обчислювальні прилади та з історії створення ЕОМ. Висловлення. Істинні та хибні висловлення.

Поняття інформації. Як людина сприймає інформацію. Де і як людина використовує інформацію. Інформаційні процеси (одержання, збереження, обробка, передавання та використання інформації). Графічні редактори та їх призначення. Графічний редактор Paint. Панель інструментів. Палітра. Колір фігури і колір фону. Клавіатура. Основні клавіші. Вставка підпису до малюнка. Друкування малюнка. Робота з розвиваючими, навчальними і навчально–контролюючими програмами з української мови, англійської мови, математики, ознайомлення з навколишнім світом, ОБЖ.

2. Обговорення можливостей і демонстрація режимів роботи комп’ютера.

Складові частини комп’ютера. Формування навичок роботи з мишею. 3 год. 3. Розвиток логічного мислення і математичних здібностей. Закріплення навичок роботи з мишею. Розвиток просторової уяви. Комп’ютерна підтримка уроків математики. 4. Комп’ютерна підтримка навчальних предметів. 6. Інформація. Що можна робити з інформацією. Інформаційні процеси. Робота в графічному редакторі Paint. 11. Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів (українська мова, англійська мова, математика, ознайомлення з навколишнім світом, ОБЖ) 6 год. Ривкінд Ф.М. ОКГ (Основи комп’ютерної грамотності). Посібник для учнів молодших класів (розвиваюче навчання): Гроно, 1998 Жалдак М.І., Морзе Н.В. Інформатика–7. Експериментальний навчальний посібник для учнів 7 класу загальноосвітньої школи: Діасофт, 2000 Завдання та ігри з інформатики. Горячєв О.В. та інші.

Навчальні посібники для учнів 1, 2, 3 класів: УОН, 2000 Кривич Е.Я. Персональн ы й комп ь ютер для детей. Х.: Фол и о, 2001 Альбов.С., Хайт.М. Атлас персонального комп ь ютера для школьника. Для младшего и среднего школьного возраста–П.: Нева, 2000 Басова Т.Ф. Дізнайся, відгадай, обчисли. Робочі зошити для розвитку логічного мислення для учнів 1, 2, 3 і 4 класів–П.: Абетка, 2000 Гайштут О.Г. Зошити з розвитку мислення для 1, 2, 3 класів: Магістр– S, 1997. Українська педагогіка. Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2020/2021 н.р. У 2020/2021 навчальному році вивчення інформатики у основній і старшій школі закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за типовими освітніми та навчальними програмами: Технологічна та інформатична освітні галузі. Інтегрований курс «Дизайн і технології». Інформатика (за програмою Савченко О.Я.) –. 27-30.

Природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна та інформатична освітні галузі. Інтегрований курс «Я досліджую світ» (за програмою Шияна Р.Б.) –. 38-4Методичні рекомендації щодо викладання інформатики, актуальні в 2020/2021 н.р. 9 клас. У 2020/2021 навчальному році за новою навчальною програмою з інформатики, призначеною для учнів, що вивчали інформатику у 2-4 класах, вперше вчитимуться учні 9 класів. Вони вивчатимуть 5 розділів: «Програмне забезпечення та інформаційна безпека», «3D-графіка», «Опрацювання табличних даних», «Бази даних.

Системи керування базами даних» і «Алгоритми та програми». У першому розділі «Програмне забезпечення та інформаційна безпека» учні завершують вивчення загальних основ інформаційних технологій. На рівні понятійного апарату вивчаються принципи роботи операційної системи. Велика увага приділяється питанням інформаційної безпеки та авторського права. В учнів необхідно сформувати розуміння основних загроз під час роботи з комп’ютерними системами як з технічної, так і з соціальної точки зору, та засобів їх уникнення. У діяльнісній складовій теми «Стискання та архівування даних» передбачено використання архіваторів, а у знаннєвій — розуміння принципів стиснення даних. Два найважливіших принципи базуються на кодуванні повідомлень із урахуванням повторюваності символів та відмінностей у частоті їх появи. Для усвідомлення цих принципів учні повинні розуміти, що являє собою кодування даних, яке вивчалося у 8 класі. Отже, повторенню розділу «Кодування даних» слід приділити увагу. Розділ «3D-графіка» вперше включено в основний курс інформатики, що пояснюється стрімким розвитком технологій, де тривимірна графіка застосовується, насамперед, для тривимірного друку. Загальною метою вивчення цієї теми є як розвиток в учнів просторової уяви (необхідної, зокрема, для успішного вивчення стереометрії у 10-11 класах), так і формування в них розуміння структури та базових принципів маніпулювання тривимірними графічними об’єктами, достатнього для подальшого самостійного вивчення більш складних технік. Рекомендованим базовим програмним забезпеченням є вільнопоширювана програма Blender з відкритим вихідним кодом. Деякі програми пропрієтарних операційних систем дають змогу виконати більшість, але не всі вимоги навчальної програми (зокрема, не мають можливості оперувати окремими вершинами, ребрами та гранями об’єктів).

Якщо заклад освіти обладнано відповідним апаратним забезпеченням, рекомендується виконувати тривимірний друк моделей, створених учнями під час вивчення цього розділу. Останні три розділи пов’язані наскрізною змістовою лінією, яку можна назвати «робота з наборами однотипних об’єктів». Традиційно електронні таблиці розглядаються як набори клітинок із даними. Така інтерпретація передбачалася в першій частині розділу «Опрацювання табличних даних», що вивчався в 7 класі, а також доречна під час вивчення певного матеріалу з однойменного розділу 9 класу, такого як абсолютні та мішані посилання, функції, діаграми та умовне форматування. Серед логічних функцій обов’язково опрацювати функцію IF, а також логічні функції AND, OR і NOT. Для успішного вивчення цього матеріалу варто актуалізувати знання, здобуті з розділу «Алгоритми та програми» в попередніх класах, адже умовні оператори в програмуванні вивчалися ще з початкової школи, а складені умови – у 8 класі. Мінімальний набір обов’язкових до вивчення математичних та статистичних функцій складається з функції SUM та AVERAGE, однак рекомендовано також освоїти роботу з функцією COUNTIF, оскільки за її допомогою в табличному процесорі розв’язується задача обчислення кількості елементів, що задовольняють певній умові — одна з ключових задач у розділі «Алгоритми та програми» в 9 класі. Також, якщо в цій темі учні працюватимуть з рядковими величинами, рекомендуємо звернути увагу на текстові функції табличного процесора. Крім того, звертаємо особливу увагу на зазначену в навчальній програмі ціннісну складову «обґрунтовує вибір типу діаграми для подання набору даних», яку учень повинен набути під час вивчення даної теми. Підкреслимо, що під час вивчення діаграм найважливішими є не практичні навички їхньої побудови, а 1) уміння коректно інтерпретувати дані, подані в графічному вигляді, та 2) уміння добирати найбільш доречну діаграму для подання певного набору даних. Наприклад, для порівняння швидкостей кількох моделей автомобілів не доцільно будувати секторну діаграму, хоча вона цілком доречна для, наприклад, відображення складу населення певного регіону. Рекомендуємо присвячувати інтерпретації та вибору типу діаграм окреме навчальне заняття, яке може проходити навіть у «безкомп’ютерній» формі. Також доцільно пояснювати учням алгоритм, за яким для певного набору даних можна зробити вибір на користь графіка, гістограми, секторної чи точкової діаграм. Важливим є те, що електронну таблицю можна розуміти також як набір рядків, у кожному з яких містяться відомості про певний об’єкт. Ці об’єкти однотипні, оскільки складаються з однакового набору параметрів, яким відповідають стовпці таблиці. На практиці електронні таблиці найчастіше використовують саме в такому розумінні. Це різноманітні каталоги, розклади руху, електронні щоденники тощо. Така інтерпретація передбачає виконання операцій не з окремими клітинками, а з цілими рядками, і для цього в табличному процесорі передбачені спеціальні засоби: фільтрація, сортування, обчислення підсумкових характеристик. Важливо, щоб учень усвідомлював «об’єктну природу» більшості електронних таблиць, що й передбачено у знаннєвій та ціннісній складових у відповідному розділі навчальної програми. Щойно описане тлумачення табличних даних стає єдино можливим, коли йдеться про реляційні бази даних. Електронна таблиця-каталог фактично є однотабличною реляційною базою даних і цей факт полегшує перехід до вивчення складного розділу «Бази даних. Системи керування базами даних». У 9 класі цей розділ має пропедевтичний характер. Метою його вивчення є підготовка учнів до більш ґрунтовного опанування технологій у 10-11 класах та виконання вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, на основі якого розроблялася навчальна програма. У 9 класі в цьому розділі йдеться навіть не про створення цілісного уявлення про технологію баз даних, а про засвоєння кількох фундаментальних понять: таблиця, поле, запис, ключ, тип даних, та простих операцій над відповідними об’єктами. По суті це ті ж операції, що й над однотипними об’єктами в електронній таблиці: додавання, видалення, фільтрація, сортування тощо. Навчальна програма безпосередньо не вказує на необхідність створення учнями багатотабличних баз даних і роботи з ними, а така фундаментальна концепція, як зв’язок між таблицями у програмі не зазначається. Однак, якщо обмежуватися лише однотабличними базами даних, важко сформувати таку ціннісну складову, як «усвідомлює переваги використання баз даних в інформаційних системах», оскільки переваги однотабличної бази даних над електронною таблицею незначні. Тому рекомендується пояснювати учням деякі принципи функціонування технології на прикладі вже готових багатотабличних баз даних та/або самостійно створювати просту двотабличну базу даних, яка, наприклад, може містити інформацію про такі сутності як «учень» і «школа», що пов’язані зв’язком «один-до-багатьох». У 9 класі не рекомендується моделювати зв’язки на схемі даних за допомогою системи управління базами даних, однак варто пояснити учням, що об’єкти з різних таблиць взаємопов’язані, і опрацювати створення найпростішого зв’язку за допомогою засобів автоматизації, таких як майстер підстановок (наприклад, у таблиці «Учні» можна створити додаткове поле, де вказуватиметься № школи, і зв’язувати учнів зі школами, заповнюючи це поле значеннями). У такій простій двотабличній базі учні можуть створювати двотабличні запити на зразок «Відобразити інформацію про школу учня (ПІБ)». Алгоритмічна складова технології опрацювання наборів однотипних об’єктів опановується в розділі «Алгоритми та програми». Важливо, щоб учні засвоїли сутність операцій, які вони програмуватимуть, під час вивчення попередніх двох розділів. Так, для обчислення підсумкових величин призначені статистичні функції табличного процесора, а пошук у масиві за певними критеріями — це фільтрація. Також важливе місце займає в базах даних та електронних таблицях операція сортування. Зауважимо, що в діяльнісній складовій розділу не зазначено створення й опис мовою програмування алгоритмів впорядкування масиву, однак у знаннєвій складовій зазначено, що учень описує принаймні один такий алгоритм. Отже, учні повинні розуміти сутність одного з найпростіших методів сортування, наприклад методу вставки чи «бульбашкового» методу, однак реалізовувати саме сортування достатньо в табличному процесорі, базах даних чи за допомогою бібліотечної функції sort, яку передбачено в багатьох мовах програмування. Потрібно виділити, що задача сортування масиву має суттєве значення для розвитку алгоритмічного мислення учнів і цим не варто нехтувати навіть якщо учні не програмують цього алгоритму. Важливіше не запрограмувати, а вигадати алгоритм.

Так, шикування за зростом може допомогти учням вигадати алгоритм впорядкування масиву, якщо в цьому процесі вони послідовно виконують кілька простих дій, а потім пробують пояснити застосовану «методику». Щодо викладання інформатики у 5-8 класі залишаються чинними методичні рекомендації 2017-2019 років для учнів, що вивчали інформатику у 2-4 класах. 10-11 класи. Рівень стандарту.

Профільний рівень.

Реалізація змісту освіти в 10-11 класах, визначеного Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, відповідно до навчальних планів типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493), забезпечується в тому числі й вивченням «Інформатики» як вибірково-обов’язкового предмета. Щодо викладання інформатики у 10 (11) класі на рівні стандарту як вибірково-обов’язкового предмета та профільному рівні діють методичні рекомендації 2018-2019 років. Організація діяльності на уроках інформатики. Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в кабінеті інформатики здійснюється відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/3155Організація освітнього процесу визначається освітньою програмою закладу освіти (щодо змісту, тривалості і взаємозв’язку навчальних предметів тощо, логічної послідовності їх вивчення, форм організації освітнього процесу), вимогами санітарного законодавства, а також наказом МОН від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517, щодо наповнюваності груп. Використання неліцензійних примірників програмного забезпечення забороняється. Допускається використання програмного забезпечення лише на основі ліцензій вільного поширення або пропрієтарного відповідно до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, із дотриманням вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм. Мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я педагогічних працівників під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їхнього типу та моделі встановлюються Вимогами щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 14.02.2018 № 207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 508/31960.